Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/23201/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.03.2017Справа № 910/23201/16 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу за позовом            Товариства  з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" доТовариства  з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" простягнення 154 067 грн 00 коп. Представники: від позивачане з'явився; від відповідачане з'явився, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 19.12.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" про стягнення 154 067 грн 00 коп. заборгованості за договором транспортно-експедиторських послуг № 04/03-01 від 04.03.2016.   Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору транспортно-експедиторських послуг № 04/03-01 від 04.03.2016 не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати наданих послуг щодо перевезення вантажу у розмірі 154 067 грн 00 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23201/16 та справу призначено до розгляду на 18.01.2017. 18.01.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д., справу                   № 910/23201/16  передано на повторний автоматичний розподіл. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями (повторний розподіл) справу № 910/23201/16  передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 справу № 910/23201/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.03.2017. Представники позивача та відповідача у судове засідання 13.03.2017 не з'явились, представник відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch. У судовому засіданні 13.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень  статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. Дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ: 04.03.2016 між Товариством  з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" (експедитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карго-Транс-Плюс" (перевізник за договором) укладено договір транспортно-експедиторських послуг № 04/03-01, відповідно до умов якого Експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, або організувати із залученням третіх осіб-перевізників виконання транспортних послуг  по перевезенню та доставці вантажів автомобільним транспортом в регіональному і міжнародному сполученні. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом одного року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 6.6. договору). Згідно з умовами пунктів 1.2 та 1.3 договору конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці експедитора і узгоджуються з перевізником. Узгодженою (підтвердженою) вважається заявка, яка є не від'ємною частиною договору, підписана керівниками або уповноваженими довіреністю представниками сторін, і скріплена печатками або штампами сторін. Сторони встановили, що подача та підтвердження належним чином посвідчених заявок на перевезення вантажів може здійснюватися факсом або e-mail. У разі відмови від підтвердженої заявки сторона зобов'язується письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 48 годин до дати завантаження при міжнародних перевезеннях або 24 годин при внутрішніх перевезеннях. Відповідно до пункту 3.1. договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання. Експедитор зобов'язується в порядку й на умовах, певних даним договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати перевізника, пов'язаних з виконанням перевезення за заявками згідно даного договору. Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються експедитором у безготівковій формі на умовах 100% оплати до моменту розвантаження автомобіля на підставі копії рахунку переданого перевізником за допомогою факсимільного зв'язку, якщо інше не вказано в заявці. В разі порушення умов оплати - перевізник має право притримати видачу вантажу одержувачу, до моменту отримання коштів по даному перевезенню перевізник надсилає оригінали рахунка, товарно-транспортної накладної (СМР/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг та податкової накладної. Розрахунки по даному договору здійснюються у національній валюті України - гривні шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок перевізника. У випадку коли сторонами в заявці встановлена вартість в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день оформлення рахунку. У відповідності до умов договору транспортно-експедиторських послуг № 04/03-01 від 04.03.2016 на підставі заявки на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № КОБ160554 від 30.05.2016 сторони погодили перевезення за маршрутом: Cusano Milanino (Italy) – Дніпропетровськ – Запоріжжя (Україна); дату завантаження: 08.06.2016; дату прибуття на розвантаження: 13-14.08.2016;  вартість перевезення: 1700 євро по курсу НБУ на дату завантаження + вартість оформлення експертних декларацій; умови оплати: 20 банківський днів з моменту отримання оригіналів документів. Крім того, на підставі заявки на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № КОБ160637 від 21.06.2016 сторони погодили перевезення за маршрутом: Reggio Emilia (Italy) – Дніпропетровськ – Запоріжжя (Україна); дату завантаження: 22.06.2016; дату прибуття на розвантаження: 28-29.08.2016;  вартість перевезення: 1700 євро по курсу НБУ на дату завантаження + вартість оформлення експертних декларацій; умови оплати: 20 банківський днів з моменту отримання оригіналів документів. А також, на підставі заявки на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № КОБ160842 від 31.08.2016  сторони погодили перевезення за маршрутом: Acqui Terme (Italy) – Дніпропетровськ – Запоріжжя (Україна); дату завантаження: 06-07.09.2016; дату прибуття на розвантаження: 12.09.2016;  вартість перевезення: 1850 євро по курсу НБУ на дату завантаження + вартість оформлення експертних декларацій; умови оплати: 20 банківський днів з моменту отримання оригіналів документів. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу. Статтею 306 Господарського кодексу України   встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (частина 6 статті 306 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань. Згідно зі статтею 311 Господарського кодексу України  плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства. Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору транспортно-експедиторських послуг № 04/03-01 від 04.03.2016 на підставі заявок на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № КОБ160554 від 30.05.2016, № КОБ160637 від 21.06.2016 та № КОБ160842 від 31.08.2016 було надано відповідачу  послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором. Факт, обсяги, вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних та скріплених печатками сторін актів наданих послуг № SK-118-16 від 16.06.2016 на суму 49   914 грн 00 коп., № КІ-857-16 від 29.06.2016 на суму 49 004 грн 00 коп., № КІ-1250-16 від 12.09.2016 на суму 55   149 грн 04 коп., товарно-транспортних накладних № CMR 2620662,  № CMR 0041850 , № CMR 0041264 та рахунків № SK-118-16 від 16.06.2016, № КІ-857-16 від 29.06.2016, № КІ-1250-16 від 12.09.2016,  виставлених на оплату отриманих послуг. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отримані послуг у розмірі 154 067 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано  відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг на суму 154 067 грн 00 коп. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом  підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку  з оплати отриманих послуг з перевезення вантажу за договором транспортно-експедиторських послуг № 04/03-01 від 04.03.2016 та факту наявності заборгованості у розмірі 154 067 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 154 067 грн 00 коп. Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Европатранс Груп" (01030,     м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, офіс 420, ідентифікаційний код 39479819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (03134, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 30, ідентифікаційний код 30221264) заборгованість у розмірі 154 067 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістдесят сім) грн 00 коп. та  витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн 01 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва. Повне рішення складено: 20.03.2017 Суддя                                                                                                                     Н.Б. Плотницька