Рішення

від 23.02.2017 по справі 183/5898/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5898/16

№ 2/183/491/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Макаренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання права засновника в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання права засновника в порядку спадкування за законом.

13 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що його батько ОСОБА_4 був засновником Селянського (фермерського) господарства Академія (ідентифікаційний код 32286590), місцезнаходження: 51260, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне.

15 лютого 2010 року його батько, ОСОБА_4 помер.

Позивач зазначив, що з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4, померлого 15 лютого 2010 року до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 звернулися він, ОСОБА_1, як син спадкодавця та дружина спадкодавця ОСОБА_2.

16 вересня 2016 року між спадкоємцями, у відповідності до ст.ст. 1267, 1278 ЦК України, був укладений договір про поділ спадщини, договір посвідчений нотаріально.

У відповідності до умов договору про поділ спадщини від 16 вересня 2016 року, ОСОБА_1 успадковує Селянське (фермерське) господарство Академія , та земельну ділянку загальною площею 20,000 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В той же час, постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на Селянське (фермерське) господарство Академія , з посиланням на те, що згідно до ч.1 ст. 23 Закону України Про фермерське господарство , спадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) здійснюється відповідно до закону, але, майно підприємства є його власністю, крім того, за вимогами законодавства України, спадкуватися можуть права та обов'язки фізичної особи, а не юридичної особи.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що він бажає продовжити діяльність фермерського господарства, в зв'язку з чим, просив суд визнати за ним права засновника Селянського (фермерського) господарства Академія (ідентифікаційний код 32286590), місцезнаходження: 51260, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне та право користування земельною ділянкою площею 20,000 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_4, померлого 15 лютого 2010 року..

В судове засідання представник позивача не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

Вільненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, як відповідач, в своєму листі просила суд розглянути справу без участі її представника.

Відповідач ОСОБА_2 в своїй заяві просила суд розглядати справу без її участі позовні вимоги визнає.

Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був засновником Селянського (фермерського) господарства Академія (ідентифікаційний код 32286590), місцезнаходження: 51260, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне.

15 лютого 2010 року помер батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно до спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3А, з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4, померлого 15 лютого 2010 року звернулися син спадкодавця - позивач ОСОБА_1, та дружина спадкодавця ОСОБА_2.

Судом встановлено, що 16 вересня 2016 року між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у відповідності до ст.ст. 1267, 1278 ЦК України, був укладений договір про поділ спадщини, договір посвідчений нотаріально.

Згідно умов договору про поділ спадщини від 16 вересня 2016 року, ОСОБА_1 успадковує Селянське (фермерське) господарство Академія та земельну ділянку загальною площею 20,000 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташована на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що постановою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на Селянське (фермерське) господарство Академія , з посиланням на те, що ч.1 ст. 23 Закону України Про фермерське господарство визначено, що спадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) здійснюється відповідно до закону, але, майно підприємства є його власністю, крім того, за вимогами законодавства України, спадкуватися можуть права та обов'язки фізичної особи, а не юридичної особи.

Статтею 63 Господарського Кодексу України встановлені види та організаційні форми підприємств в Україні, в тому числі - приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

У відповідності до ст. 66 Господарського Кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Держава гарантує захист майнових прав підприємства.

На підставі ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Аналогічні норми містяться і в ст. 191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

В той же час, у відповідності до ст. 23 Закону України Про фермерське господарство , зазначено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 4 ст. 35 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що до позивача ОСОБА_1., як до спадкоємця засновника фермерського господарства, який висловив бажання продовжити діяльність господарства, повинні перейти права засновника зазначеного господарства.

Судом встановлено, що у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серія ДП Нв № 000562, виданого 27 грудня 2001 року Новомосковською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 562, ОСОБА_4 був користувачем земельної ділянки площею 20,000 га., яка надана для ведення селянського (фермерського господарства) та розташована на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Як зазначалося вище, на підставі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Оскільки позивач є спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину, суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, право на користування якої мав спадкодавець,

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 права засновника Селянського (фермерського) господарства Академія (ідентифікаційний код 32286590), місцезнаходження: 51260, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, в порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_4, померлого 15 лютого 2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 право користування земельною ділянкою площею 20,000 га., яка надана для ведення селянського (фермерського господарства) та розташована на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_4, померлого 15 лютого 2010 року. (Державний акт на право постійного користування землею серія ДП Нв № 000562, виданий 27 грудня 2001 року Новомосковською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області, на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 562).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.І. Городецький