Постанова

від 13.03.2017 по справі 909/733/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. Справа № 909/733/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ", б/н від 04.11.2016 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2016 року, суддя Булка В.І.

у справі № 909/733/16

за позовом: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ", м. Київ

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет", м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за непоставлений товар згідно договору поставки №8/598-ПГ від 01.01.2016р. в сумі 28 088,46грн., з яких 18 239,43грн. - переплата за договором поставки; 6 566,04грн. - пені; 1 823,94грн. - штрафу та 19 698,48грн.- пені

за участю представників:

від позивача (скаржника) - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2016 року в справі № 909/733/16 позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ" до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет" про стягнення заборгованості за непоставлений товар, згідно договору поставки №8/598-ПГ від 01.01.2016р. в сумі 28 088,46грн., з яких 18 239,43грн. - переплата за договором поставки; 6 566,04грн. - пені;1 823,94грн. - штрафу та 19 698,48грн.- пені - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Вторчормет", вул. Хриплинська, 29, м. Івано-Франківськ, 76002 (код ЄДРПОУ 00193105) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ", вул. Вікентія Хвойки, буд.21, офіс 461, м. Київ,04655 (код ЄДРПОУ 36335604) 646,84грн. пені (шістсот сорок шість грн. 84коп.), 1 823,94грн. (одну тисячу вісімсот двадцять три грн. 94коп.) штрафу, 121,26грн. (сто двадцять одну грн. 26коп.) судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач, подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, позивач, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2016 року в справі № 909/733/16 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. При цьому, апелянт, вказує, що сторони погодили всі умови договору, в тому числі і подвійне стягнення пені в відсотках, зазначених в договорі. Окрім того, вважає правильним розраховувати штрафні санкції за договором саме з 31.07.2016 р., оскільки відповідач відмовився робити поставку товару або повертати кошти.

У запереченнях на дану апеляційну скаргу, відповідач заперечив проти її задоволення, просив, суд, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2016 року в справі № 909/733/16 залишити без змін з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому відповідач вказав, що судом було вірно застосовано подвійну облікову ставку НБУ та ст. 61 Конституції України.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду даної справи (арк.арк. справи 144 зворот, 145, 146).

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Втормет-Київ» (покупцем) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківський Вторчормет» (постачальником) 01.01.16 укладено договір поставки № 8/598-ПГ.

Відповідно до п.1.1 вказаного вище договору відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів за ціною, вказаною в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору поставки.

На виконання умов договору позивач 31.07.16 здійснив передплату у розмірі 18 239,43 грн. за товар.

Розділом 5 договору сторонами погоджено ціну та порядок розрахунків.

Відповідно до п.5.4 договору, за згодою сторін можлива попередня оплата. Після отримання попередньої оплати, постачальник зобов'язаний поставити товар на суму отриманої передоплати протягом 3-ьох календарних днів з моменту отримання передоплати. У разі невиконання цієї умови, постачальник зобов'язується повернути покупцю суму отриманої попередньої оплати протягом 2-х банківських днів з моменту закінчення строку, протягом якого повинно було бути зроблено постачання товару.

Судами встановлено, що 20.09.16, відповідач, повернув позивачу передоплату в розмірі 18 239,43грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №555 від 20.09.16, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до п.6.2 договору, постачальник у разі прострочення поставки товару сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від розміру передоплати, на яку не здійснена поставка товару, за кожен день прострочення поставки.

Позивач за період з 31.07.16 по 20.09.16 нарахував відповідачу 6 566,04грн. пені (за період з 31.07.16 по 20.09.16).

В силу п.6.3 договору, у разі порушення постачальником строків повернення передоплати, сплату постачальником покупцеві штрафу у розмірі 10% від суми неповернутої передоплати. У разі затримання передоплати більше ніж на п'ять банківських днів постачальником окрім оплати штрафу сплачується пеня за не повернення грошових коштів у розмірі 3% від суми неповернутої передоплати за кожен день прострочення.

За період з 31.07.16 по 20.09.16 позивач нарахував відповідачу 1 823,94грн. штрафу та 19 698,48грн. - пені.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами, позивач, належним чином виконав свої зобов'язання, провів попередню оплату. Однак, відповідач, всупереч умовам договору, після отримання попередньої оплати не поставив товар на суму отриманої передоплати, протягом 3-ьох календарних днів, з моменту отримання передоплати та не повернув покупцю суму отриманої попередньої оплати, протягом 2-х банківських днів, з моменту закінчення строку, протягом якого повинно було бути зроблено постачання товару.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції, 20.09.16, відповідач, повернув позивачу передоплату в розмірі 18 239,43грн., однак з порушенням строків, зазначених у договорі.

Згідно з приписами статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. За приписами частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. У розумінні приписів наведеної норми умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця. Законодавство не визначає форму пред'явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову, що і було зроблено.

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Судом встановлено, що постачальник (відповідач) не дотримався умов поставки, оскільки не поставив і не передав у власність покупця товар, за який отримав оплату.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар на суму попередньої оплати відповідачем не поставлено позивачу, то суд вважає за доцільне застосувати приписи ст.611 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2 договору позивач за період з 31.07.16 по 20.09.16 нарахував відповідачу пеню, що становить 6 566,04грн.

Однак, відповідно до 5.4 у відповідача виник обов'язок повернути кошти, протягом 2 банківських днів за спливом 3 днів, з моменту отримання передоплати. Відтак при визначенні строку, судом враховано п.5.4 договору та день повернення попередньої оплати - 20.09.16.. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС «Законодавство» , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 646,85грн. (за період з 08.08.16 по 19.09.16). З огляду на викладене вище, судом першої інстанції правомірно відмовлено в стягненні пені в сумі 5 919,19грн.

Щодо стягнення з відповідача 19 698,48грн. пені суд зазначає наступне. Зазначене дає можливість прийти до висновку про те, що умовами договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Аналізуючи наведені вище правові норми, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 698,48грн. пені задоволенню не підлягають.

На підставі п.6.3 договору позивач нарахував відповідачу 1 823,94грн. штрафу. Судом перевірено нарахування та встановлено, що розрахунок проведено вірно.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2016 року в справі № 909/733/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Втормет-Київ" залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2017 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Михалюк О.В.