Постанова

від 28.04.2007 по справі 14/11/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/11/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2007 р. 11:10Справа №  14/11/07

м. Миколаїв

За позовом :   Прокурор м.Южноукраїнська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Южноукраїнську, Миколаївська область, б-р Цвіточний, 4.

До відповідача: Миколаївська обласна профспілка працівників енергетики та ЕТП, м.Южноукраїнськ, вул.Миру, 11

                                                                Суддя Цвєткова П.В.

                                                                При секретарі Мілосердовій Н.Ю.

Представники:

від позивача: Шляхова С.В., довіреність № 1134/07  від 26.02.07 р., Никитенко Т.В., довіреність від 09.10.06 р.;

від  відповідача: Міронова В.А. - керівник;

в засіданні приймає участь: Порошина Н.Г. –прокурор.

Суть спору:   стягнення 12 599 грн. 83 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій.

          24.04.2007 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.04.2007 р..

          Відповідач позов не визнає, посилається на те, що відповідно до ЗУ “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-111 від 21.12.2000 р. позивач не є належним позивачем, оскільки уповноваженими органами позивача по стягненню податкового боргу являються виключно податкові органи  а також державні виконавці. Наданий позивачем розрахунок являється розрахунком не по внесках на загальнообов`язкове пенсійне страхування, а розрахунком по збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. При стягненні заборгованості по внесках необхідно застосовувати Закон № 1058 від 09.07.2003 р., а по стягненню заборгованості по збору –Закон № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р..

          Відповідно до ст. 15 ЗУ № 2181-ІІІ від 21.02.2000 р. на стягнення недоїмки по збору минув строк позовної давності.

          Податковий борг по пенсійному збору виник станом на 31.12.1999 р. в сумі 13 941 грн. 06 коп. в зв`язку з невиплатою заробітної плати. У звіті наданому відповідачем позивачеві цифра записана в графу суми збору, строк оплати якого не настав, замість “недоїмка”. Фактично оплата заробітної плати здійснена товарами. В 2001 р. заборгованість по заробітній платі була закрита.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив таке:

Відповідач зареєстрований в Управлінні ПФУ в м.Южноукраїнську як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача

12 599 грн. 83 коп., з яких 8 118 грн. 22 коп. - недоїмка по страхових внесках та 4 481 грн. 61 коп.- фінансові санкції згідно з рішеннями Управління ПФУ №  79 від 17 квітня 2003 р., № 124 від 21.07.2003 р., № 190 від 19.10.2003 р..

          Свої позовні вимоги в частині стягнення недоїмки позивач обгрунтовує тим, що при перевірці правильності повноти нарахування, своєчасності сплати збору до ПФУ в 2002 р. була заборгованість в тому числі донарахованого збору в сумі 9 501 грн. 19 коп., що підтверджується актом перевірки № 61 від 18.06.2002 р. Згідно з додатком № 3 до акту перевірки заборгованість по страховому збору у відповідача в сумі 915 грн. 26 коп. виникла станом на 01.10.2001 р. і станом на 01.10.2002 р. зросла до 9 501грн. 19 коп.. З урахуванням частково сплаченої суми борг відповідача складає 8 118 грн. 22 коп.

          Відповідач саму суму боргу не оспорює, однак вважає, що стягнення цієї суми повинно здійснюватись по ЗУ “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, статтею 15 якого встановлено строк давності –1095 днів. В зв`язку з чим відповідач стверджує, що позивачем пропущено строк на стягнення заборгованості.

          Рішеннями № 79 від 17.04.2003 р., № 124 від 21.07.2003 р., № 190 від 19.10.2003 р. позивачем застосовані до відповідача штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов`язання відповідно на суму 2 148 грн., 1 369 грн. 73 коп., 963 грн. 88 коп. (загально сума 4 481 грн. 61 коп.). Вказані рішення надсилались на адресу відповідача рекомендованими листами і в установленому порядку ним не оскаржені.

          Оскільки відповідачем штрафні санкції в добровільному порядку не сплачені, позивач подав позов про стягнення 4 481 грн. 61 коп. в судовому порядку.

          Відповідач також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

          Господарський суд розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк давності на стягнення донарахованих сум і штрафних санкцій не заслуговує на увагу з огляду на таке:

          Перевірка правильності повноти нарахування, своєчасності сплати та збору до Пенсійного фонду здійснювалась позивачем відповідно до Законів України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” № 400 від 23.06.1997 р. та “Про порядок погашення забов`язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.. Статтею 15 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. встановлено строк давності 1095 днів

          З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов`язкове державне страхування”. Відповідно до п.15  ст.106  цього Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені чи штрафів не застосовується.

          Оскільки на момент введення в дію Закону України “Про загальнообов`язкове державне страхування” на стягнення з відповідача недоїмки по страховому збору і штрафних санкціях строк давності, встановлений ст.15 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. не минув, тому згідно до ст.106 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 р. строк позовної давності на стягнення недоїмки і штрафу не застосовується.

За таких умов позов підлягає задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163, 167, 254 КАСУ, господарський суд  

П О С Т А Н О В И В  :

                       Позов задовольнити.

          Стягнути з Миколаївської обласної профспілки працівників енергетики та ЕТП, 55002, м.Южноукраїнськ, Миколаївська обл., вул.Миру, 11(р/р 26008301460267 Южноукраїнське відділення Промінвестбанку МФО 326427, код ЄДРПОУ 02659393) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Южноукраїнську, 55002, Миколаївська область, б-р Цвіточний, 4. (р/р 256083016129 ОПЕРВ “Ощадний банк України” в м.Миколаєві МФО 326461, ко ЄДРПОУ 20910856) –12 599 грн. 83 коп.  (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять грн. вісімдесят три коп.) заборгованості по страхових внесках на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя П.В.Цвєткова

Суддя