Ухвала

від 16.03.2017 по справі 911/4651/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" березня 2017 р. Справа № 911/4651/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форттрест»

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 153 000,00грн

по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Форттрест» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області щодо виконання рішення у справі на підставі наказу господарського суду Київської області від 12.01.2016 №911/4651/15

Суддя Чонгова С.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ДВС :не з'явився.

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2015 позов задоволено та постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форттрест» 153 000,00грн вартості переданого за договором оренди майна, а також 2295,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

12.01.2016 на виконання рішення у даній справі виданий наказ.

23.01.2017 до господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Форттрест» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 12.01.2017, виданого на виконання рішення у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2017 розгляд вказаної скарги призначено у судовому засіданні на 13.02.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2017 розгляд вказаної скарги відкладено на 16.03.2017.

В обґрунтування вимог скарги, скаржник посилається на те, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області вчинено бездіяльність щодо виконання рішення у даній справі на підставі виданого на його виконання наказу від 12.01.2016, зокрема, скаржник посилається на те, що державним виконавцем в ході виконання рішення суду у даній справі вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим скаржник звертався зі скаргою до начальника Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, якому підпорядкований виконавець, проте вказана скарга була залишена без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, а також зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області провести опис, оцінку та реалізацію майна боржника.

У судові засідання 13.02.2017 та 16.03.2017 представники боржника та ВДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги..

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форттрест» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області щодо виконання рішення у справі на підставі наказу господарського суду Київської області від 12.01.2016 №911/4651/15, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації про виконавче провадження (а.с.118-120) 18.02.2016 державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження ВП №50231696 та винесено постанову про арешт майна боржника, також 01.03.2016 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Вважаючи, що державним виконавцем не вчиняються дії щодо виконання рішення суду у даній справі, позивач (стягувач) звернувся зі скаргою від 09.12.2016 на бездіяльність державного виконавця (а.с.121-122, зворот) до начальника відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, відповідно до якої просив зобов'язати державного виконавця вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення суду у даній справі, а також зобов'язати державного виконавця провести опис, оцінку та реалізацію майна, а саме земельну ділянку за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Торфяна, 12, що належить боржнику, кадастровий номер 3221287200:03:003:0028, площею 0,2412 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Проте, як вказує, позивач вказана скарга на бездіяльність державного виконавця залишена без відповіді.

Як встановлено судом під час розгляду даної скарги, після подачі даної скарги до суду державним виконавцем 31.01.2017 в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанову про опис та арешт майна боржника (а.с.133-135), якою накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3221287200:03:003:0028, площею 0,2412 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Торфяна, 12, що належить боржнику.

Відповідно до ст. 10 ЗУ Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є, зокрема, 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Як визначено ч. 2 ст. 18 вказаного Закону (станом на момент звернення зі скаргою), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, та розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Як визначено ч. 5 ст. 52 вказаного Закону, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Згідно ч. 2 ст. 53 Закону, після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Як встановлено в ст. 57 Закону, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна , транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Згідно ст. 61 вказаного Закону, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Проте, як визначено ч. 3 вказаної норми, початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Під час розгляду скарги Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області не надано суду доказів оцінки та реалізації описаного та арештованого майна, а також надання стягувачу відповіді начальника відділу щодо скарги на бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначено ст. 13 ЗУ Про виконавче провадження за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 74 вказаного Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення вимог поданої скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника Відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області по розгляду скарги від 09.12.2016 на бездіяльність державного виконавця.

Щодо вимог скаржника про зобов'язання Відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області опису, оцінки та реалізації майна боржника, суд вважає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за приписами ГПК України, з огляду на положення ЗУ «Про виконавче провадження» , господарський суд не наділений повноваженнями самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2014 р. у справі № 5024/1145/2012.

Крім того, суд зазначає що в рамах вказаного виконавчого провадження здійснено опис та арешт майна боржника, а саме земельної ділянки за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Торфяна, 12, що належить боржнику, кадастровий номер 3221287200:03:003:0028, площею 0,2412 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Поряд з цим, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд, зокрема, зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав . При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Проте, у відповідності до ст. 5 ЗУ Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

При цьому, перелік дій щодо виконання рішення та повноваження на їх виконання законодавством покладено на виконавця.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення вказаних вимог частково, а саме щодо зобов'язання виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, вжити передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо неупередженого, ефективного, своєчасного примусового виконання рішення у даній справі та вчинення виконавчих дій в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форттрест» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області щодо виконання рішення у справі на підставі наказу господарського суду Київської області від 12.01.2016 №911/4651/15 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області по розгляду скарги стягувача від 09.12.2016, щодо бездіяльності державного виконавця.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області виконати рішення суду у справі №911/4651/15, на підставі виданого на його примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 12.01.2016 шляхом вжиття передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо неупередженого, ефективного, своєчасного примусового виконання рішення у даній справі та вчинити виконавчі дії в повному обсязі.

4. В іншій частині скарги відмовити.

5. Копію ухвали направити на адресу сторін та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кірова, 16).

Суддя С.І. Чонгова