Постанова

від 13.03.2017 по справі 914/2475/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р.                                        Справа № 914/2475/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                     Малех І.Б.

суддів                     Давид Л.Л.                                                  Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське”, б/н від 23.11.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2016 року, суддя Кидисюк Р.А.

у справі № 914/2475/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі”, с. Жорниська, Яворівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське”, смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області

про стягнення 803630,67 грн. заборгованості за Договором поставки № 034К від 01.07.2015 року

за участю представників:

від позивача – не з'явився

від відповідача (скаржника) – не з'явився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 15.11.2016 в справі №914/2475/16 - позов задоволено повністю. Стягнуто з боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське” на користь стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” 694700,00 грн. (шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 8791,00 грн. (вісім тисяч сімсот дев'яносто одна гривня 00 коп.) 3 % річних, 100139,67 грн. (сто тисяч сто тридцять дев'ять гривень 67 коп.) пені та 12054,46 грн. (дванадцять тисяч п'ятдесят чотири гривні 46 коп.) судового збору.

В апеляційній скарзі, відповідач, просить рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2016 в справі №914/2475/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому, відповідач, вказує, що судом першої інстанції та позивачем не було враховано при розрахунку штрафних санкцій, що 2016 рік був високосним, відтак допущено помилки в розрахунках. Окрім того, апелянт, також посилається на відсутність належних первинних бухгалтерських документів.

Відзивів не надходило.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду даної справи (арк.арк. справи 95 зворот, 96).

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу – частково задоволити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Провімі” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське” (Покупець) укладено Договір поставки №034К (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (Товар) на умовах зазначених в даному Договорі.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 790774,40 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №186 від 28.01.2016 р. на суму 60930,00 грн., № 231 від 03.02.2016 р. на суму 120055,00 грн., №604 від 03.03.2016 р. на суму 150350,20 грн., №719 від 12.03.2016 р. на суму 160920,00 грн., №827 від 18.03.2016 р. на суму 131864,20 грн., №1072 від 05.04.2016 р. на суму 166655,00 грн. та товарно-транспортних накладних №Р186 від 28.01.2016 р., №Р231 від 03.02.2016 р., №Р604 від 03.03.2016 р., №Р719 від 12.03.2016 р., №Р827 від 18.03.2016 р., №Р1072 від 05.04.2016 р.

Як вбачається з банківських виписок від 17.06.2016 р., від 29.06.2016 р., від 29.07.2016 р., відповідач, частково оплатив вартість поставленої продукції на суму 60774,40 грн.

11.11.2016 р. відповідачем частково погашено заборгованість на суму 35300,00 грн., що підтверджується долученими позивачем до заяви про зменшення позовних вимог копіями платіжних доручень №32 від 11.11.2016 р. на суму 26300,00 грн., №33 від 11.11.2016 р. на суму 9000,00 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору поставки №034К від 01.07.2015 р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно з п.2.3. Договору датою поставки Товару, є дата зазначена на товарно-транспортній накладній (для поставки на умовах FCA – це дата товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ – це дата доставки зазначена в товарно-транспортній накладній) та/або на видатковій накладній.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором долученим до матеріалів справи копіями та оглянутими в судовому засіданні оригіналами видаткових та товарно-транспортних накладних.

У свою чергу, відповідач, повністю не оплатив вартість поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що оплата за Товар Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу 45 (сорок п'ять) календарних днів, з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної Постачальника. Платежі, здійснені Покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись, як оплата за раніше отриманий та неоплачений Товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.3. Договору встановлено, що в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, він сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції, дійшов висновків про підставність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 694700,00 грн. основного боргу, 8791,00 грн. 3 % річних, 100139,67 грн. пені.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині стягнення суми основного боргу, однак також погоджується з твердженням апелянта, про неправильність розрахунку штрафних санкцій. у зв'язку з тим, що, а ні позивачем, ні судом першої інстанції не було враховано, що 2016 рік був високосним.

Після перерахування розміру штрафних санкцій, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 8766,52 грн. 3 % річних та 99866,06 грн. пені.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське” задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 15.11.2016 року по справі № 914/2475/16 скасувати в частині стягнення 8791,00 грн. 3 % річних та 100139,67 грн. пені

3.          В цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське” (81555, Львівська область, Городоцький район, селище міського типу Великий Любінь, вулиця Львівська, будинок 192, корпус Ж; код ЄДРПОУ 33465360) на користь стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” (81083, Львівська область, Яворівський район, село Жорниська, Комплекс “ЯМЕЛЬНЯ-1”; код ЄДРПОУ 32730400) 8766,52 грн. 3 % річних та 99866,06 грн. пені.

4.          В решті рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 15.11.2016 року по справі № 914/2475/16 – залишити без змін.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське” (81555, Львівська область, Городоцький район, селище міського типу Великий Любінь, вулиця Львівська, будинок 192, корпус Ж; код ЄДРПОУ 33465360) на користь стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” (81083, Львівська область, Яворівський район, село Жорниська, Комплекс “ЯМЕЛЬНЯ-1”; код ЄДРПОУ 32730400) 12 049,99 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” (81083, Львівська область, Яворівський район, село Жорниська, Комплекс “ЯМЕЛЬНЯ-1”; код ЄДРПОУ 32730400) на користь – Товариства з обмеженою відповідальністю “Великолюбінське” (81555, Львівська область, Городоцький район, селище міського типу Великий Любінь, вулиця Львівська, будинок 192, корпус Ж; код ЄДРПОУ 33465360) 4,92 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2017 р.

          Головуючий-суддя Малех І.Б.

          Суддя Давид Л.Л.

          Суддя Михалюк О.В.