Постанова

від 15.03.2017 по справі 910/13392/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р. Справа№ 910/13392/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Верховця А.А.

за участю секретаря Халько В.А.

та представників:

від позивача - не з'явився,

від ПП "Тайсон Клінінг Компані" - Іванів С.А. - дов. №145 від 16.09.2016р.,

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши матеріали за апеляційною скаргою Приватного підприємства (далі - ПП) "Тайсон Клінінг Компані"

на рішення господарського суду м.Києва від 14.11.2016р.

у справі №910/13392/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Хімпласт"

до ПП "Тайсон Клінінг Компані" та Державного підприємства

"Прозорро"

про визнання інформації недостовірною і такою, що порушує ділову

репутацію, та зобов'язання її спростувати і стягнення

матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.11.2016р. у справі №910/13392/16 позов задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, опубліковану на сайті www.prozorro.gov.ua у скарзі ПП "Тайсон Клінінг Компані" щодо продукції приватного підприємства "Хімпласт", а саме цитата дослівно на мові оригіналу (російська мова): По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования. . Зобов'язано ДП "Прозорро" протягом тижня з дня набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили розмістити у мережі Інтернет на сайті www.prozorro.gov.ua повний текст даного рішення. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ПП "Тайсон Клінінг Компані" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь ПП "Хімпласт" судовий збір у сумі 1 378 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПП "Тайсон Клінінг Компані" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення господарського суду м.Києва від 14.11.2016р. залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.01.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.02.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017р. призначено розгляд справи №910/13392/16 на 15.03.2017р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Приватне підприємство "Хімпласт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недостовірною інформації, опублікованої на сайті www.prozorro.gov.ua у скарзі приватного підприємства "Тайсон Клінінг Компані" (далі - ПП "Тайсон Клінінг Компані") щодо продукції ПП "Хімпласт", а саме цитата дослівно на мові оригіналу (російська мова):

"По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования. Мы являемся крупной компанией-импортером и ориентируемся на любого клиента и можем себе позволить сформировать минимальную цену на рынке. Мы хотим участвовать в честных торгах и предоставлять качественный материал, исходя из технических запросов.";

- зобов`язання ПП "Тайсон Клінінг Компані" спростувати недостовірну інформацію щодо продукції ПП "Хімпласт", шляхом публікації на сайті www.prozorro.gov.ua, на наступний день після набрання судовим рішенням законної сили тексту спростування (тим же шрифтом, на тому ж самому місці);

- стягнення з ПП "Тайсон Клінінг Компані" 117 446,74 грн. матеріальної шкоди.

Позов мотивовано тим, що інформація, поширена відповідачем-1 на сайті відповідача-2, є недостовірною та дискредитує позивача як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації; у результаті поширення недостовірної інформації ПП "Хімпласт" завдано матеріальну шкоду у сумі 117 446,74 грн.

13.09.2016р. ПП "Хімпласт" було подано до місцевого суду уточнену позовну заяву з урахуванням заміни відповідача-2 у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ділова репутація - це відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.

Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що ділова репутація - це сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Хімпласт" не було вжито заходів досудового врегулювання даного спору та не надіслано відповідачам листи, в яких позивач просив би опублікувати спростування недостовірної інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", далі - постанова Пленуму № 1) .

У пункті 12 постанови Пленуму № 1 зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Місцевим судом було встановлено що:

- на сайті www.prozorro.gov.ua спірна інформація розміщена ПП "Тайсон Клінінг Компані" шляхом подання відповідної скарги;

- ДП "Прозорро" є особою, відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу www.prozorro.gov.ua.

У пункті 15 постанови Пленуму № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У спірній скарзі відповідачем-1 було надано характеристику продукції позивача.

Так, ПП "Тайсон Клінінг Компані" по суті вказує, що продукцію ПП "Хімпласт" не можна назвати лінолеумом; вона є простим сплавом, який проклеєний зверху плівкою; за якістю не відповідає вимогам і замовники у цьому переконаються вже в перший місяць використання.

Зі змісту оспорюваної інформації ("Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования.") вбачається, що речення побудовано таким чином, що його автор має на увазі саме продукцію виробника "Хімпласт" (лінолеум), а не продукцію, виробником якої є "Компания Платан" (чи будь-яка інша юридична особа) під назвою "Химпласт".

Позивач документально підтвердив те, що є виробником лінолеуму полівінілхлоридного на звуко-, теплоізоляційній підоснові таких торговельних марок: "ЛІНОПЛАСТ-комфорт"; "ЛІНОПЛАСТ-стандарт"; "ЛІНОПЛАСТ-еталон"; "ЛІНОПЛАСТ-екстра"; "ЛІНОПЛАСТ-ПРП 3,6"; "АВТОЛІН"; "АВТОЛІН-екстра"; "ТРАНСЛІН", подавши місцевому суду копії сертифікату відповідності серії ВГ від 18.04.2016р. № UA 1.090.0022318-16 та додатку до нього (а.с. 232-233 том 1).

Сертифікату відповідності підтверджено, що лінолеум його виробництва відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-160:2008 (EN 650:1996, NEQ) "Будівельні матеріали. Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній підоснові. ТУ"; ДСТУ Б В.2.7-20-95 "Будівельні матеріали. Лінолеум полівінілхлоридний на теплозвукоізолюючій підоснові. Технічні умови".

Слід зазначити, що у листі міститься інформація, що носить стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація є негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки дискредитує продукцію, а саме лінолеум, виробником якого є ПП "Хімпласт".

В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження того, що: лінолеум виробництва позивача не можна назвати "лінолеумом"; він є простим сплавом, який проклеєний зверху плівкою; за якістю не відповідає вимогам і замовники у цьому переконаються вже в перший місяць використання.

З урахуванням наведеного, господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про те, що поширена відповідачем-1 у листі інформація є недостовірною в частині твердження "По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования.", не підтвердженою доказами і такою, що підлягає спростуванню. Місцевий суд позов в цій частині законно задовольнив.

Суд першої інстанції законно відмовив в спростуванні твердження "Мы являемся крупной компанией-импортером и ориентируемся на любого клиента и можем себе позволить сформировать минимальную цену на рынке. Мы хотим участвовать в честных торгах и предоставлять качественный материал, исходя из технических запросов.", оскільки воно не носить негативного характеру для позивача та не завдає шкоди його діловій репутації.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Оскільки інформація була поширена шляхом розміщення відповідачем-1 листа на сайті, за наповнення якого відповідає відповідач-2, то найбільш наближеним та адекватним способом спростування недостовірної інформації є розміщення у мережі Інтернет на сайті www.prozorro.gov.ua повного тексту даного рішення.

Також позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з ПП "Тайсон Клінінг Компані" 117 446,74 грн. матеріальної шкоди, яка була завдана внаслідок поширення недостовірної інформації.

ПП "Хімпласт" мотивує вказану вимогу таким:

- 04.01.2016р. товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Атлас" (покупець; далі - ТОВ "Атлас") та ПП "Хімпласт" (продавець) був укладений договір № 04.01/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (лінолеум), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його;

- відповідно до плану-закупівлі від 22.01.2016р. сторони Договору дійшли згоди щодо розміру та кількості закупівель на 2016 рік, відповідно до якого протягом року ТОВ "Атлас" узгодило поставку продукції позивача у кількості 350 000 кв.м.;

- 15.02.2016р. ТОВ "Атлас" звернулося до ПП "Хімпласт" з листом-повідомленням, в якому повідомило про те, що вимушене відмовитись від поставок лінолеуму у березні та квітні місяці 2016 року в розмірі шести машин в рамках Договору;

- рішення ТОВ "Атлас" обґрунтоване тим, що якість товару (лінолеуму) позивача викликає сумнів, оскільки у лютому місяці 2016 року покупець був ознайомлений з листом, розміщеним на сайті www.prozorro.gov.ua, в якому ПП "Тайсон Клінінг Компані" зазначило, що якість товару (лінолеуму), який виробляє ПП "Хімпласт", є низькою та не відповідає усім передбаченим нормам;

- відповідно до бухгалтерської довідки ПП "Хімпласт" від 11.07.2016р. № 139 ТОВ "Атлас" не замовило у позивача у лютому-травні 2016 року 96,4 тисячі кв.м. продукції, тобто 8 машин, що призвело до збитків у сумі 117 446,74 грн.

Відповідно до пункту 29 Постанови № 1 у разі, якщо з вимогою про захист гідності, честі чи ділової репутації заявлено також вимогу про відшкодування збитків, завданих внаслідок поширення недостовірної інформації, суд вирішує цю вимогу відповідно до статті 22 ЦК України. При цьому судовий збір сплачується згідно з чинним законодавством за ставками, визначеними для вимог майнового характеру.

Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006р. у справі № 42/266-6/492).

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем документально не підтверджено наявність жодного елементу складу цивільного правопорушення, який би став підставою для стягнення збитків у сумі 117446,74 грн.

Так, з Договору та плану-закупівель вбачається, що протягом січня-лютого 2016 року позивач зобов'язався поставити ТОВ "Атлас" 2 машини продукції, проте жодного документального підтвердження фактичного виконання Договору та здійснення поставки, узгодженої на січень-лютий 2016 року, в матеріалах справи не має.

Крім того, з листа ТОВ "Атлас" вбачається, що останнє відмовляється від поставки лінолеуму на період з березня по квітень 2016 року, а позивачем нараховано матеріальну шкоду за нездійснену поставку протягом березня-травня 2016 року.

Слід зазначити, що Договір не містить жодної умови, яка б надавала покупцю право відмовитися від отримання товару з посиланням на ознайомлення із інформацією, яка розміщена у мережі Інтернет, щодо якості продукції.

В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що саме на суму 117 446,74 грн. ПП "Хімпласт" було би реалізовано покупцю товар.

Отже, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача-1 збитків місцевим судом законно відмовлено.

Суд першої інстанції законно і обґрунтовано частково задовольнив позов та визнав недостовірною інформацію, опубліковану на сайті www.prozorro.gov.ua у скарзі ПП "Тайсон Клінінг Компані" щодо продукції ПП "Хімпласт".

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП "Тайсон Клінінг Компані" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 14.11.2016р. у справі №910/13392/16 - без змін.

Справу №910/13392/16 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

А.А. Верховець