Постанова

від 03.08.2011 по справі 2а/2370/5548/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/5548/2011

03.08.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна група Європа до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна група Європа (далі-позивач) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області (далі-відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 01.02.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що за висновками, викладеними в акті перевірки № 7/23-010/31977415 від 14.01.2011 року, відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 3, ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 26250 грн., в тому числі за вересень 2009 року на суму 14855 грн., за жовтень 2009 року на суму 969 грн. та за листопад 2009 року на суму 10426 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми Р від 01.02.2011 року № 0000032301/0, відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32813 грн., в тому числі за основним платежем 26250 грн. та за штрафними санкціями в сумі 6563 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та зазначає, що придбання труб б/в здійснено відповідно до укладених договорів купівлі-продажу та підтверджується приймально-здавальними актами, видатковими накладними та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, ПДВ за вказаною господарською операцією включено до складу податкового кредиту за вересень та жовтень 2009 року з дотриманням вимог Закону України Про податок на додану вартість .

Висновки про безтоварність господарських операцій з придбання труб б/в позивач спростовує тим, що відповідно до податкових накладних, виписаних ТОВ Младен Груп- ЛТД , а саме податкової накладної № 32 від 25.09.2009 року на суму 94943 грн. 16 коп., в тому числі ПДВ 15823 грн. 86 коп., податкової накладної № 42 від 16.11.2009 року на суму 65280 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 10880 грн. 10 коп., позивачем були придбані труби б/в на загальну суму 160223 грн. 76 коп., в тому числі ПДВ 26703 грн. 96 коп. Вказані податкові накладні були отримані позивачем від Младен Груп-ЛТД і відповідно позивачем були виконані вимоги п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість .

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити сторонами публічний порядок правочину. Доказом вини при вчиненні правочину, який порушує публічний порядок, може бути вирок суду постановлений в кримінальній справі. В діях посадових осіб підприємства відсутня протиправність цих дій. Придбаний у контрагента метал був використаний в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, яка є законною.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просила суд задовольнити позов повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, у яких зазначив, що господарські операції з поставки металевих виробів за правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ Младен Груп-ЛТД , фактично не здійснювались, тому в акті перевірки зроблено висновок про визнання правочинів нікчемними. Нікчемні правочини не породжують правових наслідків, тому суми ПДВ за такими правочинами підлягають виключенню з податкового обліку.

Нікчемність правочинів підтверджується тим, що під час проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами-постачальниками ТОВ Младен Груп-ЛТД господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, відповідач стверджує, що перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання від постачальників ТОВ Младен Груп-ЛТД та далі до контрагентів-покупців, серед яких і позивач, не встановлено фактичного руху товарів. Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ Младен Груп-ЛТД не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів-постачальників, а далі реалізовувати товари контрагентам-покупцям. В зв'язку з чим, усі операції купівлі-продажу ТОВ Младен Груп-ЛТД з його постачальниками та покупцями за період вересень та листопад 2009 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень на адміністративний позов посилається на те, що в провадженні СВ ПМ ДПА України в Житомирській області перебуває кримінальна справа № 079010/10, яка порушена стосовно ОСОБА_3 та інших осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, з матеріалів якої вбачається, що група осіб, з метою прикриття власної незаконної діяльності, організували створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ Младен Груп-ЛТД , код ЄДРПОУ 36520717.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкаси, в період з 31.12.2010 року по 06.01.2011 року, проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ Младен Груп-ЛТД за період з 01.09.2009 року по 30.11.2009 року, за результатам якої складено акт № 7/23-010/31977415 від 14.01.2011 року.

При перевірці відомостей, отриманих від позивача по взаємовідносинах з ТОВ Младен Груп-ЛТД , а саме, операцій з поставки товарів (труб б/в) згідно видаткових та податкових накладних від 25.09.2009 року та 16.11.2009 року, не встановлено факту передачі товару від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) документів, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів: договорів перевезення, транспортного експедирування та документи про їх виконання (товарно-транспортні накладні), договори зберігання товару, довіреності тощо.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість позивач сформував податковий кредит за зазначеними операціями на суму 26704 грн. за вересень та листопад 2009 року.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що неможливість фактичного здійснення господарських операцій з поставки труб б/в підтверджується атом перевірки контрагента позивача ТОВ Младен Груп-ЛТД , а саме зафіксовані у ньому факти: відсутність майна, трудових ресурсів, які б приймали участь в отриманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю. Господарські операції не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Проведеним слідством в справі та за результатами оперативно-розшукових заходів встановлено, що на території м. Київа діяла організована група осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності, придбали та організували створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання, серед яких ТОВ Младен Груп-ЛТД . Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ Младен Груп-ЛТД ОСОБА_4 повідомив, що йому не відомо хто займався бухгалтерією підприємства, він ніколи не здійснював операцій по управлінню рахунками даного підприємства, та не має жодного відношення до фінансово-господарських операцій ТОВ Младен Груп-ЛТД .

