Рішення

від 28.02.2017 по справі 908/3177/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/136/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 Справа № 908/3177/16

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Мірошниченко М.В., Носівець В.В.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3177/16

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Веселянського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК)

про стягнення 7546,52 грн.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2, довіреність від 23.05.2016 року

представника відповідача - Майборода У.В., довіреність від 03.01.2017 року

представника третьої особи - ОСОБА_4, директор Веселянського НВК

громадянина України - ОСОБА_5, паспорт серія НОМЕР_2 від 23.07.1996 року

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2017 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 13.02.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.02.2017 року, у зв'язку зі складністю предмету спору та великим обсягом наданих доказів, справу № 908/3177/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Мірошниченко М.В., Носівець В.В.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення заборгованості з оплати за проданий товар за договором № 2 від 14.01.2014 року в сумі 7546,52 грн.

Відповідач у справі - Григорівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, 15.12.2016 року надала суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- на виконання рішення сесії Запорізької районної ради від 23.01.2015 року № 2 Про внесення змін та доповнень до рішення сесії районної ради від 20.01.2015 року № 10 Про передачу коштів на здійснення видатків Григорівська сільська рада вирішила передати Григорівському та Веселянському НВК в особі директора Григорівського НВК ОСОБА_6 та директора Веселяського НВК ОСОБА_4 в безоплатне користування на умовах договору позички будівлі та споруди, які є комунальною власністю територіальної громади в особі Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області терміном на 2 роки 11 місяців з дати підписання акту приймання-передачі, згідно додатку 1, в тому числі надала згоду на безоплатну передачу з балансу Григорівської сільської ради до балансу Григорівського НВК та Веселянського НВК Запорізького району Запорізької області необоротних активів (крім будинків та споруд): запаси, кошти, розрахунки та інші активи, власний капітал, поточні зобов'язання, які відносяться до Григорівського НВК та Веселянського НВК Запорізького району Запорізької області;

- згідно наказу Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області відділу освіти, молоді та спорту від 16.02.2015 року № 039 Про організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня у бюджетному процесі на виконання Закону України від 28.12.2014 року № 80-VІІІ Про державний бюджет України на 2015 рік , рішення районної ради від 23.01.2015 року № 2 розпорядниками бюджетних коштів сумісно з сільськими, селищними радами складені станом на 01.01.2015 року розподільчі баланси, за якими оформлені відповідні акти прийому-передачі, в тому числі матеріальних цінностей;

- після рішення Запорізької районної ради від 23.01.2015 року № 2 загальноосвітні навчальні заклади (Григорівський НВК, Веселянський НВК) не належали до комунальної власності Григорівської сільської ради, всі необоротні активи були передані Григорівському та Веселянському НВК, які після даного рішення Запорізької районної ради відносяться до відділу освіти, молоді та спорту;

- пояснює, що за той період, коли загальноосвітні навчальні заклади (Григорівський НВК, Веселянський НВК) відносилися до комунальної власності Григорівської сільської ради, яка закупляла продукти у ФО ОСОБА_1, від позивача не надходило ніяких претензій чи листів з вимогою сплатити певні кошти;

- згідно актів прийому-передачі залишків продуктів харчування на 01.01.2015 року всі залишки продуктів харчування були передані Григорівською сільською радою Григорівському та Веселянському НВК з вказаною вартістю кожного з продуктів, після чого Григорівська сільська рада ніякого відношення до закупівлі продуктів та співпраці з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не мала;

- вважає недоцільним позов ОСОБА_1 саме до Григорівської сільської ради, оскільки всі необоротні активи, запаси, кошти, розрахунки та інші активи, власний капітал, поточні зобов'язання, які відносяться до Григорівського та Веселянського НВК були їм передані згідно рішення Запорізької районної ради від 23.01.2015 року № 2;

- згідно річного розпису місцевого бюджету Григорівської сільської ради на 2015 рік вже не передбачалось фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, в даному випадку фінансування харчування дітей та співпраця з ФО ОСОБА_1;

- не визнає наданий ОСОБА_1 акт звірки за період з 01.01.2014 - 01.01.2015 року, вірним та таким, що підтверджує наявність заборгованості, оскільки на вказаному акті відсутня дата складання даного документа, а також відсутній підпис голови Григорівської сільської ради та головного бухгалтера. Просить прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

19.12.2016 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній повідомляє, що у відзиві на позовну заяву при наборі тексту допущено описку, а саме: співпраці з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 не мала . Просить абзац № 8 читати в редакції: співпраці з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не мала . Викладені у вказаній заяві пояснення щодо допущеної описки приймаються судом.

19.12.2016 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові докази у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 року на підставі приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Веселянський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК).

17.01.2017 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання ухвали від 20.12.2016 року.

26.01.2017 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Безпосередньо в судовому засіданні 26.01.2017 року представник позивача надав суду із супровідним листом докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи для приєднання до справи.

31.01.2017 року до суду від позивача надійшов лист про надання додаткових доказів у справі.

02.02.2017 року від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме: звернення № 01-24/225 від 30.11.2015 року.

Безпосередньо під час судового засідання 02.02.2017 року представник третьої особи надав пояснювальну записку, в якій зазначає, що з 14.01.2014 року по 31.12.2014 року накладні на хліб передавались до Григорівської сільської ради в бухгалтерію кухарем ОСОБА_9 та завідуючим господарством ОСОБА_10. При цьому вказує, що накладні передавались щомісяця. Разом з тим представник третьої особи надав із супровідним листом копію статуту Веселянського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області для долучення до справи.

В судовому засіданні 02.02.2017 року представники сторін повідомили суду, що станом на 31.01.2014 року Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів не існувало, що зазначено в протоколі від 02.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2017 року в порядку приписів ст. 30 ГПК України викликано в судове засідання для дачі пояснень уповноважених представників Запорізької районної ради Запорізької області, зобов'язавши надати письмові пояснення щодо того чи виділялися Григорівській сільській раді Запорізького району Запорізької області грошові кошти на утримання Веселянського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК) у період з 14.01.2014 року по 31.12.2014 року, та письмові пояснення щодо існування Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

13.02.2017 року до суду від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.02.2017 року представник Запорізької районної ради Запорізької області надав із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копії додаткових угод від 09.12.2014 року, від 18.11.2014 року, від 23.04.2014 року до договору № 1. Разом з тим повідомив суду, що Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів не існує, а у п. 1.1. зазначеного договору № 1 про надання субвенцій на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів від 31.01.2014 року допущено технічну описку.

16.02.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить зобов'язати Григорівську сільську раду надати докази сплати кредиторської заборгованості (платіжні доручення) згідно накладних за відвантажений товар.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки в судових засіданнях відповідач заперечував наявність заборгованості за договором № 2 від 14.01.2014 року перед позивачем, в тому числі зазначав, що будь-яких оплат за накладними, наданими позивачем, не здійснив.

28.02.2017 року на адресу суду від Запорізької районної ради Запорізької області надійшли пояснення, в яких остання зазначає, що Запорізькою районною радою Запорізької області згідно договору № 1 від 31.01.2014 року про надання субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (далі - договір) та додаткових угод до цього договору було надано субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів з районного бюджету до бюджету Григорівської сільської ради, а саме: на утримання у тому числі Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. При цьому повідомляє, що в п. 1.1. договору назва Веселянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів вказана помилково і є технічною помилкою, а правильною назвою є Веселянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Також додатково зазначає, що до цього часу ніхто не звертався до Запорізької районної ради Запорізької області з пропозицією внести зміни з виправленням згаданих неточностей.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.2017 року проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.02.2017 року надав пояснення по суті справи.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, пояснення третьої особи та Запорізької районної ради Запорізької області, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 14.01.2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, далі Продавець, та Григорівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, далі Покупець, був укладений договір № 2, далі Договір.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. Договору Продавець передає у власність товар, продукти харчування (хліб), а Покупець приймає його і оплачує вартість на умовах дійсного договору. Асортимент, кількість і ціна кожного виду товару узгоджується між сторонами і вказується у видаткових накладних. Якість товару повинна відповідати державним стандартам і технічним умовам, діючим на території України.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору термін, кількість, номенклатура і місце передачі товару визначається Покупцем по раніше переданій заявці, згідно графіку поставки. Відгрузка і доставка товару здійснюється згідно заявки Покупця силами і засобами Продавця.

