Постанова

від 10.10.2011 по справі 4196/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-4196/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючої судді: Хом'якової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Електроснабмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні < 3-я особа > про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Електроснабмонтаж" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач) від 20.04.2011 № НОМЕР_1 про збільшення підприємству сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 380883,46 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 9720,87 грн. та № НОМЕР_2 про збільшення підприємству сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 31107,17 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 7776,79 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки в акті перевірки № 1007/23-36870605 є необґрунтованими, оскільки договір укладений з ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" відповідає вимогам Цивільного законодавства, з додержанням обов'язкових умов дійсності правочіну, з волевиявленням сторін. Позиція ДПІ щодо нікчемності правочину укладеного позивачем з ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" зроблена за висновками акту перевірки Каховської ОДПІ № 676/23-8/36191513 від 09.11.09, суперечить компетенції податкової інспекції, оскільки недійсність правочину може бути визнана лише судом.

Представник позивача надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника підприємства.

Представником відповідача Державної податкової інспекції у м. Херсоні надано суду заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначено про правомірність прийнятих рішень від 20.04.2011 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Податкова інспекція посилається на те, що в ході проведення перевірки був використаний складений Каховською ОДПІ акт перевірки № 676/23-8/36191513 від 09.11.09 постачальника позивача ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" з контрагентами ПП "ОСОБА_2 ФП-ЩОД" та ПП "Скайлайн-Плюс", за висновком актів взаємовідносини по ланцюгу ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" - ПП "Електроснабмонтаж" - ПП "ОСОБА_2 ФП-ЩОД" та ПП "Скайлайн-Плюс" визнано нікчемними. У цих підприємств не виявлено майна, інших матеріальних ресурсів та, взагалі, фінансово-господарської діяльності. Підприємствами порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. Угоди позивача з ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків. Отримання послуг у ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" лише документувались, фактично послуги не надавались. Таким чином за операціями з отримання послуг у ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" на суму 155535,83 грн. не підлягають включенню до складу валових витрат. Представник надав суду клопотання з проханням розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив: приватне підприємство "Електроснабмонтаж" є юридичною особою та платником податків. ДПІ у м. Херсоні на підставі пп.. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Херсоні від 22.03.2011 № 786, у зв'язку з отриманням постанови Комсомольського райсуду м. Херсоні від 20.10.10 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Електроснабмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства по правових відносинах з контрагентами за період з 01.01.09 по 01.05.10, за результатами якої складено акт від 01.04.11 № 1007/23-3/36870605. Перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 626, 629, 901, 902, 903 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП "Електроснабмонтаж" з постачальником ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" (код 36191513), неправомірне завищення валових витрат на суму 155535,83 грн., чим порушено п. 5.1, пп.. 5.2.1 п. 5.2, пп.. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті занижено податок у сумі 38884,21 грн., в тому числі за І квартал 2009 року у сумі 38883,46 грн. Підприємством порушено пп.. 7.4.1, пп.. 7.4.4, п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 31107,17 грн., у тому числі за березень 2009 року - 26889,17 грн., червень 2009 року - 3920 грн., липень 2009 року - 173грн., вересень 2009 року - 125 грн.

Податковою інспекцією було виявлено, що між ПП "Електроснабмонтаж", в особі директора ОСОБА_3, та ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш", в особі директора ОСОБА_4, був укладений генеральний договір № 10/03-2009 від 10.03.09 на експедирування вантажу (електротоварів та електрокабелів). Умови договору передбачають обов'язок експедитора (ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш") за плату і за рахунок позивача виконати послуги, пов'язані з організацією перевезення електротоварів та електрокабелів, які належали ПП "Електроснабмонтаж" та інші послуги. Найменування вантажоодержувача, вид вантажу, термін початку і закінчення відвантаження, кількість вантажу сторони договору повинні визначати у кожному випадку у додаткових угодах до договору. Відповідно до первинних документів ПП "Електроснабмонтаж" у березні 2009 року отримало від ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" послуг на загальну суму 186 643 грн., в тому числі ПДВ 31107,17грн. Оплата послуг здійснювалась в готівковій формі, згідно квитанції до прибуткових касових ордерів. Згідно додатку 5 до декларації по податку на додану вартість за березень 2009 року позивачем включено до податкового кредиту березня 2009 року суму ПДВ, сформовану за рахунок ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш", у розмірі 31107,17 грн.

При проведені перевірки позивача податковою інспекцією був використаний акт № 676/23-8/36191513 від 09.11.09 перевірки ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш", складений Каховською ОДПІ (копія акту залучена до матеріалів справи), в якому зазначено, що основними видами діяльності даного підприємства є оптова торгівля зерном, фруктами. Овочами, цукром, будматеріалами. У ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" немає земельних ділянок, транспортних засобів, інших основних фондів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток (за 9 місяців 2009 р. декларація не надавалась, за І квартал та 1 півріччя 2009 р. дані щодо наявності основних фондів відсутні). У зв'язку з неподанням до інспекції розрахунків з комунального податку чисельність працюючих осіб не було можливості встановити. Згідно форми 1 ДФ на підприємстві працювало у І кварталі та ІІІ кварталі одна особа, у ІІ кварталі - дві особи. Згідно довідки № 466-Б від 08.09.09 виданої Каховським БТІ за ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" не зареєстровано об'єкта нерухомого майна належного на праві власності. По даним ВДАІ Каховського району транспортні засоби не зареєстровані, техніка не значиться. Станом на день перевірки місцезнаходження платника податків не виявлено, реєстрація його як платника ПДВ анульована 30.10.09.

Згідно податкової звітності ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" його постачальниками у березні 2009 року було ПП "ОСОБА_2 ФП-ДАШ" (код 36191542), в інших періодах ПП "Скайлайн-Плюс" (код 36227235). За результатами перевірки ПП "ОСОБА_2 ФП-ДАШ" (код 36191542) (акт Каховської ОДПІ від 18.09.09 № 534/23-8/36191542) встановлено відсутність фінансового-господарської діяльності, всі правочини даного підприємтсва визнано нікчемними. Згідно акту перевірки ПП "Скайлайн-Плюс" (код 36227235) (№ 1428/230-36227235 від 20.10.09) встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 626, 629, 901, 902, 903 ЦК України.

Таким чином, правочини вчинені ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" з ПП "ОСОБА_2 ФП-Даш" та ПП "Скайлайн-Плюс" є нікчемними. В акті перевірки ПП "Електроснабмонтаж" зазначено, що директор ОСОБА_3 відповідно до протоколу допиту свідка пояснив, що в березні 2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю підприємству потрібні були експедиторські послуги. Було розміщено в Інтернеті оголошення для пошуку по доставці товару замовнику в Миколаївську область, знайдено експедитора ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш". Всі первинні документи передавались кур'єром, розрахунки проведені в готівковій формі через кур'єра. Перевезення товару здійснювали різні автомобілі, в тому числі і з херсонськими номерами, розрахунки з якими експедитор проводив самостійно. В актах здачі-прийняття робіт у графі "вид вантажу" вказано, що перевезення здійснювалось вантажним автомобілем, інші реквізити не зазначено.

Таким чином ПП "Електроснабмонтаж" лише документувало придбання послуг у ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш", по якому встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняті спірні рішення від 20.04.2011 № НОМЕР_1 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 48604,33 грн., що складається з основного платежу 38883,46 грн. та штрафної санкції в розмірі 9720,87 грн. та № НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38883,96 грн., що складається з основного платежу в сумі 31107,17грн. та штрафної санкції в сумі 7776,79 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 даної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно пп.. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно вимогам статті 5 Закону № 334/94-ВР підставою для включення до скла ду валових витрат є первинні документи, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарської операції. Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, передбачає, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості по винні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складений доку мент, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення госпо дарської операції і складання первинного документа. За висновками, викладеними в акті перевірки від факт виконання робіт (надання послуг) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивачем на вимогу суду не надано документів, що підтверджують реальний характер надання послуг експедитора, зокрема, актів приймання-передачі виконаних робіт, послуг, додаткових угод до договору, товарно-транспортних накладних, платіжних документів про сплату вартості послуг. Тому суд керується відомостями акту перевірки, в якому зазначено, що акти здачі-приймання робіт складені неналежним чином, не мають необхідних реквізитів для визначення що і як перевозилось, напрямок перевезення, вид вантажу та інше. Яким транспортом доставлялась продукція, кому цей транспорт належав, невідомо. Якщо послуга фактично не надавалась, то відповідно не відбулися договірні відносини. Сам по собі факт сплати коштів за послуги не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце. Як встановлено перевіркою за операціями з отримання послуг у ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" на суму 155535,83 грн., останні лише документувались та фактично не були надані. Позивачем не надано суду доказів в спростування даних висновків акту перевірки, будь яких документів в підтвердження правомірності включення суми 155535,83 грн. до валових витрат.

Крім вищевказаного, про необґрунтованість податкової вигоди свідчить факт відсутності первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення продукції, а саме: товарно-транспортних накладних чи інших транспортних документів.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Факт реальності надання послуг експедирування позивачу є недоведеним, оскільки в ході розгляду справи було з'ясовано, що ні позивач, ні ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" не мали умов для транспортування та експедирування товарів, відсутній технічний персонал, основні фонди, приміщення, транспортні засоби. Копій податкових накладних ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" також суду не надано.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій платника податків, невизнання судами недійсними правочинів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову.

Твердження позивача про те, що правочини з ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш" породжують для його сторін певні права та обов'язки у зв'язку з тим, що його не визнано недійсним, є помилковими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Про необґрунтованість податкової вигоди, яку отримав позивач здійснюючи угоди з ПП "ОСОБА_1 ФП-Даш", свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то відсутність у підприємства ПП "ОСОБА_1 Сеіл ФП ОСОБА_4" та його постачальника "ОСОБА_2 Торг ФП ШОД" майна, інших матеріальних ресурсів, транспортних засобів для здійснення операцій продажу товарів, відсутність управлінського та технічного персоналу, ненадання суду первинних бухгалтерських та податкових документів без пояснення причин такого ненадання. Документи витребовував суд своєю ухвалою від 12.08.2011, але на дану вимогу суду позивачем документи не були надані.

Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Виняток із зазначеного правила становлять випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). У такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину. Натомість орган державної податкової служби має право визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

ДПІ, приймаючи податкові повідомлення-рішення, виходила з того, що зі змісту угоди і дій сторін угоди вбачається здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного включення сум ПДВ до податкового кредиту декларацій та заниження податку на прибуток. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки не доведений факт реальності поставки саме тією юридичною особою, яка зазначена в документах.

Позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, знати про обов'язок перевіряти повноваження осіб, які укладали договір, які підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які мають ознаки "фіктивності" та займають незаконною підприємницькою діяльністю. За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Відмовити приватному підприємству "Електроснабмонтаж" в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 20.04.2011 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6