Рішення

від 14.03.2017 по справі 913/103/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 березня 2017 року Справа № 913/103/17

Провадження №4/913/103/17

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» , м.Попасна Попаснянського району Луганської області

про стягнення 557634 грн. 77 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

Секретар судового засідання - помічник судді Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою № 110.20-14/2 від 24.01.2017, за якою просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» заборгованість за договором кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 в сумі 557634 грн. 77 коп., з яких: заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 20903 грн. 15 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за кредитом в сумі 135425 грн. 00 коп., інфляційні нарахування за відсотками за користування кредитом в сумі 43741 грн. 44 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредиту в сумі 197498 грн. 21 коп.

Позивач та відповідач правом на участь у судовому засіданні 14.03.2017 не скористалися.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційні нарахування та пені.

Разом з тим, 16.02.2017 (згідно штампа вхідний № 1283/17) на адресу господарського суду Луганської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № УЗП-04/17-Ю від 15.02.2017, за яким відповідач вимоги викладені в позовній заяві визнав частково, але проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційний нарахувань заперечує.

В обґрунтування відповідач, зокрема, зазначає, що згідно із ч. 1,2 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичними особами та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Також відповідач у відзиві зазначає, що в зв'язку з виниклою у Луганській області ситуацією, відповідач в 2015 році був вимушений змінити своє місцезнаходження з: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Макушкіна, 2А, на: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. 60 років утворення СРСР, буд. 2-Б. Державну реєстрацію зміни місцезнаходження проведено 04.06.2015. Тоді, як розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» , затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. В цьому переліку знаходяться, в тому числі, місто Первомайськ Луганської області та населені пункти Попаснянського району Луганської області.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що проти задоволення вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту в сумі 135425 грн. 00 коп. за період з січня 2014 року по листопад 2016 року та інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 43741 грн. 44 коп. за період з червня 2014 року по листопад 2016 року заперечує, оскільки рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі № 913/459/16 з ТОВ «Укрзалізничпром» на користь АТ «Ощадбанк» стягнуто, зокрема, інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за період з 03.01.2014 по 31.12.2015 та інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 08.01.2014 по 31.12.2015.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення від 10.03.2017 № 110.20-12/1111, згідно штемпеля вхідний № 1865/17 від 14.03.2017, відповідно до яких зазначив, що заявлені до стягнення суми відповідачем не сплачені та просить долучити до матеріалів справи довідку про стан заборгованості відповідача перед позивачем станом на 10.03.2017 та розрахунок інфляційних нархувань. Надані позивачем пояснення прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи надані документи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача , всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Територіально відокремлене без балансове відділення № 10012/0183 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» входить до єдиної організаційної структури банку, не має статусу юридичної особи, є відокремленим підрозділом банку та підпорядковане філії- Луганському обласному управління АТ «Ощадбанк» .

Між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10012/0183 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі за текстом - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» , (далі за текстом - позичальник, відповідач) був укладений договір кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 (далі за текстом -договір).

Також між сторонами у справі укладений додатковий договір про реструктуризацію № 1 від 28.02.2014 до договору кредитної лінії № 134 від 11.03.2013.

Предметом цього договору є правовідносини, за якими банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 10.03.2014.

Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1000000 грн. 00 коп. (п. 2.3 договору).

В пункті 2.3.2 договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоду діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Відповідно до п. 2.7.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 21% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Додатковим договором № 1 від 28.02.2014 встановлено, що кредит надається з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 10 вересня 2014 року в розмірі 900000 грн. 00 коп. та визначено новий графік зменшення діючого ліміту кредитування.

Згідно із п. 2.7.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.04.2013.

Пунктом 2.7.4 договору у випадку порушення зобов'язань позичальник, встановлених п. 5.3.6 (починаючи з 01.04.2014 забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті у банку в обсязі не менше 100% від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки позичальника за квартал, виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих банків позичальника), банк встановлює процентну ставку в розмірі 23% річних.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача, останній свої грошові зобов'язання за кредитним договором виконав частково.

Крім того, 28.03.2016 позивач, з метою захисту порушених прав, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою № 39-09/30 від 12.03.206 про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 станом на 05.02.2016 в сумі 1564766 грн. 94 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі №913/459/16 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на корито відповідача прострочений борг в сумі 750000 грн. 00 коп., прострочені відсотки за кредитом в сумі 267016 грн. 45 коп., 3% річних за простроченим основним боргом в сумі 33205 грн. 65 коп., 3% річних за простроченими відсотками в сумі 6312 грн. 72 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 443984 грн. 18 коп., інфляційні нарахування за простроченими відсотками в сумі 64201 грн. 64 коп. (відмовлено судом у задоволенні інфляційних втрат на суму 46 грн. 30 коп.), судовий збір в сумі 23470 грн. 81 коп. Рішення набрало чинності 24.05.2016. На виконання рішення видано відповідний наказ господарського суду Луганської області

Між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір № 2 від 16.12.2016 до договору кредитної лінії № 134 від 11.03.2013, відповідно до якого викладено підпункт 2.7.2 пункту 2.7 розділу 2 2. Предмет договору в наступній редакції: 2.7.2 Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до 16 грудня 2016 року. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається .

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 в сумі 557634 грн. 77 коп., з яких:

- заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп. за період з 06.02.2016 по 15.12.2016;

- 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 20903 грн. 15 коп. за період з 06.02.2016 по 09.01.2017;

- 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп. за період з 06.02.2016 по 09.01.2017;

- інфляційні нарахування за кредитом в сумі 135425 грн. 00 коп. за період з січня 2014 року по листопад 2016 року;

- інфляційні нарахування за відсотками за користування кредитом в сумі 43741 грн. 44 коп. за період з червня 2014 року листопад 2016 року;

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп. за період з 03.01.2014 по 10.04.2014;

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредиту в сумі 197498 грн. 21 коп. за період з 08.01.2014 по 15.12.2016.

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 14.08.2015 № 46-02/71-366 про дострокове повернення кредиту за договором кредитної лінії № 134 від 11.03.2013, яка відповідачем не виконана.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в сумі 557634 грн. 77 коп. Обгрутовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 та положення ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву та додатковими поясненнями проти розміру позовних вимог заперечує частково, з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи, а саме випискою з особового рахунку відповідача, заявками на отримання кредитних коштів та платіжними дорученнями та не оспорюється останнім (а.с. 51-72).

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем кредитні кошти були повернуті частково, у зв'язку з чим за відповідними періодами утворилась заборгованість за відсотками за користування кредитом, графік повернення кредиту відповідачем в повному обсязі не дотримувався.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу відповідні кредитні кошти, які останній своєчасно не повернув, у зв'язку з чим станом на 10.01.2017 утворилась заборгованість за кредитом в сумі 750000 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі №913/459/16 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на корито відповідача прострочений борг в сумі 750000 грн. 00 коп., прострочені відсотки за кредитом в сумі 267016 грн. 45 коп., 3% річних за простроченим основним боргом в сумі 33205 грн. 65 коп. за період з 03.01.2014 по 04.02.2016, 3% річних за простроченими відсотками в сумі 6312 грн. 72 коп. за період з 08.01.2014 по 04.02.2016, інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 443984 грн. 18 коп. за період з 03.01.2014 по 31.12.2015, інфляційні нарахування за простроченими відсотками в сумі 64201 грн. 64 коп. за період з 08.02.2014 по 31.12.2015 (відмовлено судом у задоволенні інфляційних втрат на суму 46 грн. 30 коп.), судовий збір в сумі 23470 грн. 81 коп. Рішення суду набрало чинності 24.05.2016. На виконання рішення видано наказ господарського суду Луганської області (а.с. 29-31) .

Рішення господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі №913/459/16 відповідачем не виконане.

За розрахунком позивача, відповідачем зобов'язання щодо сплати щомісячних процентів за користування кредитом виконувалося неналежним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп. за період з 06.02.2016 по 15.12.2016.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом здійснений на підставі банківських виписок з рахунків позичальника (позивача у справі).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №134 від 11.03.2013 не надав.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути: заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп. за період з 06.02.2016 по 15.12.2016.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 20903 грн. 15 коп. за період з 06.02.2016 по 09.01.2017, 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп. за період з 06.02.2016 по 09.01.2017, інфляційних нарахувань за кредитом в сумі 135425 грн. 00 коп. за період з січня 2014 року по листопад 2016 року, інфляційних нарахувань за відсотками за користування кредитом в сумі 43741 грн. 44 коп. за період з червня 2014 року по листопад 2016 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до вимог абз. 3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами і доповненнями)(далі- постанова Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013), розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь - який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та враховуючи п. 3.2 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013, суд погодився з наданим позивачем до суду розрахунком та дійшов до висновку про обґрунтованість та правильність нарахування 3% річних, тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 20903 грн. 15 коп. за період з 06.02.2016 по 09.01.2017, 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп. в сумі 06.02.2016 по 09.01.2017, підлягають задоволенню повністю .

Одночасно при перевірці розрахунку інфляційних нарахувань за прострочення повернення кредиту та відсотків за користування ним суд дійшов висновку, що позивач невірно визначив період нарахування останніх, не врахувавши період, за який стягнуто інфляційні нарахування рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі № 913/459/16.

