Рішення

від 16.03.2017 по справі 917/137/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017р. Справа № 917/137/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія", вул. Тираспольська, 31, оф. 409, м. Херсон, 73000

до Приватного підприємства "Святосвіт", вул. 40-річчя Жовтня, буд. 2/7, м. Кременчук, 39600

про стягнення 165298,33 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 54 від 16.01.2017р.)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Святосвіт" про стягнення 165 298,33 грн., в тому числі: 149 247,10 грн. основного боргу, 10 868,47 грн. пені, 4029,67 грн. інфляційних втрат та 1153,09 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 0004 від 04.10.2016р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.01.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 16.02.2017р. в режимі відеоконферренції.

Ухвалою суду від 16.02.2017р. розгляд справи відкладено на 16.03.2017р.

Відповідач в судові засідання 16.02.2017р. та 16.03.2017р. не з'явився, вимоги ухвал суду від 26.01.2017р. та від 16.02.2017р. не виконав.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню Приватного підприємства "Святосвіт", відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

В п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2017р. позов підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 16.03.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між позивачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (постачальник) та відповідачем по справі Приватним підприємством "Святосвіт" (покупець) було укладено договір поставки від 04.10.2016р. № 0004 (далі - договір, копія договору - а.с. 11-12).

Згідно п. 1.1. договору постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує сировину - тушки та субпродукти свинячі в асортименті видаткової накладної.

Відповідно до видаткової накладної від 07.10.2016р. № РН-383п позивач поставив, а відповідач прийняв полутушку свинячу в кількості 4239,300 кг на загальну суму 199247,10 грн. (а.с. 13)

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити передоплату за партію сировини у розмірі 50000,00 грн. від загальної суми видаткової накладної на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Залишок суми, згідно видаткової накладної, покупець повинен сплатити на розрахунковий рахунок постачальника рівними частинами протягом семи днів, але не пізніше ніж на сьомий день з дня отримання сировини.

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов договору відповідач 07.10.2016р. перерахував на рахунок позивача 50000,00 грн. передоплати, остаточний розрахунок відповідач повинен був здійснити до 14 жовтнів 2016 року включно.

У встановлений строк відповідач остаточного розрахунку не здійснив, в зв'язку з цим позивачем на адресу ПП Святосвіт було направлено претензію від 01.11.2016р. № 989 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 149247,10 грн.

У відповідь на претензію відповідач направив гарантійний лист від 13.12.2016р. із зобов'язанням погасити заборгованість в сумі 149247,10грн. в період з 16.12.2016р. по 23.12.2016р.

В матеріалах справи відсутні докази виконання ПП Святосвіт свого грошового зобов'язання за договором в повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 149247,10грн. Вказана сума боргу також підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту звіряння розрахунків, який підписано та скріплено печатками обома сторонами (а.с. 15).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями. 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість за поставлену сировину в розмірі 149247,10 грн., докази погашення вказаного боргу в матеріалах справи відсутні.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 149247,10 грн. заборгованості за сировину поставлену по договору є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.2. договору покупець за порушення обов'язку, визначеного у п.3.2. цього договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 22.11.1996р. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Так, позивачем на підставі вказаних положень нараховано 10 868,47 грн. пені (за період з 15.10.2016р. по 16.10.2016р.), 4029,67 грн. інфляційних втрат (за період з листопада 2016р. по грудень 2016р. включно) та 1153,09 грн. 3% річних (за період з 15.10.2016р. по 16.01.2016р.)

Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, річні та інфляційні, але при перевірці правильності розрахунків за допомогою калькулятора системи "Ліга.Закон Підприємство 9.5.3" судом встановлено, що суми пені та річних, які підлягають стягненню з відповідача, позивачем завищені.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума пені за період з 15.10.2016р. по 16.10.2016р. становить 10 838,76 грн., а 3% річних за цей же період прострочення - 1150,47 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині, вимоги про стягнення пені та 3% річних задоволенню не підлягають. Вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 4029,67 грн. за період з листопада 2016р. по грудень 2016р. включно обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49 , 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Святосвіт" (вул. 40-річчя Жовтня, буд. 2/7, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 40074441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (вул. Тираспольська, 31, оф. 409, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 32853429) 149 247 грн. 10 коп. основного боргу, 10 838 грн. 76 коп. пені, 1150 грн. 47 коп. річних, 4029 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 2478,99 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2017р.

Суддя О.С. Семчук