Таким чином, за висновком відповідача господарські операції з поставки труб б/в від ТОВ Младен Груп-ЛТД , фактично не здійснювались, тому позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту у вересні, жовтні та листопаді 2009 року ПДВ у сумі 26704 грн., внаслідок чого порушив вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість .

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми Р від 01.02.2011 року № 0000032301/0, відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32813 грн., в тому числі за основним платежем 26250 грн. та за штрафними санкціями в сумі 6563 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його ДПА України в Черкаській області, яке рішенням останньої про результати розгляду скарги № 9024/25-0115 від 06.04.2011 року залишено без змін.

В подальшому, позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до ДПА України, проте рішенням про результати розгляду повторної скарги № 10980/6/25-0115 від 14.06.2011 року спірне рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Оцінивши встановлені обставини справи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, суд приходить до таких висновків.

Порядок формування податкового кредиту визначено Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (у подальшому-Закон № 168).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1 підпункту 7.2 вказаної статті платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпункт 7.2.3 пункту 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 вказаної статті датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ Младен Груп-ЛТД від 25.09.2009 року № 32 та від 16.111.2009 року № 42, на підставі яких позивач включив ПДВ до складу податкового кредиту за відповідний період 2009 року, відповідають вимогам підпункту. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168, а податковий кредит за вказаними податковими накладними сформовано відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 за датою їх одержання.

Разом з тим, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168 правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, наявність податкової накладної є обо'вязковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Згідно зі статтями 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-Х1V (у подальшому -Закон № 996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Так, при встановленні судом реальності вчиненої господарської операції щодо поставки труб б/в, були досліджені наявні в матеріалах справи копії документів, а саме: видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспорті накладні, подорожні листи, акти приймання промислового брухту чорних металів від юридичних осіб, акти про походження металолому, сертифікати походження та якості від 25.09.2009 року та від 16.11.2009 року відповідно та інші.

Представником позивача в судовому засіданні надані пояснення про те, що доставку товару (труб б/в) позивач здійснював своїми силами, своїм транспортом, з використанням осіб, офіційно працюючих на підприємстві позивача, в підтвердження чого представник позивача надала копії свідоцтва про право власності на автомобіль КАМАЗ 5511, реєстраційний № НОМЕР_1, який переданий засновнику позивача за довіреністю на керування (копія в матеріалах справи) та довіреність на автомобіль НОМЕР_2 також виписану засновнику позивача ОСОБА_5 Саме ці транспортні засоби зазначені в подорожніх листах та товарно-транспортних накладних від 25.09.2009 року та 16.11.2009 року.

В обґрунтування використання в своїй господарській діяльності отриманого від ТОВ Младен Груп-ЛТД товару (труб б/в), позивачем надані копії договорів купівлі-продажу, укладених позивачем з іншими підприємствами-покупцями (ТОВ Моноліт та ТОВ Щ. і Т. ) та первинні бухгалтерські документи, що підтверджують подальший продаж труб б/в, на підставі яких позивачем сформовано свої податкові зобов'язання по ПДВ у відповідних періодах.

Беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги статті 9 Закону № 996 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 щодо підтвердження здійснення господарських операцій з поставки труб б/в з метою її подальшого використання у господарській діяльності, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

Суд вважає також помилковими висновки відповідача про те, що факт порушення кримінальної справи дає право для визнання нікчемними всіх договорів, вчинених контрагентом позивача за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили та яким би було встановлено, що досліджені договірні стосунки позивача або його контрагента направлені на функціонування схеми незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, в розкраданні державних коштів.

Факт порушення кримінальної справи не тягне за собою недійсність усіх угод та сумнівність господарських операцій, укладених та здійснених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення із державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних і не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту .

Тому висновок відповідача про те, що позивач не мав правових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими його контрагентом, є помилковим.

Суд також зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи інше, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що відповідає вимогам Закону України Про податок на додану вартість .

Таким чином, враховуючи наявність у позивача досліджених під час розгляду справи первинних документів, наданих в обґрунтування реальності господарської операції, позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ст. ст.159, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області від 01.02.2011 року № 0000032301/0.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала