Постанова

від 21.03.2017 по справі 826/19371/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2017 року № 826/19371/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Демонтаж котловани фундаменти

будівництва

про стягнення заборгованості

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Демонтаж котловани фундаменти будівництва (надалі - Відповідач), в якому просить стягнути з рахунків боржника ТОВ ДКФ БУД (код ЄДРПОУ 36940568) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 228 079,63 грн. на р/р 31115029700004 (код платежу 14010100) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що за товариством рахується податковий борг, який останнім у встановлений термін не погашено.

Представником Позивача надано суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник Відповідача зазначено, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, оскаржено в судовому порядку, а тому сума є неузгодженою та не підлягає стягненню. Також в подальшому, під час розгляду справи, Позивачем надано рішення судів щодо скасування податкових повідомлень-рішень, відповідно до яких було нараховано суму боргу, а тому позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники сторін, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спірна заборгованість в розмірі 1228079,63 грн. виникла з наступного.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ ДКФ буд з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Астег за листопад 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2015 року №2019/26-52-22-01/36940568, відповідно до якого встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 року №0000952201, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 140401,63 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 70200,82 грн.

Також, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДКФ буд з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Брокбудкепітал за період липень-вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.04.2015 року №2491/26-52-22-01/36940568, відповідно до якого встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001302201, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 522596,12 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 261298,06 грн.

Крім цього, Позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДКФ буд з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Астег за період жовтень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 10.03.2015 року №1527/26-52-22-01/36940568, відповідно до якого встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2015 року №0000852201, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 102 136,22 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 51068,11 грн.

У зв'язку з непогашенням Відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, 14.02.2015 року Позивачем відповідно до ст.59 ПКУ сформовано податкову вимогу №1443-23 на суму 17254,43 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 року у справі № 826/16869/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Демонтаж котловани фундаменти будівництво задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09 квітня 2015 року № 0000952201.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 року відмовлено Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі № 826/16869/15.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016 року у справі №826/16023/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08.05.15р. №0001302201, яким ТОВ ДКФ буд нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 783 894, 18 грн., з яких 522 596, 12 грн. за основним платежем та 261 298, 06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 року у справі №826/16874/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Демонтаж котловани фундаменти будівництво задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30 березня 2015 року № 0000852201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року скасовано.

Водночас, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Демонтаж котловани фундаменти будівництво задоволено, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року залишено в силі.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи із змісту п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з п.п.60.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.04.2015 року №0000952201, від 08.05.2015 року №0001302201, від 30.03.2015 року №0000852201 визнано протиправними та скасовано рішеннями судів, які набрали законної сили, зазначені податкові повідомлення-рішення згідно пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 та пп. 60.5. ст.60 ПК України вважаються відкликаними.

За таких обставин, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу в розмірі 1228079,63 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук