Рішення

від 14.03.2017 по справі 439/1149/16-ц

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 439/1149/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, під час розгляду у відкритому судовому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КП Бродиавтошляхсервіс , третьої особи на стороні позивача Головного Управління Національної поліції у Львівській області, третьої особи на стороні відповідача Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неналежним зберіганням майна,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить стягнути на його користь із КП Бродиавтошляхсервіс матеріальну шкоду, що відповідає сумі відновлюваного ремонту в розмірі 41 937 грн. (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять сім тисяч гривень) та моральну шкоду в сумі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень); стягнути на його користь із Комунального підприємства Бродиавтошляхсервіс витрати, понесені ним при проведенні автотоварознавчого дослідження, що відповідає сумі 1050 грн. (одну тисячу п'ятдесят гривень); стягнути на його користь із Комунального підприємства Бродиавтошляхсервіс витрати, понесені ним при сплаті судового збору, що відповідає сумі 579 грн. 87 коп.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача Комунального підприємства Бродиавтошляхсервіс ОСОБА_6 в судове засідання 14.03.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, представив суду заперечення на позов.

Представник третьої особи на стороні позивача - Головного Управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом до участі у справі залучено Бродівське відділення Золочівського відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Львівській області як третю особу на стороні відповідача.

Представник третьої особи на стороні відповідача Бродівського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України захисту в судовому порядку підлягає порушене право особи. Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Із змісту ст. 10, 60 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 05 грудня 2010 року у м. Луцьку укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ТОВ КТС напівпричепа марки GT11996 року випуску, шасі № W094LAB336TGG32047, видано довідку рахунок серії КІМ №384268 від 05 грудня 2010 року та транзитний номер ХХ0535 (а.с. 8). На момент придбання напівпричеп знаходився в робочому стані та в належній комплектації, про що був складений акт прийому-передачі транспортного засобу від 05.12.2010 року (а.с. 10).

Під час реєстрації придбаного напівпричепа у Бродівському МРЕВ, при огляді експертом, був виявлений факт пошкодження номерного знака і, як наслідок, слідчим Бродівського РВ ГУМВС України в Львівській області було порушено кримінальну справу та розпочато досудове слідство. В межах розслідування кримінальної справи, порушеної за ознаками ст. 290 КК України, за постановою слідчого Бродівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_7 вказаний напівпричіп був вилучений та за вказівкою слідчого доставлений та поміщений на відповідальне зберігання, як речовий доказ - на автостоянку ВАТ Бродиавтошляхсервіс (зараз комунальне підприємство Бродиавтошляхсервіс ). Про проведення цієї слідчої дії був складений відповідний протокол, який підписали всі учасники слідчої дії, в тому числі: слідчий, поняті, ОСОБА_1 та представник підприємства-зберігача ОСОБА_8. При огляді напівпричепа проводилась фотозйомка та виготовлялись фототаблиці. В протоколі в присутності усіх учасників слідчої дії було зазначено, що напівпричіп передається на зберігання КП Бродиавтошляхсервіс в робочому стані, що відповідало дійсності. Окрім того, слідчим на підтвердження прийняття на відповідальне зберігання вилученого напівпричепа від ОСОБА_8 була одержана розписка. Також слідчим були вилучені в ОСОБА_1 оригінали договору купівлі-продажу напівпричепа, довідку-рахунок, транзитні номерні знаки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з відміткою про зняття з обліку.

З пояснень позивача вбачається, що коли у травні 2016 року він в черговий раз поцікавився розслідуванням кримінальної справи, то йому повідомили, що справа давно передана до слідчого управління у м. Луцьк і туди ж передано напівпричіп. В слідчому управлінні НП у Волинській області йому повідомили, що ніякої кримінальної справи стосовно напівпричепа із СВ Бродівського відділу НП до них не надходило і не передавались ніякі речові докази, в тому числі - напівпричіп. Після звернення із скаргою до Бродівської прокуратури йому повідомили, що кримінальну справу не було внесено до ЄРДР. Згодом, в травні 2016 року, відомості про злочин внесено до Державного реєстру досудових розслідувань за ст. 290 КК України за № 42016141280000022 від 10.05.2016 року. Слідчим 08.06.2016 року надано дозвіл на огляд речового доказу - напівпричепа. При огляді транспортного засобу ОСОБА_1 виявлено, що напівпричіп розукомплектований та знаходиться повністю в неробочому стані. Він істотно відрізняється від того стану, в якому він поміщався слідчим на зберігання в грудні 2010 року. Використовувати його в такому стані зараз взагалі не можливо. При візуальному огляді було виявлено відсутність багатьох агрегатів та комплектуючих частин транспортного засобу, без яких неможливе його використання, замінені усі колеса на такі, які не підлягають експлуатації, знято електричне, гальмівне обладнання, комплектуючі, тощо.

На прохання позивача експертом проведено автотоварознавче дослідження та встановлено, що вартість відновлюваного ремонту напівпричепа складає 41 937 грн.

За надані послуги експерта позивачем понесено витрати в розмірі 1050 грн., що підтверджується квитанцією від 14.07.2016 року (а.с. 24).

Позивач повідомив, що з метою досудового врегулювання спору 22.07.2016 року він на адресу КП Бродиавтошляхсервіс скерував вимогу про відшкодування спричиненої йому шкоди у розмірі вартості відновлюваного ремонту та витрат, понесених на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 42 987 грн. Однак, до таку вимогу підприємством не виконано.

Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 936, 937 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 цього кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийнятим річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений в письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією, або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження правил зберігання транспортних засобів на автостоянках передбачено, що підчас оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому.

Пунктом 27 зазначеної Постанови передбачено, що автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовується зберігачем: у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодовець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

За таких обставин вимога позивача підлягає до задоволення.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. 10, 60 ЦПК України.

В ході судового розгляду справи позивачем не подано доказів на підтвердження спричинення йому відповідачем моральної шкоди. За таких обставин вимога позивача щодо моральної шкоди до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат згідно до ст.79 ЦПК України відноситься судовий збір та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Бродиавтошляхсервіс , що знаходиться за адресою: 80600, Львівська обл.., м. Броди, вул. Львівська, 37, ідентифікаційний код юридичної особи 22359546 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, що відповідає сумі відновлюваного ремонту в розмірі 41 937,00 гривень.

Стягнути з КП Бродиавтошляхсервіс в користь ОСОБА_1 1050,00 грн. у відшкодування витрат, понесених при проведенні автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з КП Бродиавтошляхсервіс в користь ОСОБА_1 579 грн. 87 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. І. Бородійчук