Крім того, позивач включив до розрахунку суми та період стягнутих рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі № 913/459/16 інфляційних нарахувань, додавши до них період, заявлений у цій справі.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (з урахуванням наданих письмових пояснень від 10.03.2017 № 110.20-12/1111) за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що загальний розмір інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з січня 2016 року по грудень 2016 року становить 92710 грн. 97 коп., у той час як заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань становить 92700 грн. 00 коп. та загальний розмір інфляційних нарахувань за простроченими відсотками за період з січня 2016 року по грудень 2016 року становить 39559 грн. 73 коп., у той час як заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань становить 39557 грн. 06 коп. З урахуванням обставин справи та норм чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту саме в розмірі заявлених вимог - 92700 грн. та 00 коп. та інфляційних нарахувань за простроченими відсотками саме в розмірі заявлених вимог - 39557 грн. 06 коп.

Враховуючи, що рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2016 у справі № 913/459/16 вирішено спір між сторонами цієї справи в частині стягнення інфляційних нарахувань за прострочення повернення кредиту за період з січня 2014 року по грудень 2015 року та інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з червня 2014 року по грудень 2015 року, провадження в цій справі в частині заявлених позивачем до стягнення інфляційних нарахувань за прострочення повернення кредиту за період з січня 2014 року по грудень 2015 року в сумі 42725 грн. 00 коп. та інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з червня 2014 року по грудень 2015 року в сумі 4184 грн. 38 коп. слід припинити на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп. за період з 03.01.2014 по 10.04.2014, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредиту в сумі 197498 грн. 21 коп. за період з 08.01.2014 по 15.12.2016, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7.2.1 договору, за невиконання або неналежного виконання зобов'язань банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Згідно із п. 9.1 договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до десяти років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що непередбачені умовами цього договору.

У зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним позивач, як кредитор, має право на неустойку у вигляді пені.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (частина 1 статті 552 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

Як зазначалось вище, за умовами договору до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в 10 років.

У зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ним, позивачем на підставі пп. 7.2.1 договору нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредиту в сумі 197498 грн. 21 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване і здійснює підприємницьку діяльність у м. Попасна Луганської області.

Верховною Радою України 02.09.2014 прийнятий Закон України № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі за текстом - Закон № 1669), яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

30.10.2014 на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669 розпорядженням № 1053-р Кабінету Міністру України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого серед інших включено м. Попасна Луганської області.

Дія зазначеного розпорядження була зупинена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053", яке оскаржується у судовому порядку.

02.12.2015 Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1275-р затвердив повний перелік заселених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і цим же розпорядженням визнано такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".

Згідно Переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015, до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено і м. Попасна Луганської області.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 06.06.2014 по 15.12.2016 в сумі 197479 грн. 79 коп. підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , у зв'язку з чим в задоволенні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 197479 грн. 79 коп. слід відмовити.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення повернення кредиту за період з 03.01.2014 по 10.04.2014 в сумі 2204 грн. 80 коп. та пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 08.01.2014 по 07.04.2014 в сумі 18 грн. 42 коп. визнає обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню пені в цій частині.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 313245 грн. 60 коп., з яких:

- заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп. за період з 06.02.2016 по 15.12.2016;

- 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 20903 грн. 15 коп. за період з 06.02.2016 по 09.01.2017;

- 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп. в сумі 06.02.2016 по 09.01.2017;

- інфляційні нарахування за кредитом в сумі 92700 грн. 00 коп. за період з січня 2016 року по грудень 2016 року;

- інфляційні нарахування за відсотками за користування кредитом в сумі 39557 грн. 06 коп. за період з січня 2016 року по грудень 2016 року;

- пеня за прострочення повернення кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп. за період з 03.01.2014 по 10.04.2014;

- пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 18 грн. 42 коп. за період з 08.01.2014 по 07.04.2014 .

З урахуванням наведеного та зібраних доказів доводи відповідача за відзивом на позовну заяву є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим судом відхиляються.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп., 3% річних за прострочення сплати повернення кредиту 20903 грн. 15 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 92700 грн. та 00 коп., інфляційні нарахування за простроченими відсотками в сумі 39557 грн. 06 коп., пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп., пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 18 грн. 42 коп.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 4698 грн. 68 коп. слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром» про стягнення 557634 грн. 77 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром", 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. 60 років утворення СРСР, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 32082194 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 148463 грн. 11 коп., 3% річних за прострочення повернення кредиту в сумі 20903 грн. 15 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 9399 грн. 06 коп., інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 92700 грн. та 00 коп., інфляційні нарахування за простроченими відсотками в сумі 39557 грн. 06 коп., пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 2204 грн. 80 коп., пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 18 грн. 42 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 4698 грн. 68 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення інфляційних нарахувань за прострочення повернення кредиту в сумі 42725 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 4184 грн. 38 коп. припинити на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 197479 грн. 79 коп. відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повний текст рішення складено та підписано - 20.03.2017.

СуддяОСОБА_1