Рішення

від 15.03.2017 по справі 910/23591/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 Справа №910/23591/16 За позовом Комунального підприємства Київський метрополітен

До Приватного акціонерного товариства УкрагротехРось

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 35 029,87 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача : Акімова А.В. - по дов. №171 від 26.12.2016р.

від відповідача: Коваленко С.В. - по дов. №15 від 01.12.2016р.

від третьої особи: Костюк О.М. - по дов. №062/02/07-133 від 10.01.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Приватного акціонерного товариства "УкрагротехРось" про стягнення заборгованості по орендній платі за Договором від 23.11.2012 № 886 в розмірі 29 531,72 грн., пені - 4 962,70 грн., 3% річних - 535,45 грн., а всього: 35 029,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/23591/16, розгляд справи призначено на 19.01.2017р.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/455 від 09.02.2017 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/23591/16.

Обґрунтування призначеного проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи - неможливість здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д. За результатом повторно автоматизованого розподілу справу № 910/23591/16 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 справа №910/23591/16 прийнята до провадження та призначено її до розгляду на 15.03.2017.

Позивач в судовому засіданні 15.03.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданих 20.01.2017 заперечення на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами, оскільки з 22.11.2015 позивач без будь яких попереджень припинив електропостачання до орендованого майна, у зв'язку з чим відповідач не мав змоги використовувати об'єкт оренди за призначенням. Вважає, що не має сплачувати орендну плату за період коли не міг використовувати об'єкт оренди. 03.06.2016 об'єкт оренди було повернуто позивачу за актом приймання-передачі. Зазначає, що неодноразово звертався до позивача з проханням прийняти об'єкт оренди, проте позивач продовжував нараховувати орендні платежі, при цьому не скориставшись правом п. 8.5.6 договору щодо розпорядження огороджуючими конструкціями відповідача (у разі не звільнення відповідачем приміщення від конструкцій). Вважає, що позивач зволікав з прийняттям об'єкту оренди та незаконно продовжував нараховувати платежі, при цьому штучно створюючи заборгованість відповідача перед позивачем. Відповідач не погоджується з розміром пені та 3% річних. За наслідками здійснення власного розрахунку пеня становить 4 875,07 грн. та 3% становлять 511,88грн.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засідання 15.03.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.11.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (підприємство) та Приватним акціонерним товариством "Украгротехрось" (орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду № 886 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), визначену відповідно до проектної документації, що знаходиться за адресою: станція метро "Петрівка" (вестибюль № 2), для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є частина переходу (вестибюлю), визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект" тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 6,8 кв. м.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен" (п. 2.4 договору).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 23.11.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв частину переходу станції метро "Петрівка" (вестибюль № 2), площею 6,8 кв. м.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1 договору сторонами встановлено, що договір діє з 23.11.2012 до 21.11.2015.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 34/6250 від 22.09.2011 та на дату підписання договору становить 2168,11 грн. без ПДВ.

За умовами п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 3.4 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.5 договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/33132/14 від 14.03.2016 виселено ПАТ "УкрагротехРось" з нерухомого майна - частини приміщення переходу станції метро "Петрівка" (вестибюль № 2), площею 6,8 кв. м. та зобов язано Приватне акціонерне товариство "УкрагротехРось" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-б, ідентифікаційний номер 25263924) демонтувати належні йому тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), загальною площею 6,8 кв.м., що знаходяться на станції метро "Петрівка" (вестибюль № 2) б/н.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі майна від 03.06.2016 вбачається, що орендар повернув, а орендодавець прийняв об'єкт оренди - частину переходу станції метро "Петрівка" (вестибюль № 2), площею 6,8 кв. м.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату за період листопад 2015 року - травень 2016 року повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 108 390,27 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.2 договору відповідач зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29 531,72 грн. боргу по орендній платі за період з листопада 2015 року по 03.06.2016 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо внесення орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що в силу умов п. 3.6. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі не пізніше 20 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при здійснені розрахунку пені не враховано приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, за розрахунками суду становить 4 875,07 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4 875,07грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині нарахованої пені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 535,45 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

За результатами здійснення судом власного перерахунку 3% річних складають 511,88 грн., які підлягають задоволенню.

В іншій частині нарахованих 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача на відсутність підстав для сплати орендної плати за приміщення, оскільки за відсутності електропостачання він ним не користувався не приймаються судом до уваги, оскільки у відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України належними засобами доказування не доведено неможливість використання об'єкта оренди.

Твердження відповідача про те, що він неодноразово звертався до позивача з приводу повернення об'єкту оренди також не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Украгротехрось" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-Б, код ЄДРПОУ 25263924) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) 108 390 (сто вісім тисяч триста дев'яносто) грн. 29 531 грн. 72 коп. боргу по орендній платі, 4 875 грн. 07 коп. пені, 511 грн6. 88 коп. -3% річних, 1 373 грн. 59 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.