Рішення

від 15.03.2017 по справі 922/268/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р.Справа № 922/268/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Агрокомбінат "Слобожанський", смт . Чкалівське до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", м. Київ (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Агро-Дарина", м. Харків (другий відповідач) про стягнення 15775,81 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до ПрАТ "СК "Юнівес" (далі - перший відповідач) та ТОВ СП "Агро-Дарина" (далі - другий відповідач) звернулось ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з першого відповідача на свою користь 14775,81 грн. в якості відшкодування шкоди в результаті пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП та з другого відповідача 1000,00 грн. витрат, які не входять до страхового відшкодування. Позов обґрунтований статтями 1166, 1187 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". В обґрунтування позовних вимог позивачем суду наданий висновок експертного дослідження №6006 від 18.07.2016 року по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобілю ВАЗ 21213, д.н.з АХ8375АК, складений експертом ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду від 18.01.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.02.2017 о 11:15.

15.02.2017 до суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог до ПрАТ "СК "Юнівес" заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема, посилається на те, що ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» в повному обсязі виконало свої зобов'язання щодо здійснення страхового відшкодування в порядку та на умовах, регламентованих Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , а звіт № 6006 від 18.07.2016 по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, складений експертом ОСОБА_1 не відповідає вимогам ОСОБА_2 та не може бути доказом розміру матеріального збитку завданого позивачу, оскільки у наданому позивачем звіті № 6006 відсутній акт огляду автомобіля НОМЕР_1, який е невід'ємною частиною висновку, згідно п. 4.4 ОСОБА_2, не встановлена ринкова вартість автомобіля, була включена вартість робіт по усуненню пошкоджень, які виникли до ДТП та інш. Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.02.2017 розгляд справи був відкладений до 06.03.2017 до 11:00.

Ухвалою суду від 06.03.2017 розгляд справи був відкладений до 15.03.2017 до 11:20.

15.03.2017 до суду за допомогою електронної пошти від позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Вказує на те, що підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе заяву позивача задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, є правом сторони а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27.05.2016 о 16:00 на автомобільній дорозі Київ-Харків-Довжанський 560км.+30м., ОСОБА_3 керуючи автомобілем Форд Транзіт державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ СП «Агро-Дарина» , не дотримавшись безпечного інтервалу та дистанції здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що належить ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» , який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим заподіяно матеріальні збитки.

Відповідно до постанови Чугуївського міського суду Харківської області (справа № 636/2015/16-л) від 15 червня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (скоєнні даного ДТП) і накладено адміністративне стягнення.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес» , (надалі - Страховик) та ТОВ СП «Агро-Дарина» (надалі - Страхувальник) було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки Форд Транзіт державний номер НОМЕР_2.

У відповідності до умов вказаного Полісу страхування Страховик взяв на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки Форд Транзіт державний номер НОМЕР_2 сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

15 липня 2016 року ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» звернувся до ПрАТ «СК «Юнівес» із заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_4 під час ДТП.

ПрАТ «СК «Юнівес» здійснило страхове відшкодування ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» у розмірі 6 409,77 грн.

Разом з тим, згідно експертного висновку товарознавчого дослідження № 6006 від 18.07.2016, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2, розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля НОМЕР_3, пошкодженого при ДТП (27.05.2016 року) складає 22185, 58 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а тому він просить суд стягнути з першого відповідача, з урахуванням виплаченої суми та франшизи, 14775,81 грн. та з другого відповідача - 1000,00 грн. витрат, які не входять до страхового відшкодування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Порядок розрахунку розміру шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, та регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Згідно з ч. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до Звіту № 030816-4 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, складеного 03.08.2016 СОД ОСОБА_4, розмір матеріальної шкоди, з урахуванням зносу складає 7409,77 гривень.

Відповідно до положень статті 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Полісом серії АЕ №6756013 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачена франшиза в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до умов ст. 22, ст. 29 Закону, ПрАТ «СК «Юнівес» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування та перераховано страхове відшкодування в розмірі 6709,77 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на висновок експертного автотоварознавчого дослідження №6006, проведеного ХНДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_2 від 18.07.2016 за заявою завідуючого АТП ОСОБА_5 ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський".

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

За наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.

Якщо, призначаючи судову експертизу, господарський суд не попередив особу чи осіб, які проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, то поданий суду висновок може вважатися висновком спеціаліста, але не висновком судового експерта в розумінні частини першої статті 42 ГПК.

Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.

Отже, враховуючи викладене, суд не приймає наданий позивачем висновок №6006 від 18.07.2016, як належний та допустимий доказ, оскільки дослідження проводилась не за ухвалою суду, особа, що проводила дослідження не попереджалась судом про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України, а тому такий висновок не має доказової сили. Клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, в рамках справи №922/268/17, позивачем суду не заявлялося.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до ПрАТ "СК "Юнівес" (перший відповідач по справі).

Розглянувши позовні вимоги до другого відповідача - ТОВ СП "Агро-Дарина", суд дійшов висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» , франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що винуватець ДТП - ОСОБА_3 під час її скоєння перебував у трудових відносинах з другим відповідачем, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у першого відповідача. Полісом серії АЕ №6756013 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була передбачена франшиза у розмірі 1000,00 грн., яка згідно чинного законодавства не відшкодовується страховиком другого відповідача.

Отже, обов'язок відшкодування залишку завданої шкоди (франшизи) у розмірі 1000,00 грн. покладається на другого відповідача, на підставі ст. ст. 9, 27 Закону України «Про страхування» та ст. ст. 993, 1172, 1187, 1194 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" - відмовити повністю.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Агро-Дарина" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Агро-Дарина" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 111, код ЄДРПОУ 25611489) на користь Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" (63544, харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, 1-Г, код ЄДРПОУ 00858148) - 1000,00 грн. витрат, які не входять до страхового відшкодування та 101,43 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_6