Рішення

від 06.03.2017 по справі 910/24004/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017№910/24004/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/24004/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю Бухоблік і торгівля автоматизація , м. Київ,

про розірвання договору від 27.03.2014 №002924 та стягнення 35 000 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

розірвання договору про надання послуг від 27.03.2014 №002924 (далі - Договір), укладеного Підприємцем і товариством з обмеженою відповідальністю Бухоблік і торгівля автоматизація (далі - Товариство );

стягнення з Товариства 35 000 грн., сплачених за невиконані послуги за Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2016 порушено провадження у справі.

Позивач 17.02.2017 подав суду заяву про зміну підстав позову.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд дійшов висновку про відмову у прийнятті вказаної заяви, оскільки у судовому засіданні 06.02.2017 судом розпочато розгляд справи по суті.

Представники сторін у судове засідання 06.03.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Представника позивача та Підприємця про дату, час та місце проведення судового засідання було повідомлено у судовому засіданні 06.02.2017, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.02.2017, ухвалою суду від 06.02.2017 та підписом представника позивача у розписці.

Відповідачу ухвали господарського суду міста Києва від 29.12.2016 і від 06.02.2017 було надіслано на адресу (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63), вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. До матеріалів справи долучено конверти повернення з юридичної адреси відповідача з відмітками відділення поштового зв'язку по закінченню встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.03.2017 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014 Підприємцем (замовник) і Товариством (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:

- за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги зі створення та обслуговування веб-сайту (далі - послуги) та пов'язаних із ним додатків в обсязі та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- вартість послуг визначається сторонами згідно з додатком №2 та включно з додатком №5 (при наявності, та/або додаткових угодах (додатках)) до Договору, що є невід'ємною частиною Договору; за фактом надання послуг сторони складають та скріплюють печатками акт приймання-передачі виконаних робіт (пункт 4.1 Договору);

- акт про надання послуг підписується сторонами у строк не пізніше п'яти днів з моменту фактичного надання послуг (пункт 4.2 Договору);

- оплата послуг здійснюється у декілька етапів:

30% суми, вказаної в переліку робіт (додаток №2 до Договору), що складає 10 500 грн. з ПДВ - сплачується виконавцю замовником не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів від дати укладення Договору;

70% суми, вказаної в переліку робіт (додаток №2 до Договору), що складає 24 500 грн. з ПДВ - сплачується виконавцю замовником щотижня рівними частинами у розмірі 14% суми, що складає 4 900 грн. з ПДВ; замовник вносить оплату починаючи з 15 (п'ятнадцятого) робочого дня від дати укладання Договору та протягом 5 (п'яти) тижнів але не пізніше кожного 3 (третього) робочого дня тижня (пункт 4.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 7.3 Договору);

- Договір може бути розірвано за ініціативою однієї із сторін достроково за взаємною згодою сторін за умови письмового попередження про це іншої сторони не менше ніж за один місяць до такого розірвання (пункт 7.4 Договору).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд дійшов висновку про те, що укладений сторонами Договір за своєю природою є змішаним договором (про надання послуг та підряду), за яким у сторін виникли відповідні зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору Підприємцем було сплачено 20 300 грн., що підтверджується квитанціями, а саме: від 11.04.2014 №ПН49555 на суму 3 500 грн.; від 15.04.2014 №ПН54006 на суму 7 000 грн.; від 16.07.2014 №ПН18924 на суму 4 900 грн.; від 28.07.2014 №ПН30191 на суму 4 900 грн.

Згідно зі статтею 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Так, відповідно до додаткової угоди від 27.03.2014 №2 роботи виконуються 43 робочих дні.

Договір укладено сторонами 23.07.2014, тому роботи, передбачені Договором, мали бути виконані відповідачем до 02.06.2014.

Претензією від 25.10.2016 №26 у зв'язку із порушенням відповідачем умов Договору, невиконання останнім в погоджений строк переліку необхідних робіт, ненаданням в повному обсязі та в передбачені Договором строки послуг із створення та обслуговування веб-сайту та пов'язаних із ним додатків, позивач вимагав протягом 7 днів з дня отримання даної претензії повернути сплачені кошти у сумі 35 000 грн.

Вказану претензію було надіслано відповідачу 26.10.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверта із штрихкодовим ідентифікатором 6509104911120 і рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з інформацією з офіційного сайту українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта 28.11.2016 вказаний конверт було відправлено відділенням поштового зв'язку позивачу із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, грошові кошти не повернув.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, враховуючи, що відповідачем у встановлені Договором строки роботи з розробки додатка не виконані, а позивачем не отримано результатів, на які він розраховував, то суд вважає за необхідне розірвати Договір.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У пункті 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду від 29.12.2007 № 04-5/239 Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди зазначено, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством не забезпечено належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та не виконано в погоджені строки роботи з і створення та обслуговування веб-сайту для Підприємця.

Позивач просить стягнути з відповідача 35 000 грн., перерахованих відповідачу відповідно до умов Договору.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем оплачено відповідачу 20 300 грн., що підтверджується квитанціями, а саме: від 11.04.2014 №ПН49555 на суму 3 500 грн.; від 15.04.2014 №ПН54006 на суму 7 000 грн.; від 16.07.2014 №ПН18924 на суму 4 900 грн.; від 28.07.2014 №ПН30191 на суму 4 900 грн.

Що ж до квитанції від 29.07.2015 №14037741 на суму 3 014 грн., то слід зазначити, що за вказаною квитанцією отримувачем є ТОВ ПЕРШИЙ БІТ.ПІВДЕНЬ , а призначення платежу - 3014.00 - Опл по сч №005/1019 от 15 07.15г Без НДС .

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не отримано результатів, на які він розраховував, укладаючи Договір, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 20 300 грн.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір від 27.03.2014 №002924 про надання послуг, укладений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (67820, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і товариством з обмеженою відповідальністю Бухоблік і торгівля автоматизація (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 36302914).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бухоблік і торгівля автоматизація (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 36302914) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67820, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 20 300 (двадцять тисяч триста) грн. збитків і 2 177 (дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 24 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.03.2017.

Суддя О. Марченко