Ухвала

від 30.01.2007 по справі 10/191/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/191/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

30.01.07

Суддя  Моргуленко  Т.Є.  розглянувши матеріали за заявою

Прокуратури Єланецького району в особі:

Кредитор 1: Державна податкова інспекція у Єланецькому районі,

          Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Горькова, 14;

Кредитор 2: Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі,

          Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Дзержинського, 24;

Кредитор 3:  Єланецький районний центр зайнятості,

                       Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Горькова, 15;          

Боржник:  Спільне Єланецьке кооперативно-торгівельне підприємство,

                   Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Карла Маркса, 156.

про:  порушення справи про банкрутство.

встановив:

Заява №1419 від 26.12.06 р. не підлягає розгляду у господарських судах України, оскільки прокурором подано заяву без посилання на норми матеріально-процесуального права. А саме: прокурором не вказані статті чинного законодавства, відповідно до яких прокурор має право звертатися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, Кіри того не вказано посилання на норму права, яка зазначає, що прокуратура може звертатися з заявою про порушення справи про банкрутство в особі кредиторів, як вказано прокурором у шапці даної заяви.

П. 2 ст. 5 Закону України “Про прокуратуру” зазначає, що “Прокуратура України   становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону  покладаються такі функції: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом”. Тобто, вищевказана стаття не містить прямої вказівки на те, що прокурор має право звертатися із заявами в особі кредиторів про порушення справи про банкрутство.

Ст. 36-1, на яку посилається прокурор, зазначає, що “Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в   суді  полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені  держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб”. Тобто, вищевказана стаття також не містить прямої вказівки на те, що прокурор має право звертатися із заявами в особі кредиторів про порушення справи про банкрутство.

Ст. 2 ГПК України зазначає, що “…Господарський суд порушує справи за позовними заявами: … прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України - Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.” Тобто, статтею 2 ГПК України також прямо не вказано право прокурора звертатися до господарського суду із заявами про порушення справи про банкрутство. Натомість прямо зазначено, що справи про банкрутство порушуються за заявами будь кого з кредиторів. Прокурор у даному спорі про банкрутство Спільного Єланецького кооперативно-торгівельного підприємства не є кредитором.

Але, відповідно до ст. 41 ГПК України, прикінцевих положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство розглядаються не в межах позовного провадження.

Кредиторами в даному спорі виступають Державна податкова інспекція у Єланецькому районі, Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі та Єланецький районний центр зайнятості, право яких на самостійне звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство не обмежено жодним приписом чинного законодавства, а натомість прямо вказано в ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. А саме: ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначає, що кредитором може бути “…юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника…”.

Прокурором подано заяву про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в пункті 2 зазначає, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Цей перелік є вичерпним, та не містить вказівки на те, що із подібними заявами може звертатися прокурор в інтересах юридичних чи фізичних осіб. Кредиторами у даній справі є Державна податкова інспекція у Єланецькому районі, Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі та Єланецький районний центр зайнятості. Жодних доказів, що вказані юридичні особи звертались до прокуратури з клопотанням про подання заяви в їх інтересах, чи передавали якимось чином свою кредиторську заборгованість прокуратурі, у матеріалах, доданих прокурором до заяви, не має.   

Таким чином, прокурор не має права звертатися до господарського суду із заявами про порушення справ про банкрутство, якщо він не є кредитором за ознаками ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.             

 Керуючись п. 1 ст. 62  Господарського процесуального кодексу України, –

УХВАЛИВ:

1. В прийнятті заяви №1419 від 26.12.06 р. відмовити.

2. Повернути заяву і додані до неї документи прокурору.

Суддя