Постанова

від 30.03.2012 по справі 662/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2012 р. 10 год.43 хв.Справа № 2-а-662/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Дар'ївської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області (№10) до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Підприємство Дар'ївської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області (№10) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000071701/0 від 11.01.2011, 0001211501/0 від 10.02.11, № 0001201501/0 від 10.02.2011, № 0001221501/0 від 10.02.2011, № 0001171501/0 від 10.02.2011, № 0001181501/0 від 10.02.2011, якими застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язаннях. В позові зазначено, що розмір штрафу 50 % від несвоєчасно сплачених сум є завищеним, оскільки граничний розмір штрафу згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України становить 20 %.

Представник позивача прибув в судове засідання просить задовольнити позов.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом допуску до судового розгляду Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Білозерському районі, що підтверджується випискою з ЄДР.

ДПІ у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби заперечує проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що оскільки податкові порушення у вигляді несвоєчасного погашення податкових зобов'язань відбувались в 2008-2010 роках, до порушника були застосовані штрафні санкції згідно пп.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, дана норма передбачає 50 % штраф за затримання на строк, що є більшим 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Підприємство Дар'ївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області (№ 10) є державним підприємством, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у Білозерському районі Херсонської області.

10.02.11 ревізором-інспектором ДПІ у Білозерському районі була проведена документальна невиїзна перевірка граничних строків сплати податків, якою встановлено порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, земельному податку, податку на прибуток та частини прибутку доходу господарських організацій, що вилучається до бюджету за 2008-2010 роки, чим порушено п.5.3.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, про що складено акт перевірки № 72/1501/08680974. За висновками перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001181501/0 від 10.02.2011 про застосування 1644 грн. 35 коп. штрафу (50%) за затримку на 518 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3288 грн. 70 коп. по земельному податку,

- № 0001211501/0 від 10.02.11 про застосування 382 грн. 80 коп. штрафу (20%) за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із зарахування частини прибутку доходу господарських організацій, що вилучаються до бюджету, в розмірі 1914 грн.,

- № 0001201501/0 від 10.02.2011 про застосування 347 грн. штрафу (50%) за затримку на 364 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов язання з зарахування частини прибутку доходу господарських організацій, що вилучається до бюджету, в розмірі 694 грн,

- № 0001221501/0 від 10.02.2011 про застосування 5 грн. 50 коп. штрафу (50%) за затримку на 455 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 11 грн. по податку на прибуток

- № 0001171501/0 від 10.02.2011 про застосування 80363 грн. 85 коп. штрафу (50%) за затримку на 513 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 160727,70 грн. по податку на додану вартість.

11.02.11 ревізором-інспектором ДПІ у Білозерському районі Херсонської області складено акт № 7/17026/08680974 камеральної перевірки позивача з питання дотримання строків сплати податку з власників транспортних засобів, за висновками якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 № 0000071701/0 про застосування 2345 грн. 42 коп. штрафу (50 %) за затримку на 1247 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 4690 грн. 84 коп. по податку з власників транспортних засобів.

У всіх оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкова інспекція посилається на норми Закону № 2181. До набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Статтею 17 Закону 2181 було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства. Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 вказаного Закону було передбачено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку плати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної уми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Позивач не заперечує факту несвоєчасного погашення податкових зобов'язань, кількості днів прострочки. З розрахунків штрафних санкцій вбачається, що дата сплати податкових зобов'язань є 2008-2010 роки. Акти перевірок свідчать, що порушення строків сплати податкових зобов'язань були виявлені вже в 2011 році.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, Закон № 2181-ІІІ втратив чинність. Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування. Стаття 126 ПКУ передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року. Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Виходячи з викладеного, правове регулювання порядку застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, є різним залежно від періоду, в якому застосовуються відповідні штрафні санкції.

З 1 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 6 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, слід виходити із загальних норм Конституції України та Податкового кодексу України. З дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

При вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року, суд враховує таке. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Як засвідчує порівняльний аналіз змісту підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181 та приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, обидві ці норми встановлюють відповідальність за правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання. Відповідно склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону 2181 та нині чинною нормою Податкового кодексу України, у цьому разі збігаються. Але відповідальність за ст. 126 ПКУ є м'ягше у порівнянні з пп. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ. Зворотна дія ст. 126 Податкового кодексу України полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами. Зазначене правило застосовується незалежно від того, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу України до 6 серпня 2011 року були відсутні приписи щодо порядку застосування передбачених Кодексом санкцій за правопорушення, вчинені до 1 січня 2011 року. Розмір штрафних санкцій за вчинення цього порушення визначається за нормами законодавства, чинного на момент застосування таких санкцій, але не більше ніж було передбачено на момент вчинення протиправного діяння.

Отже, немає перешкод для застосування з 1 січня 2011 року приписів статті 126 Податкового кодексу України для визначення відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, яке мало місце до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючим органом після 1 січня 2011 року.

У розглядуваній ситуації до платника може бути застосовано лише штраф у розмірі 20 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання. Причому цей штраф не підлягає збільшенню до 50 відсотків, оскільки чинна з 1 січня 2011 року норма пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України не передбачає такого розміру штрафу.

Аналогічну думку було викладено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 № 2198/11/13-11.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково. Податкові повідомлення-рішення, якими застосовані штрафні санкції в розмірі 50 %, визнаються неправомірними та скасовуються частково з урахуванням того, що розмір штрафних санкцій повинен дорівнювати 20 % несвоєчасно сплачених платежів. В скасуванні податкового повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області № 0001211501/0 від 10.02.11 про застосування 382 грн. 80 коп. штрафу суд відмовляє, оскільки штраф дорівнює 20 % несвоєчасного платежу. Витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу в сумі 508 грн. 24 коп., виходячи з відсотка задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позовні вимоги підприємства Дар'ївської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області (№10) задовольнити частково. Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області від 10.02.11:

- № 0001181501/0 в частині застосування 986 грн. 61 коп. штрафу,

- № 0001201501/0 в частині застосування 208 грн. 20 коп. штрафу,

- № 0001221501/0 в частині застосування 3 грн. 30 коп. штрафу,

- № 0001171501/0 в частині застосування 48218 грн. 31 коп. штрафу,

- від 11.01.2011 № 0000071701/0 в частині застосування 1407 грн. 25 коп. штрафу.

В решті позовних вимог відмовити.

Відшкодувати підприємству Дар'ївської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області (№10) (75032, с. Дар'ївка Білозерського району Херсонської області, код 08680974) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 508 (п'ятсот вісім) грн. 24 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 квітня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1