Постанова

від 16.03.2017 по справі 824/130/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/130/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В. К.

за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.

сторони в судове засідання не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

до державного підприємства "Особливе конструкторське бюро "Рута"

про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з державного підприємства "Особливе конструкторське бюро "Рута" (далі - відповідач) заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про науково та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з вересня 2015 р. по грудень 2016 р. включно в сумі 2343,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказував, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період з вересня 2015 р. по грудень 2016 р. в сумі 2343,78 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

16.03.2017 р. позивачем подано до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності представника позивача за наявними матеріалами в справі.

Відповідач в судове засідання призначене на 16.03.2017 р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 03.03.2017 р., згідно якого рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу вручено за довіреністю 09.03.2017 р.

Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на наведене, суд вважає, що подання до суду позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неприбуття без поважних причин відповідача не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Державне підприємство «Особливе конструкторське бюро «Рута» (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 248 Л, ідентифікаційний код юридичної особи 14257599) зареєстроване як юридична особа 15.09.1993 р.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст.15 Закону № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з положеннями ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року до 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року до 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року до 31 грудня 1955 року включно. Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсій відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31, 32 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Відповідно до п.2 та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі - Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Згідно з п. 4 та п. 5 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пункт 8 Порядку зазначає, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялися повідомлення «Про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково-технічну діяльність» , і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а саме:

на 2015 р.: з 01.10.2015 р. по 31.12.2015 р. на суму 146,96 грн. щомісячно, з 01.07.2015 р. по 31.12.2015 р. на суму 153,60 грн. щомісячно (а. с. 14, 16);

на 2016 р.: з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. на суму 146,96 грн. щомісячно, з 01.05.2016 р. по 31.12.2016 р. на суму 145,55 грн. щомісячно, 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. на суму 142,61 грн. (а. с. 8 на звороті, 10, 12).

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення №14812/03 від 08.12.2016 р. на суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково-технічну діяльність» , і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.12.2016 р. по 31.03.2016 р. в сумі 142,61 грн. отримано відповідачем 14.12.2016 р. (а. с. 8).

Однак, повідомлення №11561/03 від 07.07.2015 р., №16948/03 від 07.10.2015 р., №273/03 від 11.01.2016 р. та №2121/03 від 10.05.2016 р. направлялися на адресу позивача, однак згідно довідок Укрпошти повернулися на адресу Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області за закінченням терміну зберігання (а. с. 9 на звороті, 10 на звороті, 13 на звороті, 15 на звороті).

Пунктом 8.3 Інструкції № 21-1 передбачено, що у разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Положення вказаного пункту Інструкції, на думку суду, також поширюється на випадки неможливості вручення страхувальнику розрахунку (повідомлення) фактичних витрат Пенсійного фонду України.

За наведених обставин, суд вважає, що повідомлення вручено відповідачу.

Відповідачем зазначені в повідомленнях суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про науково-технічну діяльність» , і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів з вересня 2015 р. по грудень 2016 р. не сплачені, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 2343,78 грн.

Суд враховує, що відповідно до ч.12 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно із п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на матеріали справи, відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9163,71 грн.

Частиною 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми заборгованість по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленню відповідно до інших законодавчих актів.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заборгованість по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленню відповідно до інших законодавчих актів за період з вересня 2015 р. по грудень 2016 р. в сумі 2343,78 грн.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 21.03.2017 р.