Постанова

від 17.03.2017 по справі 826/17864/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2017 року № 826/17864/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС України у м. Києві доДержавного підприємства Науковий центр точного машинобудування простягнення заборгованості в розмірі 30553,51 грн.

На підставі ст. 183-2 КАС України, Суд розглядає справу у скороченому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС України у м. Києві до Державного підприємства Науковий центр точного машинобудування (код ЄДРПОУ 25746864) про стягнення заборгованості в розмірі 30553,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворився податковий борг на загальну суму 30553,51 грн., який відповідачем не сплачено своєчасно у відповідності до законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9 на адресу суду повернулося повідомлення про вручення з відміткою про вручення 30.01.2016 р. Відповідача.

Таким чином, протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст.35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість по ПДВ, земельному податку з юридичних осіб.

Заборгованість по ПДВ виникла згідно самостійно поданих декларацій № 9240782300 від 26.11.2015 року на суму 7568,00 грн., № 9257212107 від 19.12.2015 року на суму 9404,00 грн., № 9273176815 від 18.01.2016 року на суму 6881,00 грн., № 9020602609 від 19.02.2016 року на суму 511,00 грн., № 9035136663 від 14.03.2016 року на суму 172,00 грн., № 9059201820 від 19.04.2016 року на суму 927,00 грн., № 9079958090 від 18.05.2016 року на суму 791,00 грн. Заборгованість по податку складає 26254,00 грн.

Крім того, заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла з 30.09.2015 року по 01.11.2016 року згідно самостійно поданих декларацій № 9018760610 від 19.02.2015 року з щомісячним нарахуванням платежу у сумі 297,46 грн., № 9021114361 від 19.02.2016 року з щомісячним нарахуванням платежу у сумі 426,26 грн. та на підставі Актів перевірки та податкових повідомлень-рішень № 0003211203 від 01.04.2016 року на суму 225,15 грн., № 0003241203 від 01.04.2016 року на суму 7,42 грн.

Підприємством сплачено 1264,05 грн.

Залишок несплаченої пені становить 7,35 грн.

Заборгованість по земельному податку складає 4299,51 грн.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 110.1 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем, в порушення норм Податкового кодексу України, податкові зобов'язання не сплачені і на момент вирішення даної справи за останнім обліковується податковий борг з плати за землю та по ПДВ в розмірі 30553,51 грн..

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, позивачем виставлено податкову вимогу № 686-17 від 16.06.2016 року.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що Контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що на час прийняття рішення доказів сплати відповідачем спірної суми податкового боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що сума боргу у розмірі 30553,51 грн. не сплачена, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з Державного підприємства Науковий центр точного машинобудування (код ЄДРПОУ 25746864) заборгованість в сумі 30553,51 грн.

Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 183 2 , 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути податковий борг у розмірі 30553,51 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках Державного підприємства Науковий центр точного машинобудування (код ЄДРПОУ 25746864).

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук