Постанова

від 21.03.2017 по справі 803/342/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 803/342/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Раків-Ліський" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області (далі - УПФУ в Камінь-Каширському районі Волинської області, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Раків-Ліський" (далі - СВК "Раків-Ліський", відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 2268,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач порушує порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим в СВК "Камінь-Каширський" виникла заборгованість за період з серпня 2015 року по січень 2016 року в розмірі 2268,65 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання позивач представника не направив, у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника.

Відповідач в письмовому запереченні проти позову зазначив, що в момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу. Частина 2 статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Витрати на виплату та доставку пенсій, втому числі і пільгових) несе Пенсійний фонд України, тобто вказані витрати здійснюються за рахунок грошових коштів Пенсійного фонду України. Відповідач вважає, що з 1 січня 2005 року відшкодування пільгових пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також відповідач вважає наданий розрахунок неналежним доказом понесення Управлінням ПФУ витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом ПФУ пільгових пенсій та витрат на їх доставку, а інших доказів понесення витрат не надано.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю.

У зазначеному запереченні проти позову відповідач просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, сторони просили розгляд справи здійснювати за відсутності їх представників, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що СВК "Раків-Ліський" зареєстрований як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 30 березня 2000 року (а.с.18), довідкою №855 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.19), взяте на облік в УПФУ в Камінь-Каширському районі Волинської області як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивачем проведено та направлено СВК "Раків-Ліський" за вих. №155/03-17 від 16.01.2016 року, №157/03-17 від 16.01.2016 року, №3096/03-17 від 06.10.2015 року, №698/03-17 від 04.03.2015 року розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за серпень 2015 року - січень 2016 року по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, які перебували в трудових відносинах з відповідачем (а.с.9-17).

Факт наявності заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за серпень 2015 року - січень 2016 року в сумі 2268,65 грн. підтверджується також розрахунок ціни позовної заяви до СВК "Раків-Ліський" (а.с.5), карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.08.2015 року по 25.02.2017 року (а.с.6), розпорядженнями №145623 від 23.02.2017 року, №145623 від 25.07.2016 року про призначення пенсії (а.с.7, 23), протоколом №145623 від 21.06.2001 року про призначення пенсії (а.с.24).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як передбачено статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, зазначені в його запереченні проти позову, оскільки вони спростовуються доказами у справі, наданими позивачем.

Таким чином, оскільки за відповідачем як платником страхових внесків рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року - січень 2016 року в сумі 2268,65 грн., доказів сплати вказаних коштів відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Раків-Ліський" (44524, Волинська область, Камінь-Каширський район, село Раків Ліс, код ЄДРПОУ 03736730) на користь Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця 1 Травня, будинок 1а, код ЄДРПОУ 20128713) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2015 року - січень 2016 року в сумі 2268,65 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 65 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук