Рішення

від 20.03.2017 по справі 903/114/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2017 р. Справа № 903/114/17

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Княгининівської сільської ради, с.Княгининок, Луцький район, Волинська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКТ Інвест» , м.Київ

про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості в сумі 81 785, 42 грн., повернення земельної ділянки

Суддя В.А. Пахолюк

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

В судовому засіданні взяла участь прокурор відділу ОСОБА_1

Суть спору:

Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури, звернувшись в інтересах держави в особі Княгининівської сільської ради з позовом до суду, просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СКТ Інвест» заборгованість за договором оренди землі в сумі 108 897, 55 грн., т.ч. 80 885, 54 грн. - основного боргу та 28 012, 01 грн. - пені; розірвати договір оренди землі від 28.04.2010 р., укладений між Маяківською сільською радою та ТзОВ «СКТ Інвест» та додаткову угоду до договору оренди землі від 04.07.2012 р.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СКТ Інвест» повернути Княгининівській сільській раді земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с.Сирники Луцького району Маяківської сільської ради, площею 0, 8206 га, шляхом підписання акту приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежного виконання відповідачем, як орендарем земельної ділянки, договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати. Зокрема, останній впродовж тривалого часу (за період з 01.02.2014 р. по 30.11.2016 р.) не сплачує орендну плату, в результаті чого, у нього перед позивачем існує заборгованість в сумі 80 885, 54 грн.

Орендодавцем неодноразово скеровувались на адресу відповідача листи про необхідність погашення боргу (№ 338/0702 від 11.06.2014 р., № 655/07.02 від 18.12.2014 р.), які залишились без реагування.

У зв'язку з несплатою орендної плати на підставі ст.ст.546, 549 ЦК України, п. 14 Договору відповідачу нараховано пеню із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величини таких ставок є більшою, за кожний календарний день у його сплаті за період з липня по грудень 2016 р. в сумі 28 012, 01 грн.

Крім того, у відповідності до вимог ст.141 Земельного кодексу України, ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 34 Закону України «Про оренду землі» , враховуючи системну несплату відповідачем орендної плати впродовж трьох років, прокурор вважає про наявність правових підстав для розірвання договору оренди від 28.04.2010 р. та повернення позивачу земельної ділянки на підставі акту приймання-передачі.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду на підставі заяви № 373/02.14 від 16.03.2017 р. подано розгорнутий розрахунок ціни позову за спірний період, який включає в себе: розрахунок заборгованості по орендній платі, виконаний на підставі ст.257 ЦК України та розрахунок пені, виконаний відповідно до приписів ч.6 ст.232 ГК України та п.2.5 ч.2 Постанови КМУ № 14 від 17.12.2013 р.

Прокурором 20.03.2017 р. в порядку ст.22 ГПК України подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме зменшено пеню в межах шестимісячного строку нарахування до 899,88 грн., замість заявленої 28 012, 01 грн.

Згідно розрахунку позивача ціна позову складає 81 785, 42 грн.

Зменшення або збільшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача та прокурора, передбаченим ч. 4 ст. 22 та ст.28 ГПК України.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, судом приймається вказана заява, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 81 785, 42 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзиву чи заперечення щодо позову не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвали суду від 08.02.2017р. та від 06.03.2017 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві: 33451557, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, яка відповідає відомостям витягу з ЄДРПОУ, проте, повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» .

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

в с т а н о в и в:

28.04.2010р. між Маяківською сільською радою та ТзОВ СКТ Інвест було укладено договір оренди землі, зареєстрованим в Державному реєстрі земель за №041007600006.

У відповідності до п.п. 1, 2 договору оренди землі від 28.04.2010 р. орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0, 8206 га, в т.ч. рілля - 0, 8206 га, для розміщення АГЗП та АЗС з комплексом для обслуговування населення в с. Сирники, Луцького району, Маяківської сільської ради.

Як визначено п. 8 договір укладено на 15 років.

Дана земельна ділянка за Актом приймання-передачі від 28.04.2010 р. була передана ТзОВ СКТ Інвест .

Відповідног до п.п.5, 9 договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 109 238, 20 грн.; Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки, що становить 13 108, 58 грн. в рік.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

Додатковою угодою до Договору оренди землі, який зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру від 04.07.2012 р. внесено зміни до договору, а саме:

- п. 5. Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 708 341, 92 грн.;

- п. 9. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 21 250, 26 грн. в рік, що становить 3 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Маяківської сільської ради від 30.06.2016 р. № 9/2.1 перейменовано Маяківську сільську раду в Княгининівську сільську раду.

Згідно рішення Княгининівської сільської ради від 26.07.2016 р. № 11/2.1 Про добровільне об'єднання територіальних громад правонаступником активів і пасивів сільської ради визначено Княгининівську сільську раду, утворену внаслідок добровільного об'єднання.

Відповідно до інформації Княгининівської сільської ради орендар неналежним чином виконує умови договору в частині сплати орендних платежів. За період з 01.02.2014 р. по 30.11.2016 р. заборгованість становить 80 885, 54 грн.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за період, що перевищує календарний рік призвело до наявності заборгованості в сумі 80 885, 54 грн. та свідчить про системний характер невиконання обов'язків зі сторони орендаря - ТзОВ СКТ Інвест .

Орендодавцем на адресу орендаря направлялись листи про необхідність погашення боргу за № 338/0702 від 11.06.2014 р., № 655/07.02 від 18.12.2014 р., однак, були залишені адресатом без реагування.

Вказані обставини в сукупності є підставами для дострокового розірвання договору оренди землі від 28.04.2010р., укладеного між Маяківською сільською радою та ТзОВ СКТ Інвест .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, основна сума заборгованості в розмірі 80 885, 54 грн. на час звернення з позовом до суду залишається непогашеною.

Відповідно до п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Разом із тим, своїми діями, які виразились у несплаті грошових коштів за договором оренди земельної ділянки, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 39 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в т. ч. неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно вимог ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно пункту 14 договору сторонами передбачено, що у разі несплати орендної плати, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи штрафні санкції за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величини таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, позивачем уточнено розрахунок пені за період прострочення з 01.03.2014 р. по 31.08.2014 р. та нараховано її в розмірі 899, 88 грн.

Отже, загальна сума заявлена до стягнення становить 81 785, 42 грн. є обгрунтованою, підтверджена належними доказами та підлягає до задоволення.

Крім цього, прокурором та позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки площею 0, 8206 га шляхом підписання акту приймання-передачі.

Згідно ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до постанови Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6 - 75цс13 від 18.09.2013 однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону щодо своєчасності внесення орендної плати та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Несплата відповідачем орендної плати за період, що перевищує календарний рік призвело до наявності заборгованості в сумі 80 885, 54 грн. та свідчить про системний характер невиконання обов'язків зі сторони орендаря - ТзОВ СКТ Інвест .

Відповідно до ч.1 ст.34 ЗУ Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 21 договору сторони погодили, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За приписами ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом) , який підписується сторонами договору.

Разом з тим, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0, 8206 га, яка є об'єктом договору оренди землі знаходиться в межах Княгининівської сільської ради. Кошти за її використання спрямовуються до бюджету даного органу місцевого самоврядування. З доводів прокурора, систематична несплата Відповідачем орендної плати на користь місцевого бюджету Княгининівської сільської ради є наявним порушенням інтересів держави.

Враховуючи те, що заборгованість по орендній платі має місце більше 4 років, у зв'язку з бездіяльністю Княгининівської сільської ради, прокурором на підставі ст.121 Конституції України, п.2 ст.23 Закону України Про прокуратуту , ст.2 ГПК України та у відповідності до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. здійснено представництво інтересів держави в суді шляхом подання даного позову.

Як роз'яснено у пункті 1.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що з положень статей 13,14,140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі- продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову вцілому.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 800, 00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Водночас, у зв'язку з зменшенням позовних вимог, сплачена прокурором сума судового збору в розмірі 33, 47 грн. підлягає поверненню за його клопотанням відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 11, 509, 625, 626, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 21, 24, 32, 35 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1 .Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СКТ Інвест (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 33451557) на користь Княгининівської сільської ради (45630, Волинська обл., Луцький р-н, с. Княгининок, вул. Соборна, 77, код ЄДРПОУ 04332294, р/р 33212812700474, МФО 803014, код отримувача 38009654, ГУ ДКСУ у Волинській області) 81 785, 42 грн., з яких: 80 885, 54 грн. - сума основного боргу, 899, 88 грн. пені.

3. Розірвати Договір оренди землі від 28.04.2010р., укладений між Маяківською сільською радою та ТзОВ СКТ Інвест та Додаткову угоду до договору оренди землі від 04.07.2012 р.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю СКТ Інвест (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 33451557) повернути Княгининівській сільській раді земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Сирники, Луцького району Маяківської сільської ради, площею 0, 8206 га шляхом підписання акту прийому-передачі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СКТ Інвест (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 33451557) на користь Прокуратури Волинської області (м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915, рах. 35216072004945 в ДКС України, МФО 820172) 4 800, 00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 21.03.2017 р.

Суддя В.А.Пахолюк