Постанова

від 24.04.2007 по справі 11/13ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/13ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.04.07                                                                                 Справа № 11/13ад.

Господарський суд Луганської області у складі судді Москаленко М.О., при секретарі судового засідання  Сумцовій С.В., розглянувши матеріали справи  № 11/13ад за позовом

Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України в  м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, м. Краснодон Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” в особі санаторію-профілакторію „Східний”, м. Краснодон  Луганської області

про стягнення 1827 грн. 49 коп.

   за участю представників сторін:

від позивача – Гребенар О.В., дор. б/н від  09.01.2007  

від відповідача – Сторчевий  О.М., дов. №2 від 20.03.2007

в с т а н о в и в:

Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків (донарахованих страхових внесків) у розмірі 1522 грн. 86 коп. та пені у розмірі 304 грн. 63 коп.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовано несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків, до якої призвело неправильне визначення страховиком страхового тарифу під час реєстрації відповідача як платника страхових внесків.

Так,  за доводами позивача, під час реєстрації Санаторію-профілакторію „Східний” у Відділенні виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі (далі за текстом –Фонд) 18.04.2001 як  платника страхових внесків  підприємством відповідача були надані документи, необхідні для реєстрації. У відповідності із зазначеними документами Санаторій-профілакторій „Східний” відносився до державної форми власності, на підставі чого відповідачеві було встановлено пільговий страховий тариф –0,2% від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників  як для бюджетних установ і організацій.

На момент реєстрації відповідача як платника страхових внесків  законодавчого поняття визначення „бюджетна установа (організація)” не існувало. Законодавче визначення бюджетної установи (організації) з'явилося з прийняттям Бюджетного кодексу України від 21.06.2004.

Актом № 81 перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду  від 17.11.2006 (за період з 01.01.2003 по 31.10.2006) було встановлено, що під час реєстрації Санаторію-профілакторію „Східний” як платника страхових внесків останнього неправомірно було віднесено до бюджетних установ і організацій та відповідно неправомірно було встановлено страхувальнику страховий тариф у розмірі 0,2% від сум фактичних  витрат на оплату праці найманих працівників на  підставі Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”. За результатами проведеної перевірки позивачем відповідачеві  було донараховано страхові внески у сумі 1522 грн. 86 коп. Таким чином, перевіркою були виявлені факти порушення відповідачем строків сплати страхових внесків до Фонду. Також за результатами перевірки позивачем нараховано пеню у сумі 304 грн. 63 коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем сум донарахованих страхових внесків та пені позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач  проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (том 2, аркуші справи  6-9)  та  додаткових письмових поясненнях  (том 2, аркуші справи  45-48). Зокрема, відповідач зазначив, що  на виконання вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 № 1105-ХІ V (далі за тестом –Закон  № 1105) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником на підставі  страхових свідоцтв, виданих Фондом; Санаторій-профілакторій „Східний” здійснював ці виплати саме на підставі виданих йому позивачем свідоцтв, тому порушення порядку нарахування та сплати внесків відповідачем допущено не було.

Крім того, відповідач зазначив, що  ст.6 Закону № 1105 суб'єктами страхування від нещасного випадку є  застраховані громадяни, в окремих випадках – члени їхніх сімей та інші особи, страхувальник та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках –застраховані особи; страховик –Фонд. У відповідності із  укладеним між Санаторієм –профілакторієм „Східний” та  Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності договором від 01.12.2006 № 1881-У/12-6КУО часткове фінансування, проведення консультацій спеціалістами  здійснюється Луганським обласним відділенням Фонду з тимчасової втрати працездатності. Виконання обов'язків зазначеної установи здійснюється працівниками Санаторію-профілакторію „Східний”, тому, на думку відповідача, обов'язок зі сплати страхових внесків (в тому числі й донарахованих) на зазначену частину працівників  покладений на Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як на безпосереднього роботодавця.   

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно приписів ст. 10 закону України „Про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-14 від 23.09.1999 (далі за текстом –Закон № 1105) страхувальниками, тобто особами, які зобов'язані сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є роботодавці - юридичні особи та фізичні особи –підприємці, які використовують найману працю.

У відповідності із пунктом 2.1 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду № 12 від  20.04.2001 (надалі –Інструкція) платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних захворювань України є  юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи.

Згідно приписів ст. 10 Закону № 1105 роботодавці як страхувальники  зобов'язані своєчасно та у повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

У відповідності із пунктом 4.1 Інструкції сума страхового внеску розраховується згідно із страховим тарифом, встановленим Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесений страхувальник.

Пункт 4.10 Інструкції встановлює, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі у натуральній формі, визначених згідно із Законом України „Про оплату праці”, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток громадян.

Згідно пункту 4.13 Інструкції нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

18.04.2001 Санаторій –профілакторій „Східний” був зареєстрований  як платник страхових внесків до Фонду (страхувальник) за реєстраційним номером 1207000098. На підставі  норм Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 № 2272-ІІІ, та згідно з Порядком визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 № 1423,  відповідач був віднесений  до 4 класу професійного ризику виробництва та йому був встановлений страховий тариф –0,2%  від суми фактичних витрат  на оплату праці найманих  працівників.  Встановлення зазначеного страхового тарифу було обґрунтоване віднесенням відповідача до бюджетних установ та організацій. За результатами реєстрації відповідачеві було  видане відповідне страхове свідоцтво.   

Страховими свідоцтвами та повідомленнями до них від 20.10.2003 та від 11.03.2005, надісланими позивачем на адресу відповідача, було підтверджено попередній страховий тариф –0,2% від сум фактичних витрат  на оплату праці найманих  працівників. Страхові внески сплачувались відповідачем згідно із встановленим тарифом 0,2% своєчасно та у повному обсязі, проти чого не заперечує позивач.

Під час перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду, за результатами якої було складено акт № 16 від 28.04.2005 (том 1, аркуші справи  7-13), вперше було з'ясовано, що підприємство відповідача  не є бюджетною установою в розумінні ст.2 Бюджетного кодексу України. Як наслідок було виявлене неправомірне встановлення працівниками страховика під час реєстрації відповідача як платника страхових внесків страхового тарифу у розмірі 0,2% від сум фактичних витрат  на оплату праці найманих  працівників, в той час як у відповідності з вимогами Порядку  визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 № 1423 (далі за текстом –Порядок), відповідачеві присвоєний код згідно з КВЕД 85.11.1 „Діяльність санаторно-курортних організацій” та він віднесений до 7 класу професійного ризику виробництва.  Таким чином, відповідачеві під час його реєстрації у Фонді слід було встановити тариф у розмірі 0,93%. Перевірка проводилась за період з 01.08.2003 по 01.04.2005. Відповідачеві були донараховані страхові внески у загальній сумі 1522 грн.  86 коп.

Як зазначив позивач у своїх додаткових письмових поясненнях (том 1, аркуші справи  139-140), встановити осіб, якими Санаторію-профілакторію „Східний” встановлювався страховий тариф, неможливо у зв'язку з тим, що прізвища цих осіб не відображені в жодному документі.

За результатами проведеної перевірки страховий тариф відповідачеві було змінено на 0,93%, про що видане відповідні страхове свідоцтво № 1207000098 та  повідомлення № 07000098 про зміну страхового тарифу (том 1, аркуші справи  25-26). З моменту зміни страхового тарифу відповідачем страхові внески сплачувались згідно з тарифом  0,93% своєчасно та у повному обсязі, що не заперечується позивачем у справі.

Розглянувши письмову заяву відповідача із запереченнями проти факту донарахування сум страхових внесків, позивач листом  № 04/2693 від 25.08.2005 (том 2, аркуш справи 54) повідомив, що  акт №16 від 28.04.2005 у частині донарахування страхових внесків слід вважати анульованим.

Письмових пояснень щодо конкретних підстав анулювання  вказаного  акту перевірки позивачем суду надано не було.

17.11.2006 позивачем було проведено планову перевірку правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати страхових внесків до Фонду, за результатами перевірки було складено акт № 81 від 17.11.2006. Періодом перевірки став проміжок часу з 01.01.2003 по 31.10.2006.  

У відповідності із вимогами п.8.1 Інструкції  планові перевірки правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування та надходження страхових внесків, які здійснюють робочі органи виконавчої дирекції Фонду, проводяться не частіше 1 разу на рік.  Перевірці підлягають  документи  за весь період з моменту проведення попередньої перевірки.

Період, за який проводилась друга перевірка підприємства відповідача (з 01.01.2003 по 31.10.2006) включав у себе період, за який проводилася попередня перевірка (з 01.08.2003 по 01.04.2005).

Плановою перевіркою, що була проведена позивачем 17.11.2006, вдруге було  встановлено факт неправомірного встановлення відповідачеві страхового тарифу у розмірі 0,2% від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, а також вдруге було донараховано страхові внески у сумі  1522 грн. 86 коп.  і нараховано пеню у розмірі  304 грн. 63 коп. Під час складання акту позивачем був залишений без уваги факт анулювання начальником Виконавчої дирекції відділення Фонду акту попередньої перевірки у частині донарахування страхових внесків.

Акт перевірки від 17.11.2006 позивачем покладено у підставу позову як документ, що підтверджує наявність факту порушення відповідачем  вимог чинного законодавства щодо повної та своєчасної сплати страхових внесків саме внаслідок зміни страхового тарифу. З вказаним твердженням погодитися не можна з таких підстав.

Реєстрація Санаторію-профілакторію „Східний” проводилася посадовими особами позивача на підставі поданих страхувальником установчих та інших передбачених законодавством документів, про що зазначив позивач у своїх  додаткових письмових поясненнях (том 1, аркуші справи 139-140), тобто неправомірне віднесення Санаторію-профілакторію „Східний” до бюджетних установ та організацій та встановлення відповідачеві страхового тарифу у розмірі 0,2% було здійснене саме посадовими особами позивача, відповідальними за проведення реєстрації страхувальників.     

Згідно із п.5.1 Порядку недоїмкою вважаються не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду. З матеріалів справи вбачається, що з моменту реєстрації Санаторію-профілакторію „Східний” як платника страхових внесків до Фонду та встановлення йому страхового тарифу, а також з моменту зміни страхового тарифу страхові внески перераховувалися страхувальником вчасно та у повному обсязі, що не заперечується сторонами у справі.

В акті перевірки від 17.11.2006 моментом виявлення факту порушення страхувальником  повноти та своєчасності сплати страхових внесків зазначений момент проведення перевірки –17.11.2007, в той час згідно з матеріалами справи неправильне встановлення страхового тарифу було виявлене під час проведення попередньої перевірки - 28.04.2005.  З цього моменту страховий тариф страхувальнику було змінено та сплата страхових внесків здійснювалася останнім з розрахунку 0,93%.  Питання стосовно допущення саме страхувальником порушень, наслідком яких стало донарахування страхових внесків, було вирішене позивачем листом № 04/2693 ( том 2, аркуш справи 54) стосовно анулювання акту від 28.04.2005 у частині донарахування страхових внесків.

Посилання позивача у позовній заяві  та додаткових письмових поясненнях (том 1, аркуш справи 125, абз.6) на абз. 2 п. 3.9 Інструкції як на підставу перерахунку нарахованих страхових внесків з дня набуття відповідачем статусу страхувальника є безпідставним, оскільки  абз. 1 п. 3.9 Інструкції чітко  визначає випадок, у якому застосовуються приписи абз.2 п.3.9 –незгода платника страхових внесків із встановленим розміром страхового тарифу та подання страхувальником відповідної заяви про перегляд розміру страхового тарифу.   

Посилання  відповідача на укладений  між Санаторієм-профілакторієм «Східний»та Луганським обласним відділенням Фонду з тимчасової  втрати працездатності  договір про часткове фінансування, а також на те, що  безпосереднім роботодавцем частини персоналу Санаторію-профілакторію «Східний»є вказаний Фонд і тому страхові внески з фонду заробітної плати цієї частини персоналу повинен сплачувати саме Фонд, є безпідставними, оскільки як платних страхових внесків зареєстрований саме Санаторій-профілакторій «Східний». Крім того, у трудових книжках вказаних працівників, витяги з яких знаходяться у матеріалах справи (том 2, аркуші справи 49-53), містяться записи про те, що у трудових відносинах  останні знаходяться саме із Санаторієм-профілакторієм «Східний».

Із врахуванням викладеного вище матеріалами справи, її обставинами, поясненнями представників сторін у справі підтверджено відсутність факту порушення відповідачем порядку нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків; позивачем у справі не доведено факту наявності таких порушень, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання стосовно судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, сторонам повідомлено, що повний текст постанови буде складений протягом 5 днів.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98, 136, 158, 160 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  –   

п о с т а н о в и в:

           У задоволенні позову відмовити.

          Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржене судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 03.05.2007.

Суддя                                                                               М.О. Москаленко