Рішення

від 15.03.2017 по справі 914/2876/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017р. Справа№ 914/2876/16

Колегія суддів Господарського суду Львівської області в складі: Головуючий суддя: Пазичев В.М., суддя: Блавацька-Калінська О.М., суддя: Горецька З.В. розглянувши матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття (м. Київ)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Стрий, Львівська обл.)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради „Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (м. Стрий, Львівська обл.)

третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Львівська обл., м. Стрий)

третя особа 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (м. Черкаси)

третя особа 4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Івано-Франківська обл., с. Пістинь)

третя особа 5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (Іванофранківська обл., с. Пістинь)

третя особа 6, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (Львівська обл.,

с. Лисовичі)

третя особа 7, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 ( Львівська обл., с. Долішнє).

про: стягнення заборгованості в сумі 338956,00 грн. та судових витрат

Головуючий суддя: Пазичев В.М.

Суддя: Блавацька-Калінська О.М.

Суддя: Горецька З.В.

При секретарі: Черменєва В.С.

Представники:

від позивача: Авдєєнко В.В. - довіреність б/н від 22.11.2016 року.

від відповідача: ОСОБА_9 - довіреність № 3790 від 05.12.2016 року.

від третьої особи 1: Не з'явився.

від третьої особи 2: Не з'явився.

від третьої особи 3: Не з'явився.

від третьої особи 4: Не з'явився.

від третьої особи 5: Не з'явився.

від третьої особи 6: Не з'явився.

від третьої особи 7: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття (м. Київ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Стрий, Львівська обл.) про стягнення заборгованості в сумі 338956,00 грн. та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.11.2016 року. Ухвалою суду від 23.11.2016 року розгляд справи відкладено до 01.12.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 01.12.2016 року розгляд справи відкладено до 22.12.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 22.12.2016 року розгляд справи відкладено до 05.01.2017 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 05.01.2017 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство Львівської обласної ради „Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та розгляд справи відкладено до 12.01.2017 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 12.01.2017 року розгляд справи відкладено до 17.01.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника третьої особи та для надання доказів.

Ухвалою суду від 17.01.2017 року, згідно клопотання позивача за вх № 1889/17 від 17.01.2017 року, призначено колегіальний розгляд справи № 914/2876/16 у складі трьох суддів. Ухвалою суду від 17.01.2017 року, згідно заяви позивача за вх. № 199/17 від 17.01.2017 року про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено в якості третіх осіб - фізичних осіб-підприємців, що зазначені в клопотанні позивача, а саме: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, розгляд справи призначено на 31.01.2017 року. Ухвалою суду від 31.01.2017 року розгляд справи відкладено до 08.02.2017 року, згідно клопотання позивача та в зв'язку з відсутністю представників позивача та третіх осіб 2, 3, 4, 5, 6, 7. Ухвалою суду від 08.02.2017 року розгляд справи відкладено до 22.02.2017 року, для надання доказів та в зв'язку з відсутністю представників третіх осіб 2, 3, 4, 5, 6, 7.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Іванчук С.В., 22.02.2017 року протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів здійснено заміну члена колегії суддів: на суддю Горецька З.В.

Ухвалою суду від 22.02.2017 року розгляд справи відкладено до 02.03.2017 року, для надання доказів, в зв'язку з клопотанням третіх осіб та в зв'язку з відсутністю представників третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. Ухвалою суду від 02.03.2017 року розгляд справи відкладено до 15.03.2017 року, для надання доказів, та в зв'язку з відсутністю представників третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.11.2016 року, про відкладення від 23.11.2016 року, від 01.12.2016 року, від 22.12.2016 року, від 05.01.2017 року, від 12.01.2017 року, від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.11.2016 року за вх. № 47943/16 позивач подав супровідний лист з долученням додаткових доказів до матеріалів справи.

23.12.2016 року за вх. № 51525/16 позивач подав заяву про ознаймолення з матеріалами справи.

04.01.2017 року за вх. № 216/17 позивач подав письмові пояснення по справі.

11.01.2017 року за вх. № 1043/17 позивач подав супровідний лист з долученням додаткових доказів до матеріалів справи.

12.01.2017 року за вх. № 1267/17 позивач подав письмові пояснення по справі.

13.01.2017 року за вх. № 1324/17 позивач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

17.01.2017 року за вх. № 1889/17 позивач подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

17.01.2017 року за вх. № 199/17 позивач подав заяву про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7

30.01.2017 року за вх. № 3636/17 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

08.02.2017 року в судовому засіданні позивач подав супровідний лист про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

22.02.2017 року за вх. № 7230/17 позивач подав письмові пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.11.2016 року, про відкладення від 23.11.2016 року, від 01.12.2016 року, від 22.12.2016 року, від 05.01.2017 року, від 12.01.2017 року, від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.12.2016 року за вх. № 51494/16 відповідач подав заяву про фіксування судового процесу.

Клопотання відповідача про фіксування судового процесу задоволено.

22.12.2016 року за вх. № 51495/16 відповідач подав відзив на позовну заяву.

22.12.2016 року за вх. № 51496/16 відповідач подав клопотання про витребування доказів у позивача.

22.12.2016 року за вх. № 6097/16 відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

Клопотання відповідача задоволено. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

05.01.2017 року за вх. № 428/17 відповідач подав письмові пояснення по справі.

11.01.2017 року за вх. № 881/17 відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

12.01.2017 року за вх. № 1273/17 відповідач подав письмові пояснення по справі.

31.01.2017 року за вх. № 4130/17 відповідач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

31.01.2017 року за вх. № 4131/17 відповідач подав письмові пояснення по справі.

22.02.2017 року за вх. № 7363/17 відповідач подав письмові пояснення по справі.

22.02.2017 року за вх. № 7402/17 відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.03.2017 року за вх. № 10295/17 відповідач подав письмові пояснення по справі.

Третя особа 1 вимог ухвали суду про відкладення від 05.01.2017 року, від 12.01.2017 року, від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

13.02.2017 року за вх. № 5687/17 третя особа 1 подала належним чином завірені копії з матеріалів інвентаризаційної справи.

Третя особа 2 вимогу хвали суду від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

22.02.2017 року за вх. № 7240/17 третя особа 2 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

02.03.2017 року за вх. № 8408/17 третя особа 2 подала пояснення по справі.

Третя особа 3 вимогу хвали суду від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 3 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Третя особа 4 вимогу хвали суду від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 4 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

22.02.2017 року за вх. № 7244/17 третя особа 4 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

02.03.2017 року за вх. № 8404/17 третя особа 4 подала пояснення по справі.

Третя особа 5 вимогу хвали суду від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 5 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

02.03.2017 року за вх. № 8416/17 третя особа 5 подала пояснення по справі.

Третя особа 6 вимогу хвали суду від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 6 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

22.02.2017 року за вх. № 7241/17 третя особа 6 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

02.03.2017 року за вх. № 8418/17 третя особа 6 подала пояснення по справі.

Третя особа 7 вимогу хвали суду від 17.01.2017 року, від 31.01.2017 року, від 08.02.2017 року, від 22.02.2017 року, від 02.03.2017 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 217 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 06.03.2017 року, а явка третьої особи 7 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

22.02.2017 року за вх. № 7246/17 третя особа 7 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

02.03.2017 року за вх. № 8412/17 третя особа 7 подала пояснення по справі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 15.03.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 31.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття (надалі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 12/14-0 (надалі - Договір), згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 260 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.2 Договору, до складу Об'єкта оренди входить приміщення загальною площею 260 м 2 в будівлі Літнього театру Палацу культури літ. А-1 , а саме: великої зали (перший поверх будівлі). Передача об'єкта оренди від позивача до відповідача була здійснена за актом приймання-передачі від 31.12.2013 року.

Позивач зазначає, що згідно п. 2.4.1. цього Договору, термін оренди розпочинається 01.01.2014 року та закінчується 31.12.2014 року.

Позивач наголошує, що враховуючи те, що відповідач продовжував користуватись Об'єктом оренди після закінчення строку дії Договору оренди від 31.12.2013 року і від ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття були відсутні заперечення з цього приводу протягом місяця після закінчення строку дії Договору оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 р., то такий вважається поновленим на строк, який був раніше, а саме до 31.12.2015 року.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.1., 3.8. Договору, станом на момент підписання цього Договору орендна плата становить 54,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. кімнат. Орендар перераховує на рахунок Орендодавця орендну плату щомісячно, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. За письмовою домовленістю Сторін, орендна плата може сплачуватись будь-яким іншим, не забороненим чинним законодавством способом.

Таким чином, за твердженням позивача, розмір щомісячної плати, згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14-0 від 31.12.2013 року, становить 14040,00 грн. (54,00 грн. * 260 = 14040,00 грн.), який відповідач зобов'язаний сплачувати, щомісячно у безготівковій формі на поточний рахунок позивача.

Позивач звертає увагу на те, що орендна плата сплачувалась відповідачем з порушення термінів оплати, безсистемно та не в повному обсязі. Зокрема, 29.01.2014 року було сплачено 9000 грн., 04.02.2014 року - 5000 грн., 03.03.2014 року - 9000 грн., 29.04.2014 року - 3000 грн., 28.05.2014 року - 3000 грн., 19.09.2014 року - 9000 грн., 28.10.2014 року - 9000 грн. Загалом, орендної плати було сплачено у розмірі 47000 грн. Таким чином з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів розміром 121480, 00 грн.

За твердженням позивача, станом на 15.01.2016 року, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 121480,00 грн. - заборгованість за 2014 рік, 168480,00 грн. - за 2015 рік. Загальний розмір заборгованості складає 289960,00 грн.

Позивач зазначає, що з огляду на викладене, 15.01.2016 року, відповідним повідомленням ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття вимагало від відповідача сплатити наявну заборгованість, яка виникла на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14-0 від 31.12.2013 року, та складає 289960,00 грн. Вказана заборгованість підлягає до стягнення з відповідача на користь ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття . У згаданому повідомленні, відповідно до п. 8.7. Договору, позвач повідомив відповідача про те, що відповідно до п. 8.2.2. Договору оренди від 31.12.2013 року, цей Договір може бути розірваний Орендодавцем у випадку несплати Орендарем орендної плати протягом більш ніж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту настання чергового терміну платежу.

Згідно з п. 8.7. Договору, у разі відмови Орендодавця від Договору оренди на підставах, визначених цим Договором, цей Договір вважається розірваним з моменту отримання однією Стороною письмового повідомлення іншої Сторони. Повернення приміщень в такому випадку здійснюється на загальних підставах до перебігу третьої доби, з моменту направлення іншій Стороні повідомлення про розірвання цього Договору.

Позивач наголошує, що 15.01.2016 року, на виконання вимог п. 8.7. Договору оренди від 31.12.2013 року, ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття повідомило відповідача про припинення (розірвання) Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14-О від 31.12.2013 року з підстав несплати ФОП ОСОБА_1 орендної плати протягом більш ніж 15 днів з моменту настання чергового терміну платежу. Крім того, позивачем було надано відповідачу акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди та запропоновано звільнити займані приміщення в строки і порядку, визначеному Договором оренди.

Наведені дії позивача вчинені на виконання п. 4.9 Договору оренди від 31.12.2013 року, яким передбачено, що факт повернення Об'єкту оренди та його належний технічний стан підтверджується Сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди. Об'єкт Оренди вважається фактично переданим (поверненим) Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди .

Позивач звертає увагу на те, що 15.01.2016 року, відповідач відмовився від отримання повідомлення про розірвання (припинення) Договору оренди від 31.12.2013 року та підписання Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, про що було складено відповідний акт. Таким чином, відповідач ухиляється від підписання Акту приймання передачі об'єкту оренди.

Відповідно до п. 6.4. вказаного Договору, у разі неповернення Об'єкту оренди своєчасно, ухилення від підписання акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди, Орендар повинен сплатити штраф у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п.6.6.4. Договору, у разі звільнення приміщень без повідомлення про це Орендодавця, Орендар також повинен сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 10000,00 грн. та відшкодувати пов'язані з цим збитки.

Позивач зазначає, що враховуючи те, що відповідачем фактично звільнено об'єкт Оренди, без повідомлення ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття з порушенням термінів повернення Об'єкту оренди, він вважає, що з ФОП ОСОБА_1 підлягає до стягнення штраф у розмірі 20000,00 грн. за допущені порушення, які передбачені п.п. 6.4., 6.6.4. Договору оренди від 31.12.2013 року.

Крім того п. 6.1. згаданого Договору, оренди передбачено, що у випадку прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми недоплаченої (простроченої) орендної плати за кожний факт такого порушення.

Таким чином, ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття просить стягнути з відповідача, штраф який передбачений п. 6.1. Договору оренди від 31.12.2013 року, у розмірі 28996,00 грн. (289960,00 - сума простроченої орендної плати / 100%* 10% = 28996,00 грн.)

Враховуючи викладене, ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття просить суд стягнути з відповідача: 289 960,00 грн. - сума простроченої орендної плати, 10000,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.4. Договору оренди від 31.12.2013 року, 10000,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.6.4. Договору оренди від 31.12.2013 року, 28996,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.1 Договору оренди від 31.12.2013 року. Загальний розмір заборгованості який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача становить 338956,00 грн.

Щодо довіреності ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття на ім'я гр. ОСОБА_1 від 29.12.2014 року, позивач зазначає, що в матеріалах справи знаходиться копія Довіреності ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття від 29.12.2014 року на ім'я гр. ОСОБА_1, яка надана відповідачем, на підтвердження обставини отримання позивачем Повідомлення про розірвання Договору та необхідність передачі нежитлових приміщень Орендодавцю від 28.05.2014 року та Акту приймання-повернення об'єкту оренди та дати розірвання згаданого Договору оренди, за твердженнями відповідача - з 28.05.2014 року.

ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття зазначає, що вказані докази не можуть підтверджувати ні обставини належного повідомлення відповідачем ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття про розірвання Договору та необхідність повернення орендованих приміщень, ні про повернення відповідачем об'єкту оренди, ні дати розірвання Договору оренди, зважаючи на те, що надані відповідачем докази не можуть вважатись допустимими в силу приписів ст.ст. 34, 43 ГПК України та повинні оцінюватись критично, як такі, що не відповідають вимогам матеріального права, а саме ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207 ч. 3 ст. 238 ЦК України, в сукупності з іншими доказами, які спростовують наведені відповідачем доводи. Адже, відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти дії від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва.

Частиною ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно.

Позивач наголошує, що вищезгадані повідомлення та Акт містять інформацію, що вони адресовані відповідачем на адресу Генерального директора ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття - ОСОБА_13 При цьому, відповідач ніколи дійсно не відправляв надані ним документи на зазначену в повідомленні та акті адресу (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 62-А) ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття.

Позивач звертає увагу на те, що з цих же документів вбачається, що ФОП ОСОБА_14 не мав реального наміру направляти їх на адресу позивача. Вказане підтверджується інформацією, яка відображена у наданих відповідачем доказах, а саме: в повідомленні та акті друкованим текстом зазначено: Отримано від імені ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття на підставі довіреності від 29.12.2013 року. Таким чином, з тексту згаданих доказів вбачається умисел відповідача, щодо уникнення відповідальності за несплату орендної плати та використання таких документів в своїх інтересах, всупереч інтересам довірителя - ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття з метою підтвердження факту розірвання Договору оренди №12/14-0 від 31.12.2013 року, саме 28.05.2016 року, повернення об'єкта оренди та отримання позивачем повідомлення про розірвання Договору оренди. Вказані документи від імені ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття підписані гр. ОСОБА_14 в якості представника позивача на підставі довіреності від 29.12.2013 року.

Позивач наголошує, що, внаслідок підписання вказаних документів в односторонньому порядку, відповідачем від імені ФОП ОСОБА_14 та від імені ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття , як представника, гр. ОСОБА_14 діяв виключно в своїх інтересах, що є грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Порядок застосування ч. 3 ст. 238 ЦК України роз'яснений Верховним Судом України у справі № 3-110гс14 в постанові від 23.09.2014 року. Надаючи оцінку вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, Верховний Суд України зазначив, що, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, органи, чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов 'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також інших осіб, встановлених законом. Суд касаційної інстанції не звернув уваги на той факт, що спірний договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 року № 01/03-12, всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 України, було укладено від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою, тобто Договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи.

При цьому позивач наголошує, що у дійсній справі повідомлення про розірвання Договору та акт повернення об'єкту оренди, аналогічно судовій практиці, підписаний від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 29.12.2013 року.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач діяв на реалізацію інтересів однієї особи, а саме: себе - ФОП ОСОБА_1 та реально не вчиняв дії в інтересах позивача, і саме тому такі дії, в розумінні ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 238 ЦК України, не можуть вважатися вчиненими на користь ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття , що, в свою чергу, виключає можливість встановлення вказаними доказами обставин розірвання Договору оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 року.

Тобто, правовий зв'язок між згаданими документами та правами (обов'язками) позивача взагалі відсутній, оскільки такі вчинені відповідачем без врахування інтересів позивача, виключно у власних інтересах та з порушенням вимог ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 238 ЦК України.

За твердженням позивача, на виконання вимог ст. 43 ГПК України, без оцінки суду не повинно залишитись, що всупереч доводам ФОП ОСОБА_1 про розірвання Договору оренди, направлення повідомлення про розірвання Договору оренди та акту про повернення об'єкту оренди, відповідач фактично використовував вказані приміщення до кінця 2016 року, шляхом їх передачі третім особам, за що отримував грошові кошти, про що позивачем надані відповідні докази, які є додатками до письмових пояснень від 04.01.2017 року.

Таким чином, на думку позивача, надані відповідачем докази на підтвердження обставин: повідомлення позивача про розірвання договору оренди, повернення об'єкту оренди та дати розірвання Договору оренди суперечать матеріалам справи і спростовані доказами, які надані позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Таким чином, без юридичної оцінки суду не повинен залишитись факт, що представник відповідача ОСОБА_14, підписуючи від імені позивача повідомлення про розірвання договору та акту повернення об'єкту оренди, не вчиняв представництва інтересів ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття перед третіми особами, як того вимагає ч. 3 ст. 244 ЦК України, а фактично вчиняв дії перед самим собою, що унеможливлює оцінку таких дій, як представництво інтересів позивача.

Позивач стверджує, що для визначення обставини чи Договір оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 року був розірваним, як стверджує відповідач чи припиненим в наслідок закінчення строку його дії, необхідно застосувати вимоги ст. 188 ГК України, яка регулює порядок зміни та розірвання господарських договорів. Враховуючи що ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття заперечує факт надходження будь-яких пропозицій відповідача про розірвання договору оренди, вказана стаття вказує, що навіть якби у випадку наявності реальної пропозиції відповідача про розірвання договору оренди від 31.12.2013 року та неотримання останнім відповіді на таку пропозицію, ФОП ОСОБА_14 набував права звернутись до суду про розірвання такого договору.

Таким чином, вказана вимога матеріального права констатує, що наявність пропозиції про розірвання договору не встановлює автоматичного його розірвання, а вказує про наявність порушеного права у сторони договору та підстави для звернення до суду з позовом про визнання такого договору розірваним.

Позивач звертає увагу на те, що починаючи з 31.12.2013 року - дати укладення Договору оренди до моменту звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, питання про розірвання Договору оренди в судовому порядку не вирішувалось.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підставою позову є невиконання відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі Літнього театру Палацу культури під літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_2., загальною площею 260 кв. м.

Відповідач зазначає, що відповідно до статей 2, 3 та 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 13.11.2013 року, що діяла на момент укладення між сторонами спору Договору оренди нежитлових приміщень від 31.12.2013 р.), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічне положення передбачено ч. 2 ст. 331 ЦК України, а саме, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому, згідно положень ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідач зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що 31.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття (Сторона 1 - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Сторона 2 - Орендар) укладено Договір № 12/14-0 про надання в оренду нежитлових приміщень (далі - Договір). Предметом Договору № 12/14-0 від 31.12.2013 р. є оренда нежитлових приміщень загальною площею 260 кв.м. в будівлі Літнього театру Палацу культури під літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач звертає увагу на те, що, за усним ствердженням представника позивача будівля Літнього театру Палацу культури під літ. А-1 , до складу якої входить Об'єкт оренди (який наданий відповідачу в оренду), перебуває у власності ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття . При цьому, доказів права власності (правовстановлювальних документів) суду - не надано.

У той же час, згідно Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 14.01.2005 року, ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття фактично є власником в цілому нежитлової будівлі Літнього театру Палацу культури під літерої А-2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, за твердженням відповідача, позивачем не надано суду правовстановлюючого документу на нежитлові приміщення у будівлі Літнього театру Палацу культури під літерою А-1 за адресою АДРЕСА_2, які є Об'єктом оренди за Договором № 12/14-0 від 31.12.2013 р., та доказу того, що така будівля під літерою А-1 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття та входить до його статутного фонду. Крім того, позивач не надав суду і технічної документації (технічного паспорту) на нежитлові приміщення, з якого би вбачалось, що орендовані нежитлові приміщення входять до складу будівлі Літнього театру Палацу культури під літерою А-1 .

Відповідно до умов п.п. 2.4.1, 9.1 Договору, строк його дії складає з 31.12.2013 року (з моменту його підписання Сторонами) до 31.12.2014 р.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата становить 54,00 грн. за 1 кв.м. Таким чином, загальна сума платежу по Договору становить 14040,00 грн. в місяць (54,00 грн. х 260 кв.м).

Відповідач звертає увагу на те, що, за твердженням позивача, Договір, згідно зі ст. 764 ЦК України, продовжив свою дію на той самий строк, тобто до 31.12.2015 р., у зв'язку з відсутністю вимоги Орендодавця та Орендаря про припинення його дії (чи зміну умов) та продовженням Орендарем користування майном після закінчення строку Договору (31.12.2014 р.). Підстава позову - порушення відповідачем договірних зобов'язань із своєчасної сплати орендних платежів та наявність у нього боргу, станом на 15.01.2016 р., у сумі 289 960, 00 грн.

Відповідач зазначає, що, при цьому, позивачем зазначено, що відповідач продовжував користуватися Об'єктом оренди після закінчення строку Договору оренди від 31.12.2013 р. і від ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття були відсутні заперечення з цього приводу протягом місяця після закінчення строку дії Договору оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 р., то такий вважається поновленим на строк, який був раніше, а саме до 31.12.2015 р. Орендна плата сплачувалась відповідачем з порушенням термінів оплати, безсистемно та не в повному обсязі. Зокрема, 29.01 2014 р. було сплачено 9 000 грн., 04.02.2014 р. - 5 000 грн., 03.03.2014 р. - 9 000 грн., 29.04.2014 р. - 3 000 грн., 28.05.2014 р. - 3 000 грн., 19.09.2014 р. -9 000 грн., 28.10.2014 р. - 9 000 грн. Загалом орендної плати було сплачено у розмірі 47000 грн. Станом на 15.01.2016 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 121480,00 грн. - за 2014 р., 168480,00 грн. - за 2015 р. Загальний розмір заборгованості складає 289960,00 грн.

Отже, фактично, підстава позову - порушення відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів.

Відповідач зазначає, що позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений між ним та відповідачем Договір оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 року про надання в оренду нежитлових приміщень (далі -Договір) є чинним станом на 15.01.2016 року. Факт використання позивачем спірного приміщення на дату 15.01.2016 року відповідач обґрунтовує у письмових поясненнях від 04.01.2017 року наявністю договорів оренди, додаткових угод, протоколів узгодження договірної ціни, актів приймання-передачі приміщень, укладених відповідачем з третіми особами: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та інших, а також копіями рахунків на оплату комунальних послуг та квитанцій до прибуткових ордерів.

Втім, на думку відповідача, долучені представником позивача докази (договори оренди, акти приймання-передачі, додаткові угоди, протоколи узгодження договірної ціни) про надання в оренду іншим особам приміщень не оформлені належним чином (не містять дати, підпису тощо) та стосуються інших періодів (2009, 2010, 2011, 2012 рр.) з огляду на те, що спірний Договір оренди № 12/14-О між сторонами у справі укладено 31.12.2013 р., а тому, факту припинення 28.05.2014 року дії спірного Договору вони не спростовують.

Відповідач стверджує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів передання відповідачем спірного майна у користування третім особам у період часу з 31.12.2013 року по 15.01.2016 року. Наявні ж в матеріалах справи копії рахунків на оплату комунальних послуг не підтверджують факту користування спірним майном. Квитанцій до прибуткових ордерів за період 2014-2015 року є підтвердженням лише факту оплати третіми особами коштів позивачу, а не доказами користування ними спірним майном, та з огляду на те, що в них зазначено підставу платежу: Договір оренди нежитлового приміщення без посилання на номер та дату договору, а відтак дані документи не підтверджують факту оплат за спірне приміщення. Відповідач зазначає, що, згідно положень ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Згідно ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Право власності на спірні нежитлові приміщення площею 260 кв.м. в будівлі Літнього театру Палацу культури під літ. А-2 , які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2., зареєстровано за позивачем 02.02.2005 р., що підтверджує Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 14.01.2005 р. та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а відтак, відповідач не наділений правом на передання майна у найм іншим особам відповідно до ст.761 ЦК України.

Таким чином, за твердженням відповідача, матеріалами справи не доведено, що позивач користувався спірним приміщенням з 28.05.2014 року по 15.01.2016 року, у тому числі передавав його у користування іншим особам.

Відповідач стверджує, що згідно з умовами п. 3.2 Договору, орендні платежі підлягали сплаті щомісячно, у строк до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним періодом. Відповідно до п. 8.2.2 Договору, цей Договір може бути достроково (до закінчення строку оренди) розірваний Орендодавцем у випадку несплати Орендарем орендної плати протягом більш ніж 15-ти (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту настання чергового платежу.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно п. 8.6 Договору, Сторони досягли згоди, що несвоєчасна та/або не в повному обсязі сплата орендної плати є пропозицією Орендаря Орендодавцю щодо припинення дії цього Договору, яка зумовлює припинення Договору в односторонньому порядку, про що Орендодавець надсилає повідомлення Орендарю з датою про розірвання цього Договору.

При цьому, відповідач наголошує, що :

1) Настав строк сплати за січень 2014 року (до 10.02.2014 р.). Орендній платіж за січень 2014 року (у сумі 14040,00 грн.) - частково сплачено своєчасно (30.01.2014 р.): у сумі 9 000,00 грн. (банківська виписка ПАТ КБ ПриватБанк № 138 від 29.01.2014 р.).

2) Настав строк сплати за лютий 2014 року (до 10.03.2014 р.). Орендній платіж за лютий 2014 року - частково своєчасно сплачено (12.02.2014 р.): у сумі 5000,00 грн. (банківська виписка ПАТ КБ ПриватБанк № АТМ02ВВМ4Z від 12.02.2014 р.).

3) Настав строк сплати за березень 2014 року (до 10.04.2014 р.). Орендній платіж за березень 2014 року - частково своєчасно сплачено (03.03.2014 р.): у сумі 9000,00 грн. (банківська виписка ПАТ КБ ПриватБанк № 140 від 03.03.2014 р.).

4) Настав строк сплати за квітень 2014 року (до 10.05.2014 р.). Орендній платіж за квітень 2014 року - частково своєчасно сплачено (29.04.2014 р.): у сумі 3000,00 грн. (квитанція ПАТ Райффайзен Банк Аваль № NOEDY 42888 від 29.04.2014 р.).

5) Настав строк сплати за травень 2014 року (до 10.06.2014 р.). Орендній платіж за травень 2014 року - частково своєчасно сплачено (28.05.2014 р.): у сумі 3000,00 грн. (квитанція ПАТ Райффайзен Банк Аваль № NOEDY 57422 від 28.05.2014 р.).

На думку відповідача, у вирішенні даного спору суду необхідно врахувати, що сторонами при укладенні Договору оренди від 31.12.2013 р. погоджено та встановлено умови щодо дострокового розірвання договору за наявності факту несвоєчасної та/або неповної сплати орендної плати Орендарем. (Пункт 8.6).

Відповідач зазначає, що як вбачається із доданого до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків, підписаного ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття , відповідач допустив порушення у вигляді неповної сплати орендних платежів за січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року та травень 2014 року.

Отже, відповідач стверджує, що згідно ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 188 ГК України також передбачено, що розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, а пунктом 8.6 Договору сторони як раз і встановили (передбачили), що Договір припиняється Орендодавцем в односторонньому порядку у випадку несвоєчасної та/або неповної сплати Орендарем орендної плати (до 10-го числа місяця, наступного за звітним періодом), факт такої несплати є пропозицією Орендаря Орендодавцю щодо припинення дії Договору та підставою для розірвання Договору Орендодавцем. Крім того, п. 8.6 Договору сторони у такому випадку передбачили обов'язок Орендодавця надіслати повідомлення Орендарю з датою про розірвання Договору. Згідно п. 8.7 Договору, цей Договір вважається розірваним з моменту отримання однією Стороною письмового повідомлення іншої сторони.

Відповідач зазначає, що, так як орендні платежі (за відповідні місяці користування майном) підлягали сплаті щомісячно до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним (п. 3.2 Договору), а підставою для розірвання (припинення) Договору оренди в односторонньому порядку (до закінчення строку оренди), згідно з умовами п. 8.6 Договору, є факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів (несвоєчасна та/або не в повному обсязі сплата орендної плати), тому, факт такої тривалої їх несплати в повному обсязі, явно зумовлює розірвання спірного Договору та, як наслідок, звільнення і повернення об'єкту оренди. Враховуючи дані розрахунків відповідача станом на 10.09.2014 р., факт сплати відповідачем до 10.09.2014 р. коштів у сумі 29000,00 грн., поточна заборгованість зі сплати орендних платежів за січень - травень 2014 р. склала 41200,00 грн.. та факт наявності порушення відповідачем грошових зобов'язань на дату 28.05.2014 року, - наявні підстави для розірвання Договору від 31.12.2013 р., і цей Договір є достроково розірваним з 28.05.2014 року на підставі п. 8.6 Договору, що відповідає нормам ч. 1 та ч. 2 ст. 188 ГК України, ч. 1 ст. 651, ч. 1 ст. 654 ЦК України.

Тому, на думку відповідача, передбачена умовами п. 8.6 Договору підстава розірвання Договору на дату 28.05.2014 року - наявна. А відтак, є законною підстава вважати, що спірний Договір розірвано 28.05.2014 року (з дати останньої неповної сплати орендного платежу).

Відповідач зазначає, що наявність заборгованості за п'ять місяців оренди станом на 28.05.2014 року була зумовлена протиправною поведінкою позивача, яка перешкоджала здійсненню в повному обсязі ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності на території Об'єкта оренди в будівлі Літнього театру Палацу культури, оскільки з 31.12.2013 року позивач неправомірно передав частину Об'єкту оренди іншій особі - ФОП ОСОБА_16 згідно Договору № 11/14-0 від 31.12.2013 р. та Акту приймання-передачі об'єкту оренди від 31.12.2013 р. (Додаток № 1 до Договору № 11/14-0 від 31.12.2013 р.). Зазначене зумовлює відсутність вини відповідача у неповній оплаті орендних платежів за січень - травень 2014 р.

У зв'язку з цим, відповідач зазначає, що 31.05.2014 року відповідачем направлено на адресу ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття супровідний лист з двома примірниками Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди з вимогою приступити 31.05.2014 року до приймання від Орендаря орендованих приміщень за актом-приймання-передачі (повернення) від 31.05.2014 року, але позивач відмовився від підписання такого Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, про що було складено відповідний акт, копія якого додається.

Представником відповідача зазначено про безпідставність позовних вимог, оскільки існуюча раніше заборгованість (зі сплати орендних платежів) за п'ять місяців (з січня по травень 2014 року), яка виникла з об'єктивних, незалежних від підприємця причин, на даний час - частково погашена. І, крім цього, факт невиконання Орендарем грошових зобов'язань щодо сплати 14040,00 грн. щомісячного орендного платежу за травень 2014 року, в силу вимог п. 8.2.2. та п. 8.6 Договору є належною правовою підставою для розірвання спірного Договору оренди з 28.05.2014 року (дати отримання Орендодавцем останнього неповного платіжу).

Відповідач наголошує, що так як суд, розглядаючи спір, має виходити виключно з підстав позову, зазначених у Позовній заяві, тому, - факт наявності розірвання Договору оренди з 28.05.2014 року на підставі п. 8.6 Договору з підстав порушення відповідачем грошових зобов'язань (неповної сплати орендного платіжу) та, у подальшому, понад три місяці несплати орендних платежів (червень, липень, серпень 2014 р.) - є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог, та наявні підстави для покладення на позивача судових витрат у справі.

На думку відповідача, такими діями позивача було порушено право відповідача, передбачене пунктом 5.3.2 спірного Договору, оскільки Орендодавець не забезпечив Орендарю реальну можливість використання Об'єкту оренди через надання частини орендованих приміщень третій особі без відома і без отримання попередньої згоди з боку Орендаря. У зв'язку з чим, відповідач був змушений шляхом неповної оплати орендного платежу неодноразово, протягом лютого - травня 2014 року, робити Орендодавцю пропозицію про розірвання Договору в односторонньому порядку.

Водночас управнена сторона не несе відповідальності за відмову від виконання свого зобов'язання в разі його порушення другою стороною (п. 1 ч. 1 ст. 236 ГК).

Пунктом 1 частини 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За твердженням відповідача, зазначене зумовлює відсутність вини відповідача у неповній оплаті орендних платежів за січень - травень 2014 р., виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 236 ГК України, та з огляду на те, що одностороннє розірвання договору прямо передбачене самим договором (п.8.6) та поставлене в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку Орендаря (несвоєчасна та/або неповна сплата орендної плати), а тому не потребує додаткової згоди на це Орендаря та Орендодавця. Порядок же вчинення такого розірвання передбачено також пунктом 8.6 самого Договору: за таких обставин як несвоєчасна та/або неповна сплата орендної плати, дія Договору припиняється в односторонньому порядку, про що Орендодавцем надсилається повідомлення Орендарю з датою розірвання цього Договору.

Долучені відповідачем до матеріалів справи банківські виписки та квитанції, зокрема, № 138 від 30.01.2014 р., № АТМ02ВВМ4Z від 12.02.2014 р., № 140 від 03.03.2014 р., № NOEDY 42888 від 29.04.2014 р., № NOEDY 57422 від 28.05.2014 р., підтверджують факт неповної сплати відповідачем орендних платежів за оскаржуваним договором, та виникнення станом на 01.05.2014 року заборгованості у розмірі 41200,00 грн., що свідчить про не виконання умов договору щодо сплати орендних платежів в повному обсязі до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним періодом, чим спростовуються доводи позивача щодо дії договору станом на 15.01.2016 року. З урахуванням зазначеного, сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка виникла до 10.06.2014 р. у розмірі 41200,00 грн., частково погашена відповідачем у сумі 18000,00 грн. (квитанції № N199955708 від 19.09.2014 р. та № NOEDY 53290 від 29.10.2014 р.).

Тому, за твердженням відповідача, передбачена умовами п. 8.6 Договору, підстава розірвання Договору на дату 28.05.2014 року -наявна. А відтак, є законна підстава вважати, що спірний Договір розірвано 28.05.2014 року (з дати останньої неповної сплати орендного платежу).

Фактично відповідачем здійснено оплату з січня - по травень 2014 року на загальну суму 29000,00 грн. та, у подальшому, частково погашено заборгованість за цей період на суму 18000,00 грн. (квитанції ПАТ Райффайзен Банк Аваль № N199955708 від 19.09.2014 та № NOEDY 53290 від 29.10.2014).

Таким чином, відповідачем здійснено оплату на загальну суму 47000,00 грн.

Тому, фактична заборгованість по орендній платі з січня по травень 2014 року станом на момент розірвання Договору 28.05.2014 р. складає 23200,00 грн. (70200,00 - 47 000, 00).

Отже, за твердженням відповідача, вказаний позивачем борг (який визначено станом на 15.01.2016 року) в сумі 289960,00 грн. є відсутнім, що зумовлює безпідставність позовної вимоги про стягнення з Відповідача такої суми коштів, та, як наслідок стягнення штрафних санкцій у розмірі 38 996, 00 грн.

Відповідач звертає увагу на те, що позивач у письмових поясненнях від 04.01.2017 р. стверджує, що термін дії спірного Договору оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 р. є поновленим на той самий строк, який був встановлений цим договором, посилаючись на те, що відповідач (Орендар) продовжував користуватися об'єктом оренди після закінчення строку договору найму (31.12.2014 р.), який визначено цим Договором, а з боку позивача (Орендодавець) були відсутні заперечення проти такого користування.

Факт користування відповідачем спірним майном після спливу строку договору, визначеного цим Договором (31.12.2014 р.), позивач обґрунтовує наявністю договорів оренди, додаткових угод, протоколів узгодження договірної ціни, актів приймання-передачі. укладених відповідачем з третіми особами: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5. ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_7, поясненнями цих осіб, копіями рахунків на оплату комунальних послуг та квитанцій до прибуткових ордерів.

До того ж, в матеріалах справи не має в наявності письмової згоди Орендодавця (власника), яка би надавала право Орендарю у 2014 -2016 рр. передавати Об'єкт оренди або будь-яку його частину в подальшу суборенду третім особам, як за плату, так і безкоштовно, а надані позивачем докази (копії договорів оренди, додаткових угод, протоколів узгодження договірної ціни, актів приймання-передачі, укладених відповідачем з третіми особами, копії рахунків на оплату комунальних послуг-та квитанцій до прибуткових ордерів) - стосуються інших періодів (2009. 2010, 2011, 2012 рр.), а тому факту припинення дії спірного Договору не спростовують.

А відтак, не знаходить свого документального підтвердження факт користування Орендарем спірними приміщеннями, шляхом їх передачі в суборенду третім особам протягом 2014-2016 рр.

Відповідач зазначає, що пунктом 2.4.2 Договору № 12/14-0 від 31.12.2013 р. встановлено, що після закінчення терміну оренди цей Договір оренди (або строк дії цього Договору) може бути продовжено лише за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється у вигляді додаткової угоди до цього Договору, що викладається у письмовій формі та підписується сторонами. Більше того, враховуючи вищевказані положення ГК, ЦК і умови Договору, повідомлення за результатами пропозиції мають бути від Орендодавця, але їх і не було. Повідомлення від ФОП ОСОБА_14 є своєрідним забезпеченням своїх прав та інтересів зі сторони неправомірних дій та бездіяльності орендодавця. Відправка листів рекомендованим листом з повідомленням в даному випадку нічим не передбачена і вимагатись не може. До того ж, самому ж орендарю при не одноразовій відправці іншої кореспонденції стало відомо, що це не є їхня правдива юридична адреса, зазначена у Договорі: вул. Червоноармійська, буд. 62, м. Київ, 03150.

При цьому, відповідач зазначає, що на той час ФОП ОСОБА_14 представляв інтереси в окремих випадках на підставі довіреності від 29.12.2013 р., виданої тією ж стороною Договору оренди щодо комерційного представництва, що робить відповідача в певних моментах тотожним з управненою стороною.

Зокрема, останньому було надано право на отримання для Товариства будь-яких документів та підпису за їх отримання, що він і зробив, (ст. 202, 204 ГК). Довіряючи такі права (та інші) ФОП ОСОБА_14, Товариство не мало змоги на той час цікавитись та належним чином виконувати свої обов'язки, реалізовувати належним чином права відносно майна, що належить йому на праві власності, та знаходиться в іншій місцевості.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Положення вказаної статті, на думку відповідача, не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки відповідач не чекав до закінчення строку договору найму як такого, що надавав йому права та породжував для нього обов'язки. Всі вжиті дії зі сторони ФОП ОСОБА_14 свідчать про розірвання спірного Договору ще до закінчення строку Договору найму (31.12.2014). Заперечення зі сторони Орендодавця чи прийняття наданої відповідачем пропозиції - очікувалось Орендарем як рішення Орендодавця щодо розірвання договору, а не факту поновлення договору оренди на строк, який раніше встановлений договором.

З огляду на вищенаведене, на думку відповідача, позивачем не доведено суду наявність усіх складових цивільного правопорушення за цим позовом, а також розмір заявлених до стягнення збитків.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 31.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття (надалі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 12/14-0 (надалі - Договір), згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 260 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Предметом Договору № 12/14-0 від 31.12.2013 р. є нежитлові приміщення загальною площею 260 кв.м. (далі - об'єкт оренди) в будівлі Літнього театру Палацу культури під літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно із ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своєю правовою суттю укладена між сторонами угода про надання в користування нерухомого майна є договором найму, правове регулювання якого здійснюється у відповідності до глави 58 Цивільного кодексу України.

Так, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1. ст. 759 ЦК України).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором . Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк (ст. 763 ЦК України). При цьому, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).

Договір найму (оренди) є двостороннім, оскільки в ньому існують два зустрічних обов'язки, однаково істотних та важливих: обов'язок наймодавця передати майно у користування наймачу та обов'язок наймача вносити орендну плату. Обидва ці обов'язки взаємно обумовлюють один одного та є економічно еквівалентними.

Відповідно до п. 1.2 Договору, до складу Об'єкта оренди входить приміщення загальною площею 260 м 2 в будівлі Літнього театру Палацу культури літ. А-1 , а саме: великої зали (перший поверх будівлі).

Передача об'єкта оренди від позивача до відповідача, була здійснена за Актом приймання-передачі 31.12.2013 року.

Згідно п. 2.4.1. цього Договору, термін оренди розпочинається 01.01.2014 року та закінчується 31.12.2014 року.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.1., 3.8. Договору, станом на момент підписання цього Договору орендна плата становить 54,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. кімнат. Орендар перераховує на рахунок Орендодавця орендну плату щомісячно, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. За письмовою домовленістю Сторін, орендна плата може сплачуватись будь-яким іншим, не забороненим чинним законодавством способом.

Таким чином, розмір щомісячної плати, згідно Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14-0 від 31.12.2013 року, становить 14040,00 грн. (54,00 грн. * 260 = 14040,00 грн.), який відповідач зобов'язаний сплачувати, щомісячно у безготівковій формі на поточний рахунок позивача.

В ході судового розгляду справи сторонами підтверджено, що орендна плата сплачувалась відповідачем з порушення термінів оплати, безсистемно та не в повному обсязі. Зокрема, 29.01.2014 року було сплачено 9000 грн., 04.02.2014 року - 5000 грн., 03.03.2014 року - 9000 грн., 29.04.2014 року - 3000 грн., 28.05.2014 року - 3000 грн., 19.09.2014 року - 9000 грн., 28.10.2014 року - 9000 грн. Загалом, орендної плати було сплачено у розмірі 47000 грн. Таким чином, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів розміром 121480, 00 грн.

Відносно обставин, на які посилається відповідач щодо передачі ФОП ОСОБА_16 частини приміщень, що передані згідно Договору оренди № 11/14-0 від 31.12.2013 року орендарю на підставі Акту прийому-передачі об'єкту оренди від 31.12.2013 року, що підписані повноважними представниками обох сторін, змістом такого Акту прийому-передачі спростовуються ці твердження відповідача, яким засвідчено отримання відповідачем від позивача повністю таких приміщень у володіння та користування, а також, незважаючи на вимоги суду, не надано належних та допустимих доказів повернення цих приміщень від відповідача позивачу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

На думку позивача, враховуючи те, що відповідач продовжував користуватись Об'єктом оренди після закінчення строку договору оренди від 31.12.2013 року і від ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття були відсутні заперечення з цього приводу протягом місяця після закінчення строку дії Договору оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 р., то такий вважається поновленим на строк, який був раніше, а саме до 31.12.2015 року.

Позивач зазначає, що 15.01.2016 року відповідним повідомленням ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття вимагало від відповідача сплатити наявну заборгованість, яка виникла на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14-0 від 31.12.2013 року, та складає 289960,00 грн. Вказана заборгованість підлягає до стягнення з відповідача на користь ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття . У згаданому повідомленні, відповідно до п. 8.7. Договору, позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до п. 8.2.2. Договору оренди від 31.12.2013 року, цей Договір може бути розірваний Орендодавцем у випадку несплати Орендарем орендної плати протягом більш ніж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту настання чергового терміну платежу. Згідно з п. 8.7. Договору, у разі відмови Орендодавця від Договору оренди на підставах, визначених цим Договором, цей Договір вважається розірваним з моменту отримання однією Стороною письмового повідомлення іншої Сторони. Повернення приміщень в такому випадку здійснюється на загальних підставах до перебігу третьої доби, з моменту направлення іншій Стороні повідомлення про розірвання цього Договору. 15.01.2016 року, на виконання вимог п. 8.7. Договору оренди від 31.12.2013 року, ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття повідомило відповідача про припинення (розірвання) Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14-О від 31.12.2013 року з підстав несплати ФОП ОСОБА_1 орендної плати протягом більш ніж 15 днів з моменту настання чергового терміну платежу. Крім того, позивачем було надано відповідачу акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди та запропоновано звільнити займані приміщення в строки і порядку, визначеному Договором оренди. Наведені дії позивача, вчинені на виконання п. 4.9 Договору оренди від 31.12.2013 року, яким передбачено, що факт повернення Об'єкту оренди та його належний технічний стан підтверджується Сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди. Об'єкт Оренди вважається фактично переданим (поверненим) Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди.

За твердженням позивача, 15.01.2016 року, відповідач відмовився від отримання повідомлення про розірвання (припинення) Договору оренди від 31.12.2013 року та підписання Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, про що було складено відповідний акт. Таким чином, відповідач ухиляється від підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Тому, ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття просить стягнути з відповідача, штраф, який передбачений п. 6.1. Договору оренди від 31.12.2013 року у розмірі 28996,00 грн. (289960,00 - сума простроченої орендної плати / 100%* 10% = 28996,00 грн.)

Однак, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений між ним та відповідачем Договір оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 року про надання в оренду нежитлових приміщень (далі -Договір) є чинним станом на 15.01.2016 року. Факт використання відповідачем спірного приміщення на дату 15.01.2016 року позивач обґрунтовує наявністю договорів оренди, додаткових угод, протоколів узгодження договірної ціни, актів приймання-передачі, укладених відповідачем з третіми особами: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та інших, а також копіями рахунків на оплату комунальних послуг та квитанцій до прибуткових ордерів.

Втім, згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а долучені представником позивача докази (договори оренди, акти приймання-передачі, додаткові угоди, протоколи узгодження договірної ціни) про надання в оренду іншим особам приміщень не оформлені належним чином (не містять дати, підпису тощо) та стосуються інших періодів (2009, 2010, 2011, 2012 рр.) з огляду на те, що спірний Договір оренди № 12/14-О між сторонами у справі укладено 31.12.2013 р., а тому факту припинення 31.12.2014 року дії спірного Договору вони не спростовують.

Згідно з умовами п. 3.2 Договору, орендні платежі підлягали сплаті щомісячно, у строк до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним періодом.

Відповідно до п. 8.2.2 Договору, цей Договір може бути достроково (до закінчення строку оренди) розірваний Орендодавцем у випадку несплати Орендарем орендної плати протягом більш ніж 15-ти (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту настання чергового платежу.

Згідно п. 8.4 Договору, Сторони досягли згоди, що дію цього Договору може бути припинено за взаємною згодою Сторін, оформленою відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 8.5 Договору, якщо Орендар порушує будь-яке положення даного Договору, в тому числі, шляхом допущення систематичних затримок в оплаті будь-яких сум, що обумовлені даним Договором, Орендодавець вправі розглядати такі дії, як невиконання зобов'язань за цим Договором.

У п. 8.6. Договору сторони погодили, що неповна сплата орендарем орендної плати є пропозицією Орендаря Орендодавцю щодо припинення дії цього Договору і, на думку відповідача, в такому випадку дія Договору достроково припиняється в односторонньому порядку за пропозицією Орендаря, а відповідачем долучено до матеріалів справи банківські виписки та квитанції, зокрема, № 138 від 30.01.2014 р., № АТМ02ВВМ4Z від 12.02.2014 р., № 140 від 03.03.2014 р., № NOEDY 42888 від 29.04.2014 р., № NOEDY 57422 від 28.05.2014 р., якими підтверджується факт неповної сплати ним орендних платежів за оскаржуваним Договором, та виникнення станом на 01.05.2014 року заборгованості у розмірі 41 200, 00 грн., що свідчить про невиконання умов Договору щодо сплати орендних платежів в повному обсязі до 10-го (десятого) числа місяця, наступного за звітним періодом.

При цьому, відповідач наголошує, що:

1) Настав строк сплати за січень 2014 року (до 10.02.2014 р.). Орендний платіж за січень 2014 року (у сумі 14040,00 грн.) - частково сплачено своєчасно (30.01.2014 р.): у сумі 9 000,00 грн. (банківська виписка ПАТ КБ ПриватБанк № 138 від 29.01.2014 р.).

2) Настав строк сплати за лютий 2014 року (до 10.03.2014 р.). Орендний платіж за лютий 2014 року - частково своєчасно сплачено (12.02.2014 р.): у сумі 5000,00 грн. (банківська виписка ПАТ КБ ПриватБанк № АТМ02ВВМ4Z від 12.02.2014 р.).

3) Настав строк сплати за березень 2014 року (до 10.04.2014 о.). Орендний платіж за березень 2014 року - частково своєчасно сплачено (03.03.2014 р.): у сумі 9000,00 грн. (банківська виписка ПАТ КБ ПриватБанк № 140 від 03.03.2014 р.).

4) Настав строк сплати за квітень 2014 року (до 10.05.2014 о.). Орендний платіж за квітень 2014 року - частково своєчасно сплачено (29.04.2014 р.): у сумі 3000,00 грн. (квитанція ПАТ Райффайзен Банк Аваль № NOEDY 42888 від 29.04.2014 р.).

5) Настав строк сплати за травень 2014 року (до 10.06.2014). Орендний платіж за травень 2014 року - частково своєчасно сплачено (28.05.2014 р.): у сумі 3000,00 грн. (квитанція ПАТ Райффайзен Банк Аваль № NOEDY 57422 від 28.05.2014 р.).

У зв'язку з цим, відповідач зазначає, що 31.05.2014 року відповідачем направлено на адресу ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття супровідний лист з двома примірниками Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди з вимогою приступити 31.05.2014 року до приймання від Орендаря орендованих приміщень за актом-приймання-передачі (повернення) від 31.05.2014 року, але позивач відмовився від підписання такого Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, про що було складено відповідний акт.

Однак, у вирішенні даного спору слід врахувати, що сторонами при укладенні Договору оренди від 31.12.2013 р. погоджено та встановлено умови щодо лише можливого дострокового розірвання Договору за наявності факту несвоєчасної та/або неповної сплати орендної плати Орендарем. (Пункт 8.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 зазначеного вище Кодексу передбачено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. У статті 627 ЦК України, яка закріплює принцип свободи договору між сторонами, визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Щодо довіреності ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття на ім'я гр. ОСОБА_1 від 29.12.2014 року, то відповідач звертає увагу на те, що в матеріалах справи знаходиться копія Довіреності ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття від 29.12.2014 року на ім'я гр. ОСОБА_1, яка надана відповідачем, на підтвердження обставини отримання представником позивача Повідомлення про розірвання договору та необхідність передачі нежитлових приміщень Орендодавцю від 28.05.2014 року та Акту приймання-повернення об'єкту оренди та дати розірвання згаданого Договору оренди, за твердженнями відповідача - 28.05.2014 року.

Однак, вказані докази не можуть підтверджувати ні обставини належного повідомлення відповідачем ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття про розірвання Договору та необхідність повернення орендованих приміщень, ні про повернення відповідачем об'єкту оренди, ні дати розірвання договору оренди, зважаючи на те, що надані відповідачем докази не можуть вважатись допустимими в силу приписів ст.ст. 34, 43 ГПК України та повинні оцінюватись як такі, що не відповідають вимогам матеріального права, а саме ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст.207 ч. 3 ст. 238 ЦК України, в сукупності з іншими доказами, які спростовують наведені відповідачем доводи.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти дії від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва.

Частиною ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно.

Вищезгадані повідомлення та акт містять інформацію, що вони адресовані відповідачем на адресу Генерального директора ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття - ОСОБА_13 При цьому, незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів направлення відповідачем наданих ним документів на зазначену в повідомленні та акті адресу (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 62-А) ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття) учасниками процесу не надано. Вказані документи від імені ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття підписані гр. ОСОБА_14 в якості представника на підставі довіреності від 29.12.2013 року.

З цих же документів вбачається, що ФОП ОСОБА_14 не мав реального наміру направляти їх на адресу позивача. Вказане підтверджується інформацією, яка відображена у наданих відповідачем доказах, а саме: в повідомленні та акті друкованим текстом зазначено: Отримано від імені ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття на підставі довіреності від 29.12.2013 року. Таким чином, з тексту згаданих доказів вбачається бажання відповідача, щодо використання таких документів в своїх інтересах, всупереч інтересам довірителя - ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття з метою підтвердження факту розірвання Договору оренди №12/14-0 від 31.12.2013 року, саме 28.05.2016 року, повернення об'єкта оренди та отримання позивачем повідомлення про розірвання Договору оренди. Внаслідок підписання вказаних документів в односторонньому порядку, відповідачем від імені ФОП ОСОБА_14 та від імені ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття , як представника, відповідач діяв виключно в своїх інтересах, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Порядок застосування ч. 3 ст. 238 ЦК України роз'яснений Верховним Судом України у справі № 3-110гс14 в постанові від 23.09.2014 року. Надаючи оцінку вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, Верховний Суд України зазначив, що органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов 'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також інших осіб, встановлених законом. В постанові зазначено, що суд касаційної інстанції не звернув уваги на той факт, що спірний договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2012 року №01/03-12, всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 України, було укладено від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою, тобто Договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи.

При цьому, важливо наголосити, що у дійсній справі повідомлення про розірвання договору та акт повернення об'єкту оренди, аналогічно судовій практиці, підписаний від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою - ОСОБА_14 на підставі довіреності від 29.12.2013 року.

Таким чином, відповідач діяв на реалізацію інтересів однієї особи, лише себе -ФОП ОСОБА_1, та реально не вчиняв дії в інтересах позивача, і, саме тому, такі дії в розумінні ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 238 ЦК України не можуть вважатися вчиненими на користь ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття , що, в свою чергу, виключає можливість встановлення вказаними доказами обставин розірвання Договору оренди № 12/14-0 від 31.12.2013 року. Тобто, правовий зв'язок між згаданими документами та правами (обов'язками) позивача взагалі відсутній, оскільки такі вчинені відповідачем без врахування інтересів позивача, виключно у власних інтересах та з порушенням вимог ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що дана довіреність не може бути взята судом до уваги як належний та допустимий доказ, що підтверджує належне оформлення розірвання Договору і повернення об'єкта оренди, тому твердження відповідача про те, що Повідомлення про розірвання Договору та необхідність передачі нежитлових приміщень Орендодавцю від 28.05.2014 року та Акт приймання-повернення об'єкту оренди та дати розірвання згаданого Договору оренди, за твердженнями відповідача - 28.05.2014 року, не можуть бути прийняті, як належні та допустимі докази розірвання Договору орнди 28.05.2014 року.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно п. 4.9 Договору, факт повернення Об'єкту оренди та його належний технічний стан підтверджується Сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди. Об'єкт оренди вважається фактично переданим (поверненим) Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди.

Однак, незважаючи на вимоги суду, учасниками процесу не надано належно оформлений Акт повернення об'єкту оренди від відповідача позивачу, тобто повідомлення відповідачем позивача про звільнення приміщення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 2.4.1. Договору, Орендодавець надає Орендарю Обєкт оренди на термін, що розпочинається 01.01.2014 р. та закінчується 31.12.2014 р.

Згідно п. 2.4.2. Договору, після закінчення терміну оренди цей Договір (або строк дії цього Договору) може бути продовжено (пролонговано) та/або укладено у новій редакції лише за взаємною згодою Сторін, яка оформляється у вигляді Додаткової угоди до цього Договору та/або нового Договору, що викладається у письмовій формі та підписується Сторонами.

Згідно п. 8.1 Договору, дія цього Договору може бути продовжена лише за взаємною згодою Сторін.

Однак, незважаючи на вимоги суду, учасниками процесу не надано належних та допустимих доказів укладення Сторонами Додаткової угоди або нового Договору про продовження дії Договору після 31.12.2014 р.

Крім того, згідно п. 8.6 Договору, Сторони досягли згоди, що несвоєчасна та/або не в повному обсязі сплата орендної плати є пропозицією Орендаря Орендодавцю щодо припинення дії цього Договору, яка зумовлює припинення Договору в односторонньому порядку, про що Орендодавець надсилає повідомлення Орендарю з датою про розірвання цього Договору .

Сторонами, незважаючи на вимоги суду, не надано суду належних та допустимих доказів надіслання Орендодавцем Орендарю повідомлення про розірвання цього Договору в період терміну оренди, тобто до 31.12.2014 р. Судом встановлено, що до 31.12.2014 року, тобто до терміну закінчення Договору оренди, жодна із сторін Договору не звернулася до протилежної сторони із пропозицією про продовження Договору оренди чи із повідомленням про дострокове розірвання Договору оренди.

Отже, договірні відносини тривали лише до 31.12.2014 року.

Також, як зазначено вище, орендна плата сплачувалась відповідачем з порушення термінів оплати, безсистемно та не в повному обсязі. Зокрема, 29.01.2014 року було сплачено 9000 грн., 04.02.2014 року - 5000 грн., 03.03.2014 року - 9000 грн., 29.04.2014 року - 3000 грн., 28.05.2014 року - 3000 грн., 19.09.2014 року - 9000 грн., 28.10.2014 року - 9000 грн. Загалом, орендної плати було сплачено у розмірі 47000 грн. Таким чином з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів розміром 121480,00 грн.

Крім того, п. 6.1. згаданого Договору оренди передбачено, що у випадку прострочення зобов'язання по сплаті орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми недоплаченої (простроченої) орендної плати за кожний факт такого порушення. Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів розміром 121480,00 грн., тому розмір штрафу, згідно п. 6.1 Договору, становить 12148,00 грн.

Також, відповідно до п. 6.4. вказаного Договору, у разі неповернення Об'єкту оренди своєчасно, ухилення від підписання акту приймання-передачі (повернення) Об'єкту оренди, Орендар повинен сплатити штраф у розмірі 10000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 6.6.4. Договору, у разі звільнення приміщень без повідомлення про це Орендодавця, Орендар також повинен сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 10000,00 грн. та відшкодувати пов'язані з цим збитки.

Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму. (Пункт 5.4 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. за № 12).

Однак, враховуючи те, що сторонами не доведено належними та допустимими доказами того, що відповідачем фактично звільнено об'єкт Оренди без повідомлення ТОВ Цілюще джерело Прикарпаття , суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 10000,00 грн. за порушення, яке передбачено п. 6.6.4. Договору оренди від 31.12.2013 року.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підляє до стягнення 121480,00 грн. - сума простроченої орендної плати, 10000,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.4. Договору, 12148,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.1 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги повністю не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 в частині стягнення 121480,00 грн. - суми простроченої орендної плати, 10000,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.4. Договору, 12148,00 грн. - штраф відповідно до п. 6.1 Договору є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію № 16681463 від 11.11.2016 року на суму 5084,35 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 (82400, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цілюще джерело Прикарпаття (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 62А, код ЄДРПОУ 33227342, п/р № 2600701306 в АБ Кліринговий дім ) 121480 (сто двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. - сума простроченої орендної плати, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - штраф відповідно до п. 6.4. Договору, 12148 (дванадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 00 коп. - штраф відповідно до п. 6.1 Договору та 2154 (дві тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 42 коп. судового збору.

3. В решті частині позовних вимог - відмовити.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Пазичев В.М.

Суддя Блавацька-Калінська О.М.

Суддя Горецька З.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.03.2017 року.