Рішення

від 14.03.2017 по справі 904/12458/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/12458/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада", м. Дніпро

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Макодес", м. Українка Обухівського району Київської області

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер", м. Дніпро Дніпропетровської області

про визнання договору купівлі-продажу №01-14 від 11.01.2014 року недійсним

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №20/12/16 від 20.12.2016 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01-14 від 11 січня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в Жовтневому районі РВ Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, останньому стало відомо, що 11.01.2014 року між ТОВ "Макодес" та ТОВ "Юридична фірма "Юрінтер" було укладено договір купівлі-продажу №01-14, згідно умов якого відповідач-1 зобов'язався продати відповідачу-2 екскаватор гусеничний зі спеціальним знаряддям, гідромолот (товар), в асортименті, у кількості, і за ціною зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, а відповідач-2 зобов'язався оплатити товар протягом одного календарного року з моменту передачі товару покупцю та підписання акту приймання-передачі товару. Разом з тим, вищевказаний гусеничний екскаватор належить ТОВ "Торгівельний дім Рокада" на праві приватної власності, що підтверджується наданою в матеріали справи копією свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу.

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Макодес" ОСОБА_2 не заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Макодес" ніколи не укладало з товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер" договору купівлі-продажу № 01-14 від 11.01.2014 року щодо продажу 2 екскаваторів гусеничних зі спеціальним знаряддям, гідромолот (товар), в асортименті. Також відповідач-1 звертає увагу, що з 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Макодес" знаходиться в стані припинення господарської діяльності, і не здійснювало жодної господарської діяльності з будь-якими контрагентами України. Таким чином відповідач-1 вважає позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 01-14 від 11.01.2014 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та розгляд справи просить провести без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Макодес" з причини неможливості направлення представника в суд.

Відповідач-2 свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.03.2017 року.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач-2 не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, крім того, судом було враховано, що ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 06.01.2017 року (а.с. 49 том 1), але протягом більше місяця відзиву на позов не надав, доводи позивача не спростував. Направлена судом на адресу відповідача-2 ухвала суду повернута підприємством зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 67, 68 том 1).

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року з призначенням її до розгляду на 24.01.2017 року.

ОСОБА_3 із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 24.01.2017 року розгляд справи відкладено до 21.02.2017 року.

У зв'язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному, судове засідання призначене на 21.02.2017 року не відбулося, про що сторін було повідомлено листом суду від 21.02.2017 року про неможливість проведення судового засідання, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 року.

21.02.2017 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи № 904/12458/16 на 14 днів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2017 року продовжено строк розгляду спору на 14 днів та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.03.2017 року на 10 год. 40 хв.

У судовому засіданні 14.03.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та позовної заяви, за результатами ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в Жовтневому районі РВ Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040650000007 по факту вчинення кримінального злочину за ч. 4 ст. 358 Кримінального Кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" (далі - позивач) отримало копії документів кримінальної справи про те, що начебто 11 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Макодес" (далі - відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер" (далі - відповідач-2) було укладено договір купівлі-продажу № 01-14 (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого відповідач-1 зобов'язувався продати відповідачу-2 екскаватор гусеничний зі спеціальним знаряддям, гідромолот, в асортименті, у кількості і за ціною зазначеною у специфікації, що є невід'ємною частиною договору купівлі - продажу, а відповідач-2 оплатити товар протягом 1 календарного року з моменту передачі товару покупцю та підписання акту приймання передачі товару.

ОСОБА_3 приймання-передачі товару за договором купівлі-продажу № 01-14 від 11.01.2014 року відповідач-1 передав відповідачу-2:

- гусеничний екскаватор JS330МЕ ідент. № JCBJS33CT81240860, 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_1, у кількості 1 (одна) штука, з встановленим на вищезазначений екскаватор гідромолотом KWANGLIM GS 3300 у кількості 1 (одна) штука;

- гусеничний екскаватор JS330 ідент. № SLPJS33D6E1240520, 2006 року випуску, двигун № 6НК1-513667, у кількості 1 (одна) штука, з встановленням на вищезазначений екскаватор гідромолотом KWANGLIM GS 2800 у кількості 1 (одна) штука, передані продавцем покупцю, та прийняті покупцем.

Також в матеріалах кримінальної справи знаходився договір купівлі-продажу № 30/12/13 від 30.12.2013 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Макодес" вищевказану техніку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016 року, яке набрало законної сили 18.11.2016 року, у справі № 904/4141/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макодес"; Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідача - Територіальне управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Криворізьке гірничопромислове територіальне управління Держгірпромнагляду; Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу №30/12/13 від 30 грудня 2013 року недійсним, позовні вимоги задоволені у повному обсязі та визнано недійсним договір купівлі - продажу № 30/12/13 від 30.12.2013 року.

Позивач стверджує, що враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Макодес" не здійснював жодних дій щодо придбання вищевказаної техніки, яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада", очевидним є той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Макодес" не міг укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер" договір купівлі-продажу № 01-14 від 11.01.2014 року, отже, на думку позивача, наявні усі підстави для визнання його недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (абзац перший підпункту 2.6 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016 року у справі № 904/4141/16 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" та товариство з обмеженою відповідальністю "Макодес" не мали жодних реальних правовідносин, в їх бухгалтерському та податковому обліку відсутня будь-яка інформація стосовно управління та реального виконання умов договору купівлі-продажу № 30/12/13 від 30.12.2013 року.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.ст. 626, 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_3 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 207 Цивільного кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

ОСОБА_3 до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 32, частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ОСОБА_3 з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки предметом договору купівлі-продажу № 01-14 від 11.01.2014 року були екскаватор гусеничний зі спеціальним знаряддям, гідромолот, які не належали продавцю (відповідачу-1) на праві власності, суд дійшов висновку, що такий договір не відповідає вимогам закону і підлягає визнанню недійсним.

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (абзац третій підпункту 4.1 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 378,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів порівну у сумі 689,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу № 01-14 від 11.01.2014 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Макодес" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер" недійсним.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Макодес" (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Київська, буд. 1, офіс 9, ідентифікаційний код 38403492) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 15, корпус В-4, група № 37,38,39, ідентифікаційний код 32510768) 689,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрінтер" (49126, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37988993) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Рокада" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 15, корпус В-4, група № 37,38,39, ідентифікаційний код 32510768) 689,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2017.

Суддя ОСОБА_4