Ухвала

від 20.03.2017 по справі 815/1561/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1561/17

УХВАЛА

20 березня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до до державного реєстратора Березівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4, державного реєстратора Любашівського районного управління юстиції ОСОБА_5, державного реєстратора Любашівського районного управління юстиції ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування запису,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до до державного реєстратора Березівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4, державного реєстратора Любашівського районного управління юстиції ОСОБА_5, державного реєстратора Любашівського районного управління юстиції ОСОБА_6 про визнання дії державного реєстратора (ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5) протиправними та скасування записів інші речові права на нерухоме майно, а саме: земельна ділянка кадастровий номер 5125482900:01:002:0130, номер запису про інше речове право 13438149 від 19.02.2016 року, державний реєстратор ОСОБА_4, земельна ділянка кадастровий номер 5120285000:01:001:0290 номер запису про інше речове право 13948146 від 21.03.2016 року, державний реєстратор ОСОБА_5, земельна ділянка кадастровий номер 5125482900:01:002:0226 номер запису про інше речове право 13631033 від 02.03,2016 року, державний реєстратор ОСОБА_6.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом» , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

В свою чергу спірні правовідносини ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією інших речових прав на землю.

Вказана правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 31.01.2017 р. по справі №21-1237а16. Отже, цей висновок щодо застосування норм права, в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст 2, 17, п.1 ч.1 ст.109, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до до державного реєстратора Березівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4, державного реєстратора Любашівського районного управління юстиції ОСОБА_5, державного реєстратора Любашівського районного управління юстиції ОСОБА_6 про визнання протиправними дій та скасування запису - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан