Ухвала

від 15.03.2017 по справі 820/6042/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р.Справа № 820/6042/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Котелевець Н.В.

представника позивача Квартенко О.Р.

представника відповідача Шкурупій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гаражного колективу "Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2017р. по справі № 820/6042/16

за позовом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до Гаражного колективу "Україна"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до гаражного колективу "Україна" (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-стягнути з Гаражного колективу Україна податковий борг у сумі 48218,22 грн з розрахункових рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 року адміністративний позов Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до гаражного колективу "Україна" про стягнення податкового боргу задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з гаражного колективу "Україна" (пр-т Перемоги, б. 78-А, м.Харків, 61204, код 24471187) податковий борг у сумі 48218 (сорок вісім тисяч двісті вісімнадцять) грн 22 коп. з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем у банках, що обслуговують такого платника.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 року скасувати та прийняти нове рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що гаражний колектив "Україна" зареєстрований 04.09.1996 та перебуває на обліку як платник податків в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, код ЄДРПОУ 24471187.

Гаражним кооперативом "Україна" подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік.

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, контролюючим органом винесено та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 2273-17 від 05.05.2016, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та вручена останньому.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.34. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, право податкового органу на звернення до суду щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що належить такому платнику податків виникає за наявності у платника податків податкового боргу.

Згідно пп.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).

Відповідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 7 статті 288 Податкового кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, враховуючи зміст наведених норм колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача, який є платником плати за землю обов'язку по сплаті даних зобов'язань щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. При цьому дані зобов'язання вважаються узгодженими з дня подання податкової декларації.

Гаражним кооперативом "Україна" подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік.

Відповідачем у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік визначено податкове зобов'язання щодо плати за землю у 2016 році рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, в розмірі 12029,73 грн. Річна сума плати за землю за 2016 рік складає 144356,72 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені строки сплати узгоджених зобов'язань визначених в деклараціях з плати за землю у розмірі 48088,29 грн.

Отже, такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Після встановлених законодавством строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу з плати за землю нараховано пеню у розмірі 129,93 грн.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, контролюючим органом винесено та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 2273-17 від 05.05.2016 р.

Між тим, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу у розмірі 48218,22 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції, що сума заборгованості з орендної плати за землю визначена невірно у зв"язку з неправильністю нормативної грошової оцінки вартості земельної ділянки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки грошові зобов"язання з орендної плати визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях, а тому за приписами п. 56.11 ст. 56 ПК України оскарженню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гаражного колективу "Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2017р. по справі № 820/6042/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2017 р.