Умовами п. 3.1. - 3.3. Договору сторони визначили, що загальна сума дійсного договору складає 8000,00 грн. Вартість товару договірна і товар відпускається по цінам, діючим на момент оплати за товар. Покупець оплачує вартість товару згідно накладної не пізніше 7 банківських днів з моменту надання документів.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що сума по договору може бути змінена при зміні умов договору при згоді сторін.

Згідно з п. 6.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 року, але і будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Отже, в частині повного виконання прийнятих сторонами зобов'язань умови договору є дійсними і на момент розгляду справи судом.

Позивач в позові вказує, що за період з 14.01.2014 року по 31.12.2014 року ним, як продавцем було надано відповідачу, як покупцю товар, втім відповідач в порушення умов договору не оплатив вартість поставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 7546,52 грн. При цьому посилається на факт визнання відповідачем заборгованості в сумі 7546,52 грн. за підписаним актом звірки за період з 01.01.2014-01.01.2015 року.

За своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору купівлі-продажу та договору поставки), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, умови і терміни поставки, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 655, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

До матеріалів справи позивачем був долучений графік та маршрут постачання продуктів харчування для Веселянського НВК на 2014 рік згідно договору № 2 від 14.01.2014 року (а.с. 47), підписаний між позивачем та третьою особою, який передбачає постачання продуктів - хліба та хлібобулочних виробів щодня, крім суботи та неділі за маршрутом: с. Новоолександрівка 08:00, с. Веселянка 08:30.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 7546,52 грн. згідно виписаних накладних на ім'я Григорівської сільської ради, а саме:

- накладної від 16.01.2014 року на суму 1440,00 грн.;

- накладної від 31.01.2014 року на суму 432,00 грн.;

- накладної від 24.02.2014 року на суму 684,00 грн.;

- накладної від 31.03.2014 року на суму 540,00 грн.;

- накладної від 09.04.2014 року на суму 252,00 грн.;

- накладної від 30.04.2014 року на суму 504,00 грн.;

- накладної від 26.05.2014 року на суму 540,00 грн.;

- накладної від 31.05.2014 року на суму 108,00 грн.;

- накладної від 30.06.2014 року на суму 480,00 грн.;

- накладної від 31.07.2014 року на суму 48,00 грн.;

- накладної від 16.09.2014 року на суму 450,56 грн.;

- накладної від 30.09.2014 року на суму 151,04 грн.;

- накладної від 31.10.2014 року на суму 774,08 грн.;

- накладної від 12.11.2014 року на суму 302,08 грн.;

- накладної від 30.11.2014 року на суму 453,12 грн.;

- накладної від 25.12.2013 року на суму 387,64 грн.

Зі змісту вказаних накладних вбачається, що товар, який поставлявся, був отриманий Веселянським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК), про що свідчать підписи його представника та печатки на накладних.

Таким чином, зі змісту Договору, укладеного між сторонами у справі (з урахуванням графіку та маршруту постачання продуктів) та змісту накладних вбачається, що передбачалось постачання товару саме Веселянському навчально-виховному комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, укладаючи вказаний договір з позивачем, відповідач - Григорівська сільська рада діяла в інтересах Веселянського НВК.

Так, відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 1.3. статуту Веселянського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області, який затверджений рішенням сесії Григорівської сільської ради від 14.07.2012 року № 4 та наказом в.о. начальника відділу освіти Запорізької райдержадміністрації від 03.08.2012 року № 232 (а.с. 120 - 133) - Веселянський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області створений на базі Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, перереєстрована розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 25.07.2012 року № 652, та є її повним правонаступником. Веселянський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" (далі НВК) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, ідентифікаційний номер. Засновником Веселянського НВК є держава. Власником Веселянського НВК є Григорівська сільська рада.

Пунктом 6.1. статуту передбачено, що фінансово-господарська діяльність НВК здійснюється на основі її кошторису, затвердженого Григорівською сільською радою. Джерелами формування кошторису НВК є: зокрема кошти засновника та кошти місцевого бюджету.

До матеріалів справи позивачем був долучений договір № 1 про надання субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів від 31.01.2014 року, укладений між Запорізькою районною радою, далі Надавач субвенції, та Григорівською сільською радою, далі Отримувач субвенції.

До вказаного договору були підписані додаткові угоди від 23.04.2014 року, 18.11.2014 року, 09.12.2014 року (а.с. 147 - 149).

Предметом зазначеного договору (п. 1.1.) є надання Запорізькою районною радою (Надавачем) субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів з районного бюджету до бюджету Григорівської сільської ради (Отримувачу), а саме: на утримання Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Григорівського навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів, Григорівського фельдшерсько-акушерського пункту.

Умовами п. 2.1. договору № 1 від 31.01.2014 року (в редакції додаткової угоди від 09.12.2014 року) визначено, що субвенція на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів надається в обсязі 3351291,00 грн.

Пунктами 3.1., 3.2. (п.п. 3.2.1., 3.2.2.) договору № 1 від 31.01.2014 року передбачені обов'язки сторін договору, а саме: Надавач субвенції зобов'язаний перерахувати субвенцію згідно затвердженого помісячного плану асигнувань до 26.12.2014 року, а Отримувач субвенції зобов'язаний забезпечити цільове, своєчасне та ефективне використання коштів до 26.12.2014 року, а також повернути до районного бюджету невикористані кошти субвенції до 26.12.2014 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 02.02.2017 року представники сторін повідомили суду, що станом на 31.01.2014 року Веселянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів не існувало, що зазначено в протоколі від 02.02.2017 року (а.с. 135).

Разом з тим вказані обставини також підтвердив представник Запорізької районної ради в судовому засіданні 13.02.2017 року. При цьому в поясненнях повідомив, що в п.п. 1.1. договору № 1 про надання субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів від 31.01.2014 року була допущена технічна описка, а саме помилково вказана назва Веселянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів замість правильної назви Веселянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів .

Враховуючи викладене, на підставі договору № 1 від 31.01.2014 року, укладеного між Запорізькою районною радою та Григорівською сільської радою, передбачалось утримання Веселянської загальноосвітної школи І-ІІ ступенів (правонаступником якої є Веселянський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області - третя особа у справі) за рахунок субвенцій, виділених з районного бюджету до бюджету Григорівської сільської ради. Таким чином в період дії договору № 2 від 14.01.2014 року фінансування Веселянського НВК як правонаступника Веселянської загальноосвітної школи І-ІІ ступенів здійснювалось саме за рахунок субвенцій з бюджету відповідача - Григорівської сільської ради.

Факт надання субвенцій з районного бюджету до бюджету Григорівської сільської ради за умовами договору № 1 від 31.01.2014 року підтверджений головою Запорізької районної ради, що вбачається з наданих до матеріалів справи письмових пояснень останнього.

Разом з тим представником третьої особи у справі - Веселянського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області надана до матеріалів справи пояснювальна записка, в якій останній вказує, що з 14.01.2014 року по 31.12.2014 року накладні на хліб передавались до Григорівської сільської ради в бухгалтерію кухарем ОСОБА_9 та завідуючим господарством ОСОБА_10.

Факт прийняття товару за вказаними вище накладними підтверджений підписами Веселянського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК).

При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7546,52 грн. з врахуванням вартості товару, поставленого за накладною від 25.12.2013 року на суму 387,64 грн.

Вказана накладна була підписана позивачем та Веселянським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Запорізького району Запорізької області (Веселянський НВК) 25.12.2013 року, тобто до укладення договору № 2 від 14.01.2014 року, який є підставою позовних вимог. Таким чином, це є позадоговірною поставкою товару.

Втім, оскільки поставка товару за вказаною накладною фактично відбулась, а саме товар був поставлений одержувачу та прийнятий, про що свідчать підписи та печатки позивача та третьої особи, суд дійшов висновку, що вказаний товар повинен бути оплачений.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором, поставивши товар кінцевому одержувачу - третій особі, яка вказаний товар прийняла, підписавши накладні.

Порядок здійснення розрахунків між сторонами узгоджено в п. 3.3. Договору, згідно з яким Покупець (відповідач у справі) оплачує вартість товару згідно накладної не пізніше 7 банківських днів з моменту надання документів. З врахуванням дат підписання накладних строк оплати товару, визначений п. 3.3. Договору, настав.

Втім, відповідач, як Покупець, покладений на нього обов'язок за умовами п. 1.1. Договору щодо здійснення оплати поставленого товару у строк, встановлений п. 3.3. Договору, не виконав.

Фактичні обставини справи свідчать, що між сторонами у справі був підписаний акт звірки за період: 01.01.2014 - 01.01.2015 року, з якого вбачається, що станом на 01.01.2015 року борг відповідача складає 7546,52 грн. При цьому вказаний акт звірк містить печатку Григорівської сільської ради та підпис бухгалтера Деметрової.

При цьому, судом прийнято до уваги, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій між сторонами в розумінні приписи ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року, а лише відображує рух коштів на підприємстві.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 7546,52 грн. підтверджується підписаними сторонами накладними, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області заборгованості з оплати за проданий товар за договором № 2 від 14.01.2014 року в сумі 7546,52 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві на відсутність від позивача претензій чи листів з вимогою сплатити певні кошти за поставлений товар судом не приймаються, оскільки застосування таких засобів не є обов'язковим, про що зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002р. Зокрема, в цьому рішенні вказано, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Разом з тим відсутність претензій чи листів від позивача не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов'язків щодо проведення оплати за поставлений товар за договором № 2 від 14.01.2014 року.

Стосовно тверджень відповідача про передачу всіх необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу, поточних зобов'язань Григорівському та Веселянському НВК згідно рішення Запорізької районної ради від 23.01.2015 року № 2 слід зазначити, що вказані дії як вбачається зі змісту вказаного рішення Запорізької районної ради відбувалися вже у 2015 році, втім предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача (Покупця) заборгованості за поставлений товар у 2014 році в період дії договору № 2 від 14.01.2014 року. Відтак вказані твердження є безпідставними та не приймаються судом. З цих же підстав не приймаються судом посилання відповідача на відсутність в річному розписі місцевого бюджету Григорівської сільської ради фінансування загальноосвітніх навчальних закладів на 2015 рік.

Заперечення відповідача щодо відсутності в акті звіряння дати його складання та підпису голови та головного бухгалтера Григорівської сільської ради приймаються судом до уваги з врахуванням того, що у вказаному акті звірки, оригінал якого міститься в матеріалах справи (а.с. 64), зазначений період, за який він підписаний, та міститься підпис бухгалтера Григорівської сільської ради - Деметрової та печатка Григорівської сільської ради. При цьому, судом прийнято до уваги, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій між сторонами в розумінні приписи ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року, а лише відображує рух коштів на підприємстві.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Григорівську сільську раду Запорізького району Запорізької області відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 628, 629, 638, 639, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області задовольнити.

2. Стягнути з Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70452, Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Леніна, буд. 44, код ЄДРПОУ 25218533, на користь:

- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 70433, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, заборгованість в сумі 7546 (сім тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 52 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 06.03.2017 року

Головуючий суддя О.Г.Смірнов

Судді М.В. Мірошниченко

В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.