Рішення

від 16.03.2017 по справі 904/11391/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.2017 Справа № 904/11391/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Принт", 49000, м.Дніпро, вул. Червонозаводська, буд. 68, оф. 305

до державного підприємства "Дніпропетровський державний цирк", 49000, м.Дніпро, вул. Набережна ОСОБА_1, буд. 33

про стягнення заборгованості у розмірі 107 760,47 грн.

Головуючий колегії, суддя Панна С.П.

Суддя Рудовська І.А .

Суддя Новікова Р.Г.

Представники:

від позивача:ОСОБА_2 представник за довіреністю за № б/н від 02.12.2016 року.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега принт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства "Дніпропетровський державний цирк", м. Дніпро, про стягнення суми основного боргу - 75686, 98 грн., пені - 24522, 45 грн., три відсотки річних - 2138,41 грн., а також інфляційні збитки - 5412,63 грн. Усього 107 760,47 грн.; судовий збір 1 378, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 2001-01 від 20.01.2016 року на виготовлення рекламної та/або поліграфічної продукції.

Відповідач позов визнає частково в сумі 40796,16 грн. (відзив на позовну заяву №б/н від 06.02.2017 року) посилаючись на те, що:

- заявлені позивачем вимоги на залишкову суму 66964,31 грн. вважають безпідставною, необґрунтованою та не доведеною оскільки сторонами не було укладено відповідних додатків, додаткових угод, які б підтвердили домовленість сторін щодо виготовлення відповідної продукції у відповідній кількості, за відповідною ціною;

- сторонами не були підписані акти прийому передачі продукції на суму 66964,31 грн., які б підтвердили що продукція на відповідну суму була виготовлена та передана державному підприємству Дніпропетровський державний цирк ;

- наявність видаткової накладної за №РН-0073 від 20.01.2016 року є недійсною з приводу того, що така накладна підписана не уповноваженою особою, яка не містить прізвища та стосовно позицій 13, 14 у накладній №РН-0073 від 20.01.2016 року сторони дійшли згоди лише 3 та 9 березня за іншою вартістю.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься по підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, у зв'язку з чим розпорядженням заступника керівника апарату суду від 07.02.2017 року за № 77 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" проведено повторний автоматизований розподіл справи № 904/11391/16.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.02.2017 року визначено склад колегії, до якої входять: головуючий суддя Панна С.П., судді Рудовська І.А. та Новікова Р.Г.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, розглянувши подані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2016 року між Державним підприємством Дніпропетровський державний цирк та Товариством з обмеженою відповідальністю Омега принт було укладено договір 2001-01 на виготовлення рекламної та/або поліграфічної продукції .

Відповідно до п. 1.1. замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовляти і постачати замовникові поліграфічну широкоформатну продукцію.

Згідно до п. 2.1.1. виконавець зобов'язується, у випадках, якщо це обумовлено, виконати кольорову пробу і надавати її на затвердження замовнику.

Пунктом 3.3. оплата вартості робіт за цією угодою здійснюється шляхом перерахування замовником на поточний рахунок 100% передплати згідно виставленого рахунку - фактури. В рамках цього договору допускається відстрочка платежу подальшої оплати до 2 календарних днів.

Згідно додатків №1 від 03.09.2016 року та №2 від 09.09.2016 року до договору №2001-01 на виготовлення рекламної та/або поліграфічної продукції від 20.01.2016 року виконавець зобов'язується виготовити продукцію: ОСОБА_3А-1 (2 тис. штук) - 3958,33 грн., флаери (250 тис. штук) - 97,82 грн., що загалом складає 38845, 09 грн.(а.с.13) та банер з повно кольоровим друком (21,18 м2) за вартістю 1950,17 грн.(а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткових накладних №РН-0073 від 20.01.2016 року, №РН-0306 від 04.03.2016 року та №РН-0339 від 10.03.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Омега принт було поставлено товар на суму 106636,15 грн. (а.с.19-21).

Як свідчать матеріали справи відповідач направив позивачу гарантійний лист №01/355 від 19.09.2016 року, в якому гарантував оплату наданої продукції і погашення заборгованості, що утворилася на 19.09.2016 року в сумі 79685,98 грн., в повному об'ємі до 16.10.2016 року.

Суд враховуючи додаткові пояснення позивача від 31.01.2017 року (а.с.32) не погоджується зі зміною даного строку відповідачем оскільки на зміну строку не була дана згода позивача.

Оскільки відповідачем не доведено дату виставлення рахунків-фактури, господарський суд вважає, що строком оплати по вищенаведеним накладним поставленої продукції необхідно вважати дату поставленої продукції з урахуванням двох календарних днів (п. 3.3 договору).

Суд звертає увагу на те, що видаткова накладна №РН-0073 від 20.01.2016 року (а.с.19) містить перелік товару на загальну суму 65839,99 грн. до якої враховано пункти 11, 12, 16, які не є договірними. По пунктам 11, 12, 16 строком оплати продукції відповідно до п. 1.7. Постанови Пленуму Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 року № 14 необхідно вважати прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідачем було сплачено вартість наданих послуг позивачем у розмірі 38950,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №100 від 20.01.2017 року на суму 2000 грн.(а.с.50); №147 від 31.01.2017 року на суму 2000 грн.(а.с.51); №1166 від 30.11.2016 року на суму 2000 грн.(а.с.52); №1117 від 18.11.2016 року на суму 2000 грн.(а.с.53); №142 від 16.02.2016 року на суму 10000 грн.(а.с.54); №654 від 12.07.2016 року на суму 1950,17 грн. (а.с.55); №113 від 11.02.2016 року на суму 5000 грн.(а.с.56); №287 від 30.03.2016 року на суму 10000 грн.(а.с.57); №1204 від 09.12.2016 року на суму 2000 грн.(а.с.58); №1401 від 29.12.2016 року на суму 2000 грн.(а.с.59).

Сума основного боргу склала 67685,98 грн. (106636,15-38950,17), яка підлягає до стягнення і підтверджується матеріалами справи.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 5.1. за прострочення виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості невиконаних вчасно зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перерахував нараховані позивачем 3% річних, пеню та прийшов до висновку, що стягненню підлягають по видатковим накладним:

- № РН-0073 від 20.01.2016 року - 3% річних за період з 23.01.2016 року по 06.12.2016 року складає 1138 грн.; пеня за період з 23.01.2016 року по 06.12.2016 року складає 11884,31 грн.

- № РН-0306 від 04.03.2016 року - 3% річних за період з 07.03.2016 року по 06.12.2016 року складає 864,00 грн.; пеня за період з 07.03.2016 року по 06.12.2016 року складає 9896,26 грн.

- №РН-0339 від 10.03.2016 року - 3% річних за період з 13.03.2016 року по 11.07.2016 року складає 19,00 грн.; пеня за період з 13.03.2016 року по 11.07.2016 року складає 248,90 грн.

Враховуючи вищезазначене підлягає задоволенню стягнення 3% річних за період з 23.01.2016 року по 06.12.2016 року у сумі 2021,00 грн. та пені за період з 23.01.2017 р. по 06.12.2016 р. становить 22029,47 грн.

Інфляційні нараховані судом дорівнюють 7683,92 грн.,але позивач просить по своїм розрахункам 5412,63 грн., що є його правом.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Дніпропетровський державний цирк (49000, м. Дніпро, вул. Набережна ОСОБА_1, буд. 33, код ЄДРПОУ 02174187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Омега принт (49000, м. Дніпро, вул. Червонозаводська, буд. 68, оф. 305 , код ЄДРПОУ 39358818) суму боргу у розмірі 67685 (шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 98 коп., пеня у розмірі 22029 (двадцять дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 2021 (дві тисячі двадцять одна) грн., індекс інфляції у розмірі 5412 (п'ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 63 коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн., про що видати наказ.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.03.2017 року.

Головуючий колегії, суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6