Рішення

від 16.03.2017 по справі 916/26/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р.Справа № 916/26/17 За позовом: Керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача: Фермерського господарства „Анчокрак-Агро»

про стягнення 312299,90грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін

від прокурора: Озерова О.Д., згідно посвідчення №035121 від 13.08.2015р.

від позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: не з`явився

від позивача - Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: ОСОБА_1, згідно довіреності від 27.11.2014р.

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 03.02.2017р.

В засіданні 16.03.2017 р. приймали участь представники:

від прокурора: Озерова О.Д., згідно посвідчення №035121 від 13.08.2015р.

від позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: не з`явився

від позивача - Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ФГ „Анчокрак-Агро» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 150000грн. основного боргу, 148923,19грн. інфляційних збитків за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р., 13376,71грн. три проценти річних за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.07.2008р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ „Анчокрак-Агро» було укладено договір №17 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, у відповідності до якого позивач надав відповідачу фінансову підтримку в сумі 150000грн., а відповідач мав її повернути до липня 2013р., однак, цього не зробив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, на яку нараховано інфляційні збитки, три проценти річних.

Позивач - Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подав пояснення від 14.02.2017р. за вх.№3695/17, де відзначив про те, що невиконання відповідачем зобов'язань по договору №17 від 21.07.2008р. про надання фінансової підтримки ФГ „Анчокрак-Агро» спричинило збитки державі, оскільки Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств. Неповернення бюджетних коштів відповідачем перешкоджає формуванню Державного бюджету України на 2017р. Крім того, позивач зазначив, що самостійно не міг звернутись до суду з даним позовом без прокуратури, оскільки його кошторисом на 2016 рік не передбачено витрат на судовий збір.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 06.02.2017р. за вх.№2778/17, де вказує, що позивачі мали можливість самостійно звернутись до суду із даним позовом, не залучаючи до цього прокуратуру. З підстав наявності боргу відповідач вказує, що заборгованість у нього утворилась у зв'язку з особливостями сільськогосподарського виробництва, його залежності від природних умов. Криза 2008р. негативно вплинула на фінансовий стан ФГ „Анчокрак-Агро» , його платоспроможність, ніяких прибутків від здійснення сільськогосподарської діяльності господарство не отримувало, оскільки з 2008 року її практично не проводить.

Клопотання сторін від 30.01.2017р. за вх.№2176/17, від 13.03.2017р. за вх.№5776/17 про відкладення розгляду справи, від 31.01.2017р. за вх.№2363/17, від 06.02.2017р. за вх.№2778/16, від 14.02.2017р. за вх.№3677/17, від 21.02.2017р. за вх.№4336/17 про долучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 21.02.2017р., за клопотанням сторін від 21.02.2017р. за вх.№2-1060/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено до 21.03.2017р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

21.07.2008р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ „Анчокрак-Агро» було укладено договір №17 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до якого фонд зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству „Анчокрак-Агро» в сумі 150000грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням - на провадження виробничої діяльності і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк (розділ 1 договору).

Відповідно до п.3.4.2. договору №17 від 21.07.2008р. фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.07.2011р. в сумі 50000грн., до 01.07.2012р. в сумі 50000грн., до 01.07.2013р. в сумі 50000грн. Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) до 01.07.2013р.

Згідно п.4.1. договору №17 від 21.07.2008р. договір діє до часу повного погашення фермерським господарством заборгованості (фінансової підтримки, пені).

На виконання умов договору №17 від 21.07.2008р. позивач надав відповідачу фінансову допомогу, що підтверджується платіжним дорученням №15 від 23.07.2008р. в сумі 150000грн.

Позивачем відповідачу надсилалась претензія №015/33 від 08.02.2017р.

Оригінали документів, доданих до позову, прокурор та позивачі надати не змогли, оскільки вони були вилучені слідчим органом, що відображено у протоколі СВ Тарутинського РВ ГУМВС України в Одеській області про проведення виїмки від 27.02.2012р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені прокурором позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (п.1 ст.1047 Цивільного Кодексу України).

Згідно п.п.1, 3 ст.1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, судом встановлено факт надання позивачем відповідачу фінансової допомоги за договором №17 від 21.07.2008р. в сумі 150000грн. та її неповернення відповідачем, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги прокурора про стягнення основного боргу у повному обсязі.

Одночасно, до уваги судом не приймаються заперечення відповідача стовно неможливості виконання умов договору фінансової підтримки, через настання невідворотних обставин, які від нього не залежали, оскільки на підтвердження такого відповідач не подав жодного доказу.

Стосовно подання даного позову прокурором, то суд має зазначити, що прокурором у достатній мірі у позовній заяві та поясненнях від 09.02.2017р. за вх.№3235/17 обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави, шляхом подання позову в інтересах позивачів - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, зокрема, обгрунтування полягають в тому, що неналежне виконання відповідачем вимог договору позики підриває економічні інтереси держави та виникнення заборгованості перед бюджетом, що спричиняє збитки державі, оскільки Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації дердавної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств, засновником якого є держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 148923,19грн. інфляційних збитків за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р., 13376,71грн. три проценти річних за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р.

Згідно п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та індексу інфляції, зроблені прокурором, суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 148923,19грн. інфляційних збитків за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р., 13376,71грн. три проценти річних за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на проаналізовані матеріали справи та чинне законодавство, суд повністю задовольняє заявлені прокурором позовні вимоги, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає 150000грн. основного боргу, 148923,19грн. інфляційних збитків за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р., 13376,71грн. три проценти річних за період з 01.01.2014р. по 30.11.2016р.

Сплачений позивачем судовий збір за розгляд даного позову згідно ст.49 ГПК України відноситься за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Анчокрак-Агро» (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 16/А, код 35048444) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, код 35048444) 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. основного боргу, 148923 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 19коп. інфляційних збитків, 13376 (тринадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 71коп. три проценти річних.

3. Стягнути з Фермерського господарства „Анчокрак-Агро» (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 16/А, код 35048444) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код 03528552) 4684 (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 49коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 березня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук