Ухвала

від 14.03.2017 по справі 826/11003/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11003/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 (далі - позивач) звернулось до суду позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач-2), у якій просив суд:

1) визнати дії відовідача-1 щодо відмови у прийнятті електронних податкових документів які направлені телекомунікаційними каналами зв'язку протиправними;

2) зобов'язати відповідача-2 прийняти та зареєструвати датою направлення наступні документи: податкову накладну №23 від 23 травня 2016 року, яка була направлена для опрацювання та реєстрації в ДФС 03 червня 2016 року; податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була направлена для опрацювання та реєстрації в ДФС 21 червня 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198 , ч.1 ст. 200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 19.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 та Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві був укладений договір про визнання електронних документів №180120161.

На виконання умов договору від 19.01.2016 №180120161, товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 засобами електронного зв'язку подало до Державної фіскальної служби України податкову накладну від 23.05.2016 №23, яка була доставлена 31.05.2016 10:05:24 та податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була доставлена 21.06.2016 14:05:34.

Однак, згідно квитанцій №1 вказані документи прийняті не були, у зв'язку з виявленою помилкою: можливо, розірвано договір про визнання електронних документів .

Позивач стверджує, що жодних повідомлень від контролюючого органу про розірвання договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 не отримував.

Вважаючи протиправними дії відповідача з неприйняття податкової накладної від 23.05.2016 №23 та податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до пункту 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Абзацом 1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно положень пункту 5 розділу 3 Інструкції, для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з контролюючим органом за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 19.01.2016 між Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві та товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 був укладений договір про визнання електронних документів №180120161, що підтверджується квитанцією №2.

На виконання умов договору від 19.01.2016 №180120161, товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 засобами електронного зв'язку подало до Державної фіскальної служби України податкову накладну від 23.05.2016 №23, яка була доставлена 31.05.2016 10:05:24 та податкову декларацію з ПДВ за травень 2016 року, яка була доставлена 21.06.2016 14:05:34.

Однак, згідно квитанцій №1 вказані документи прийняті не були, у зв'язку з виявленою помилкою: можливо, розірвано договір про визнання електронних документів .

Пунктом 4 частини 6 договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 встановлено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до пункту 5 частини 6 договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 у разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Разом з тим, відповідач-2 не надав суду ні доказів того, що посилений сертифікат відкритого ключа товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 - скасований, ні доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 змінило місце реєстрації.

При цьому, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 , який підтверджує те, що товариство не змінювало місце реєстрації та знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Сімферопольська, буд. 13А, офіс 121.

Судом першої інстанції з письмових пояснень відповідача-2 встановлено, що підставою для припинення дії договору про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 та вилучення товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 з системи електронного документообігу слугувало те, що товариство відсутнє за своїм місцезнаходженням.

Згідно доводів відповідача-2, за результатами відпрацювання товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦСЕРВІС-15 встановлено його відсутність за адресою реєстрації, а у відповідь на запити на встановлення місцезнаходження платника податків сформовані довідки про відсутність за місцезнаходженням від 24.05.2016 №554 та від 24.06.2016 №624.

Однак, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно звернув увагу на те, що договір про визнання електронних документів від 19.01.2016 №180120161 не передбачає такої підстави для його розірвання як відсутність товариства за своїм місцезнаходженням , а тому наданий відповідачем-2 протокол засідання робочої групи з розгляду спірних питань щодо електронного документообігу під час перевірки автентичності електронних документів від 24.05.2016 №21 не може слугувати підставою для вилучення позивача з системи електронного обігу.

Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи встановлено неправомірність дій відповідача щодо неприйняття податкової накладної від 23.05.2016 №23 та податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року апелянту було відстрочено сплату судового збору в порядку ст. 88 КАС України, відтак, питання розподілу судових витрат в порядку ст. 94 КАС України також підлягає вирішенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2016 р. - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (ЄДРПОУ 39479227) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському районі міста Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1515,80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2017 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Ісаєнко Ю.А.