Ухвала

від 13.03.2017 по справі 810/3748/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла (далі - Товариство) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Кір - автотранс , публічне акціонерне товариство Північ транс , комунальне підприємство Київпастранс , приватне підприємство Інвалідів Надія - 2000 , управління Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті у Київській області, відділ Державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень,

встановила:

Київський окружний адміністративний суд постановою від 29 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року, відмовив у задоволенні позову у зазначеній справі.

У провадженні за нововиявленими обставинами, відкритому за заявою Товариства, Київський окружний адміністративний суд постановою від

19 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, з урахуванням додаткової постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року скасував постанову того самого суду від 29 липня 2014 року та задовольнив позов. Визнав протиправними дії Конкурсного комітету, що полягали у недопущенні позивача до участі у конкурсі з причин наявності у Товариства несплачених штрафних санкцій. Суди встановили, що нововиявленою обставиною у цій справі є постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року, якою визнано протиправними дії Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Київській області, в частині надання недостовірної інформації, щодо наявності у Товариства несплачених штрафних санкцій.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 8 листопада 2016 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасував та відмовив у задоволенні заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року.

Не погоджуючись з цією ухвалою, Товариство подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального і процесуального права. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні, підтверджується ухвалами суду касаційної інстанції від 19 вересня 2013 року, 24 вересня 2015 року та 11 липня 2016 року (справи №№ К/9991/74350/11, К/9991/46315/12, К/800/28579/15 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачені підстави, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстав: неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої зазначеної статті); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частини першої); невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої). Іншим мотивом перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 КАС (пункт 4 частини першої).

Як видно з тексту заяви та змісту доданих до неї документів, заявник, попри посилання на підстави перегляду, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, та на відмінності правозастосування в оскарженому і порівнюваному рішеннях, не зазначив з якої саме підстави і з огляду на які саме мотиви просить переглянути оскаржене рішення.

Якщо виходити з виду оскарженого рішення, провадження, в якому воно було ухвалено, змісту аргументації заяви, зосередженої виключно на аналізі правової природи обставини (факту, явища, події), визнаної нововиявленою, то в розумінні положень статей 236 і 237 КАС на перегляд таких рішень не поширюється компетенція Верховного Суду України.

Якщо притримуватися підходу про перегляд цього рішення з підстави неоднакового застосування статті 245 КАС як норми процесуального права, то й такий перегляд не є прийнятним, позаяк це рішення не підпадає під передбачені пунктом 2 частини першої статті 237 КАС критерії можливого перегляду - воно не є таким, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, або прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зазначене обумовлює висновок про відсутність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів та статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АТП Стріла до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Кір - автотранс , публічне акціонерне товариство Північ транс , комунальне підприємство Київпастранс , приватне підприємство Інвалідів Надія - 2000 , управління Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті у Київській області, відділ Державної виконавчої служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко