Ухвала

від 21.03.2017 по справі 815/5180/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Київ К/800/1249/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Калашнікової О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Х.Д.Сервіс" до Державно фіскальної служби України, Одеської митниці ДФС про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ф.Х.Д.Сервіс" (далі - позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про:

- скасування рішення ДФС України, оформлене листом за №30842/7/99-99-18-01-04-17 від 16 вересня 2016 року щодо відмови у погодженні визначеного ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс" місця розташування ЦСС і несення до Реєстру ЦСС (РСС) території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1;

- зобов'язання ДФС України погодити визначене ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місце розташування ЦСС, а саме територію з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1;

- зобов'язання ДФС України внести до Реєстру ЦСС (РСС) територію з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1;

- зобов'язання Одеської митниці ДФС прийняти попереднє рішення про можливість погодження місця розташування ЦСС.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі, Державна фіскальна служба України, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення суду скасувати, змінити рішення суддів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову з мотивів правомірності оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 вересня 2015 року ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" звернулось до начальника Одеської митниці ДФС із заявою про погодження визначеного ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місця розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Промислова,1 і внесення до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій територію з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях.

Комісією Одеської митниці ДФС, на підставі наказу Одеської митниці ДФС від 28 вересня 2015 року №491 (із змінами, що внесені наказом Одеської митниці ДФС від 5 жовтня 2015 року №501) 12 жовтня 2015 року складено акт №57 про проведення огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, території вільних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

На підставі акту №57 від 12 жовтня 2015 року на зворотному листі заяви ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" від 18 вересня 2015 року прийнято рішення в.о. Одеської митниці ДФС Ракша В.В. про відмову у погодженні місця розташування ЦСС (РСС), у зв'язку з незабезпеченням у повному обсязі виконання вимог Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 3 вересня 2007 року №728.

20 жовтня 2015 року ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" отримало рішення митного органу, з якого вбачається, що Одеською митницею ДФС відмовлено в погодженні місця розташування ЦСС/РСС, у зв'язку із незабезпеченням у повному обсязі вимог Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженої наказом ДМСУ від 3 вересня 2007 року №728.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Одеської митниці ДФС, ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання нечинним та скасування рішення митного органу, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року по справі №815/7182/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року, адміністративний позов ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" задоволено, а саме: скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби від 20 жовтня 2015 року, щодо відмови у погодженні визначеного ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місця розташування і внесення до Реєстру ЦСС (РСС) території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, 1; визнано протиправними дії виконуючого обов'язки начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби Ракша В.В. щодо винесення рішення про відмову у погодженні визначеного ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місця розташування і внесення до Реєстру ЦСС (РСС) території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова,1; зобовязано Одеську митницю Державної фіскальної служби погодити визначене ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місце розташування ЦСС (РСС) і внести до Реєстру ЦСС (РСС) територію з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, 1.

З метою виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, що набрала законної сили, ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс" 19 липня 2016 року звернулось до начальника Одеської митниці ДФС в Одеській області із заявою, щодо погодження визначеного ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місця розташування і внесення до Реєстру ЦСС (РСС) території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1. Заява була зареєстрована в Одеській митниці ДФС за вх. №5347/10-29 від 19 липня 2016 року.

На підставі наказу Одеської митниці ДФС від 28 липня 2016 року №265 Одеською митницею ДФС було складено акт №87 від 5 серпня 2016 року про проведення огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, території вільних зон та інших місць, де знаходяться товари та транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, відповідно до висновку якого: заявником ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" забезпечено в повному обсязі виконання Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженої наказом ДМС України від 3 вересня 2007 року № 728.

ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" отримало листа від Одеської митниці ДФС за №2921/10/15- 70-18-01 від 15 серпня 2016 року, яким було повідомлено про те, що згідно вимог пункту 6 розділу II Інструкції, Одеською митницею ДФС було прийняте попереднє рішення про можливість погодження місця розташування центральної сортувальної станції, що згідно вимог пункту 4 розділу II Інструкції відображено на заяві ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" від 18 липня 2016 року №01. Крім того, згідно вимог пункту 7 розділу II Інструкції, Одеською митницею ДФС до Державної фіскальної служби України направлено заяву з резолюцією начальника митниці разом із супровідним листом від 11 серпня 2016 року №1306/8/15-70-18-01 і доданими до заяви документами.

Отже,як встановлено судами попередніх інстанцій, Одеською митницею ДФС фактично виконано постанову Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/7182/15 від 15 лютого 2016 року в частині зобов'язання Одеської митниці ДФС погодити визначене ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" місце розташування ЦСС (РСС).

23 вересня 2016 року, ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс"отримано листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, яким позивача було повідомлено про прийняття рішення про відмову в погодженні місця розташування ЦСС у зв'язку із виявленими у поданих заяві та документах недостовірними даними, а також виявленими невідповідностями відомостей, зазначених у поданих документах і стану передбачуваних для ЦСС приміщень вимогам Інструкції.

Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою, яка оформлена листом ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" звернулось до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до частини першої статті 237 Митного кодексу України, порядок та умови здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Держмитслужби України від 3 вересня 2007 року №728 затверджено Інструкцію організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України (надалі по тексту - Інструкція № 728).

Згідно п.4 Розділу 1 Інструкції № 728 для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів митний орган за погодженням з експрес-перевізником визначає на центральних сортувальних станцій (регіональних сортувальних станцій) зони митного контролю. У місці зберігання міжнародного експрес-відправлення на центральних сортувальних станцій (регіональних сортувальних станцій) створюється постійна зони митного контролю. Зони митного контролю визначаються митним органом після погодження Держмитслужбою місця розташування центральних сортувальних станцій (регіональних сортувальних станцій).

Розділом ІІ Інструкції №728 визначено порядок погодження місця розташування центральних сортувальних станцій (регіональних сортувальних станцій).

Згідно із п.1 вказаного Розділу Інструкції №728 для погодження місця розташування центральних сортувальних станцій (надалі - ЦСС) (регіональних сортувальних станцій - надалі РСС) і включення їх до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій (далі - Реєстр) експрес-перевізник звертається до митного органу, у зоні діяльності якого планується відкрити ЦСС (РСС), з письмовою заявою про погодження місця розташування ЦСС (РСС) і включення підрозділу експрес-перевізника до Реєстру, форму якої наведено в додатку 1 до цієї Інструкції. Заява повинна містити обґрунтування потреби створення ЦСС (РСС).

Згідно із п.2 вказаного Розділу Інструкції №728 до заяви додаються нотаріально засвідчені копії установчих і реєстраційних документів (статуту, засновницького договору, свідоцтва про реєстрацію) суб'єкта господарської діяльності, а також засвідчені експрес-перевізником: копії документів, що підтверджують право власності на об'єкти (будівлі, споруди, інженерно-технічні засоби та комунікації тощо), на виробничих площах яких планується розташовування ЦСС (РСС), або право користування ними; копія угоди між відповідним іноземним оператором експрес-перевезень, що має всесвітню мережу з системою центральних і регіональних сортувальних станцій, та експрес-перевізником України про обмін МЕВ; перелік ЦСС (РСС) і повірених, що складають локальну мережу експрес-перевізника; графік роботи ЦСС (РСС); копія ліцензії на провадження посередницької діяльності митного брокера; копії документів, що підтверджують наявність у штаті ЦСС (РСС) осіб, уповноважених на декларування; плани територій і приміщень ЦСС (РСС) із зазначенням: оглядових залів, службових приміщень для ПМО, місць зберігання МЕВ розміщення технічних засобів контролю; плани службових приміщень для посадових осіб ПМО; перелік працівників ЦСС (РСС), яким буде надано право доступу до місць зберігання МЕВ; перелік наявного обладнання та технічних засобів (вантажно-розвантажувальних, транспортних, зв'язку, оргтехніки, технічних засобів контролю), достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС).

Пунктом 3 вказаного Розділу Інструкції №728 визначено, що заява реєструється митним органом у порядку, установленому Інструкцією з діловодства в митній службі України, затвердженою наказом Держмитслужби від 28 грудня 2002 року №747. Строк розгляду заяви не може перевищувати 30 календарних днів з дати її реєстрації. Митний орган перевіряє відповідність відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, і стану передбачуваних для ЦСС (РСС) приміщень вимогам Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1948, і цієї Інструкції. За результатами огляду територій і приміщень складається Акт про проведення огляду територій і приміщень складів тимчасового зберігання митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або можуть перебувати товари й транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи, форму якого затверджено наказом Держмитслужби від 4 липня 2003 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 липня 2003 року за №625/7946.

Відповідно до пункту 4 вказаного Розділу Інструкції №728, попереднє рішення митного органу про можливість погодження (відмову в погодженні) місця розташування ЦСС (РСС) відображається шляхом накладення начальником цього митного органу відповідної резолюції на заяві експрес-перевізника.

Згідно із п.5 вказаного Розділу Інструкції №728 митним органом може бути відмовлено в погодженні місця розташування ЦСС (РСС) у таких випадках: за відсутності документів, зазначених у пункті 2 цього розділу; виявлення недостовірних даних; виявлення невідповідності відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, і стану передбачуваних для ЦСС (РСС) приміщень вимогам Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1948 (зі змінами), і цієї Інструкції; за відсутності на ЦСС (РСС) приміщень для посадових осіб ПМО чи неналежного їх обладнання.

Митний орган відмовляє в погодженні місця розташування РСС за відсутності в експрес-перевізника ЦСС.

Відповідно до пункту 6 вказаного Розділу Інструкції №728, про прийняте митним органом попереднє рішення експрес-перевізникові надсилається письмове повідомлення. У разі прийняття попереднього рішення про відмову в погодженні місця розташування ЦСС (РСС) у повідомленні зазначаються причини відмови, а також вимоги, при виконанні яких митним органом може бути погоджено місце розташування ЦСС (РСС).

Згідно із п. 7 вказаного Розділу Інструкції №728 у разі прийняття попереднього рішення про можливість погодження місця розташування ЦСС (РСС) митний орган направляє до Держмитслужби заяву експрес-перевізника з резолюцією начальника митного органу разом із супровідним листом і зазначеними в пункті 2 цього розділу документами.

Відповідно до п. 8 того ж Розділу Інструкції №728, подані митним органом документи реєструються Держмитслужбою в порядку, установленому Інструкцією з діловодства в митній службі України, затвердженою наказом Держмитслужби від 28 грудня 2002 року №747 (зі змінами). Строк розгляду документів не може перевищувати 30 календарних днів з дати їх реєстрації.

Згідно із пунктом 9 вказаного Розділу Інструкції №728, держмитслужба може відмовити в погодженні місця розташування ЦСС (РСС) у таких випадках: виявлення недостовірних даних; виявлення невідповідності відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, і стану передбачуваних для ЦСС (РСС) приміщень вимогам Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 948 (зі змінами), і цієї Інструкції.

Згідно п. 10 того ж Розділу Інструкції №728 якщо ЦСС (РСС) відповідає вимогам законодавства щодо облаштування та організації здійснення митних процедур з предметами в МЕВ, то Держмитслужба погоджує місце розташування ЦСС (РСС) шляхом включення цієї ЦСС (РСС) до Реєстру на підставі наказу Держмитслужби.

Отже, суд повинен перевірити обґрунтованість прийнятого рішення ДФС України в контексті виявлення подачі недостовірних даних та виявлення невідповідності відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, і стану передбачуваних для ЦСС (РСС) приміщень вимогам Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1948 (зі змінами), і Інструкції № 728.

Постанова Кабінету Міністрів України №1948 від 25 грудня 2002 року втратила чинність 1 червня 2012 року, отже, як правильно вважають суди попередніх інстанцій, невідповідність відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, має оцінюватися лише на предмет дотримання заявником вимог Інструкції №728.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, однією з підстав відмови позивачу у погодженні місця розташування ЦСС та внесення до Реєстру ЦСС (РСС), у листі ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17 зазначено, що адреса місцезнаходження ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" зазначена в заяві (м. Одеса, провулок Віце-Адмірала Жукова,4, кВв22) не відповідає адресі місцезнаходження, вказаній у Статуті та в інших наданих документах.

Так, пунктом 1 розділу II Інструкції №728 передбачено, що для погодження місця розташування ЦСС (РСС) і включення її (їх) до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій (далі Реєстр) експрес-перевізник звертається до митного органу, у зоні діяльності якого планується відкрити ЦСС (РСС), з письмовою заявою про погодження місця розташування ЦСС (РСС) і включення підрозділу експрес-перевізника до Реєстру, форму якої наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

З форми заяви, яка наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, вбачається що в ній вказується прізвище, ім'я, по батькові керівника підприємства, його місцезнаходження.

Таким чином, у заяві про погодження місця розташування ЦСС (РСС) і включення підрозділу експрес-перевізника до Реєстру позивачем було правомірно зазначено адресу місцезнаходження директора ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс", як вказано у Додатку 1 до Інструкції №728.

Крім того. Як встановлено судами попередніх інстанцій, однією з підстав відмови, стало також те, що зміст заяви щодо погодження ЦСС не відповідає подальшому тексту заяви та всім іншим документам, в яких йдеться про ЦСС (РСС), тобто про різні підрозділи експрес-перевізника.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ Ф.Х.Д.Сервіс чітко та недвозначно зазначено у своїй заяві №01 від 18 липня 2016 року, який вид сортувальної станції потрібно погодити та зареєструвати.

Окрім цього, в листі ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99- 99-18-01-04-17, не зазначено в яких саме документах міститься така невідповідність, а також не зазначено посилання на пункт Інструкції №728, який нібито порушено позивачем при подачі заяви про погодження місця розташування ЦСС та внесення до Реєстру ЦСС (РСС).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з листа ДФС України, однією з підстав відмови, стало також те, що в порушення пункту 1 розділу II Інструкції №728, позивачем фактично не надано обґрунтування потреби створення ЦСС, оскільки в розділі Економічне обґрунтування потреби створення ЦСС (РСС) йдеться про створення сервісу отримання та відправлення поштових переказів , про поштовий обмін , потоки пошти , пересилання поштових відправлень тощо, що не відповідає суті та змісту заяви.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано погодилися з доводами позивача щодо змісту розділу "Економічне обґрунтування потреби створення ЦСС (РСС)" що міститься в поданій заяві ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" №01 від 18 липня 2016 року, а саме відносно того, що вищевказаний розділ надає можливість заявнику у вільній формі висловити своє бачення економічної потреби ЦСС. Оскільки цей розділ є вільним від будь яких шаблонів, то суд правильно вважає, що використання чи не використання, тих чи інших термінів чи понять не може слугувати причиною для відмови у погодженні місця розташування ЦСС (РСС).

Суди також встановили, що в поданій заяві ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" №01 від 18 липня 2016 року конкретно зазначено, що ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" планує займатися виключно доставкою міжнародних експрес відправлень. При цьому, у світовому бізнес просторі міжнародні експрес-відправлення це один з напрямків поштового сервісу. Відтак в контексті перекладу з іноземних мов, словосполучення поштовий переказ на різноманітних інтернет-ресурсах є перекладом терміну відправлення .

Проте, як зазначає позивач, ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" планує займатися лише доставкою міжнародних експрес-відправлень, що підтверджується документами, що є додатками до заяви ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" №01 від 18 липня 2016 року, інформацією, що міститься на офіційному сайті ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс" та у судових рішеннях, що набрали законної сили.

Наступною підставою для відмови позивачу у погодженні місця розташування ЦСС та внесення до Реєстру ЦСС (РСС) стало те, що на думку відповідача, економічне обґрунтування потреби створення ЦСС не містить інформації про обсяги міжнародних експрес відправлень, перевезення яких планується чи будь-якої іншої інформації, яка би дала можливість визначити потребу у приміщеннях, кількості обладнання та технічних засобів, достатніх для забезпечення функціонування ЦСС.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що зазначені твердження є необґрунтованими, оскільки жодним розділом Інструкції не передбачено необхідності зазначення обсягів міжнародних експрес відправлень, перевезення яких планується.

Суди правильно погодился з доводами позивача про те, що ТОВ"Ф.Х.Д. Сервіс" не може вказати обсяги міжнародних експрес відправлень, перевезення яких планується, оскільки не працювало в режимі ЦСС ще жодного дня. При цьому, ТОВ Ф.Х.Д. Сервіс забезпечило ЦСС приміщенням, обладнанням та іншими технічними засобами, в обсязі достатньому для забезпечення функціонування ЦСС та згідно вимог Інструкції № 728.

Як встановлено судами, 5 серпня 2016 року Одеською митницею ДФС за наслідками огляду приміщень ЦСС ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" було складено акт №87, в якому, зокрема, зафіксовано, що для роботи посадових осіб підрозділу митного оформлення у тимчасове користування надані приміщення, в необхідній кількості обладнані меблями, оргтехнікою, засобами телефонного та факсимільного зв'язку, компютерами тощо. Під час проведення обстеження вся наявна оргтехніка у справному стані. Користувачем приміщення виконуються вимоги пункту 2 статті 556 Митного кодексу України. А також у акті зроблено висновок, що заявником в повному обсязі забезпечено виконання вимог Інструкції № 728.

Щодо другого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за № 30842/7/99-99-18-01-04-17, яким позивачу було відмовлено у погодженні місця розташування ЦСС та внесення до Реєстру ЦСС (РСС), судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Так однією з підстав відмови, зазначено про відсутність додаткових угод, якими б продовжувався строк дії договору суборенди, до договору суборенди ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" не надано, то надані ДФС копії документів містять недостовірні дані щодо наявності у ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" права користування об'єктами, на виробничих площах яких товариством планується розташування ЦСС.

Відповідно до п.2 розділу II Інструкції № 728, до заяви додаються засвідчені експрес-перевізником, зокрема копії документів, що підтверджують право власності на об'єкти (будівлі, споруди, інженерно-технічні засоби та комунікації тощо), на виробничих площах яких планується розташовування ЦСС (РСС), або право користування ними.

Разом з тим, оскільки заява ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" №01 від 18 липня 2016 року подавалась до Одеської митниці ДФС на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/7182/15 від 15 лютого 2016 року, то ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" подавало копії документів в обсязі, який досліджувався та був предметом розгляду вищевказаної адміністративної справи.

Неподання копій окремих додаткових угод не може свідчити про наявність недостовірних даних щодо наявності у ТОВ Ф.Х.Д.Сервіс права користування об'єктами, на виробничих площах яких товариством планується розташування ЦСС.

Підставою для відмови, стало те, що відповідно до пункту 13.7 договорів суборенди договори складені на 3-ох сторінках, при цьому до ДФС надано копії договорів на 6-ти аркушах кожний.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, додатковими угодами до договорів суборенди №24 від 1 червня 2015 року та №32 від 1 серпня 2015 року, позивачем було виправлено арифметичну помилку, допущену під час укладання зазначених договорів та виправлено слово сторінках на аркушах .

Іншою підставою для відмови зазначено, що відсутність копій окремих договорів про низання послуг, передбачених пунктом 8.7 договору суборенди №32 від 1 серпня 2015 року, не відповідає відомостям про забезпечення ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" цілодобової охорони, цілодобового відео спостереження, автоматичного зчитування номерних знаків автомобільних транспортних засобів тощо.

Так, п.2 розділу II Інструкції №728, чітко визначено перелік засвідчених експрес-перевізником документів, які подаються до заяви. Проте, надання копій окремих договорів про надання послуг цілодобової охорони, цілодобового відео спостереження, автоматичного зчитування номерних знаків на автомобільних транспортних засобів тощо Інструкцією №728 не передбачено.

Як встановлено судами, та вбачається з акту №87 від 5 серпня 2016 року, складеного Одеською митницею ДФС за наслідками огляду приміщень ЦСС ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс", приміщення ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" знаходиться на території місця прибуття ТОВ Іллічівський логістичний центр . Територія місця прибуття огороджена та цілодобово охороняється. За всією територією місця прибуття забезпечується відео спостереження - встановлено 32 відеокамери, які ведуть безперервний запис на 2 DVR. Системи збереження відео розташовані в приміщенні охорони місця прибуття у металевому боксі. Мінімальний термін зберігання інформації - один рік. Будівлі місця прибуття обладнані протипожежною та охоронною сигналізацією та засобами пожежогасіння. В місці прибуття функціонує модульний комплекс "Авто-Інспектор", який зчитує реєстраційні номерні знаки, як при в'їзді транспортного засобу так і при виїзді з комплексу. Дані про реєстраційний номер транспортного засобу автоматично вносяться до системи електронного обліку. Функціонує система електронного обліку перепусток для транспортних засобів, що переміщуються територією місця прибуття. Система протипожежної сигналізації та пожежогасіння, яка розташована в приміщенні включає в себе установку пожежної сигналізації, сигнал з якої виведено на центральний "пульт охоронної сигналізації ТОВ "Іллічівський логістичний центр". Приміщення обладнані тепловими та димовими датчиками, системою автоматичного спринклерного водяного пожежогасіння - спринклер minimaxta системою пожежної сигналізації - ППК "Варта 838", сповіщувач пожежний димовий СПД- 3.2 та ручними оповіщувачами. Приміщення оснащене 2 протипожежними щитами з вогнегасниками та пожежними рукавами. Приміщення обладнано системою охоронної сигналізації DSC РС585 та має вивід сповіщення на центральний пульт охоронної сигналізації ТОВ "Іллічівський логістичний центр". Також обладнано датчиками руху SRP- 100 датчиками на розбиття скла GBD-2 та BG-2000.

Таким чином, як правильно вважають суди попередніх інстанцій, висновки викладені в акті №87 від 5 серпня 2016 року, що був складений Одеською митницею ДФС в повному обсязі спростовують твердження Державної фіскальної служби України.

Щодо третього пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за № 30842/7/99-99-18-01-04-17, судами встановлено наступне.

Так, однією з підстав відмови зазначено, що Договір про надання транспортно-експедиційних послуг №SC2454/2 від 23 липня 2015 року не може вважатись угодою про обмін МЕВ, оскільки його положення не відповідають встановленим Кодексом та Інструкцією положенням, щодо діяльності експрес-перевізника, зокрема пункт 1.1 та інші пункти договору не відповідають поняттю експрес-перевізника, наведеному в пункті 12 статті 4 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 12 статті 4 Митного кодексу України, експрес-перевізник - перевізник, який з використанням будь-якого виду транспорту здійснює прискорене перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом (загальні авіанакладні (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, bill of lading (коносамент) тощо), а також забезпечує приймання, обробку, пред'явлення таких відправлень органам доходів і зборів для митного контролю та митного оформлення в місцях їх митного оформлення та видачу одержувачам (повернення відправникам).

При цьому, згідно із пунктом 1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №SC2454/2 від 23 липня 2015 року, ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" в особі директора Капацини Дмитра доручає, а експедитор приймає на себе консолідацію, складування та організацію транспортування експортних/імпортних транзитних вантажів у відповідності до зовнішньоторговельними контрактами Клієнта та/чи інші пов'язані з цим послуги, що вказані у додатку до даного договору та є його невід'ємною частиною.

Статтею 627 Цивільного кодексу України, встановлено поняття свободи договору, згідно якої вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладаючи Договір про надання транспортно-експедиційних послуг №SC2454/2 від 23 липня 2015 року, сторони вільно визначили його умови, поняття та термінологію, але з урахуванням вимог Митного кодексу України та Інструкції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що Договір про надання транспортно-експедиційних послуг №SC2454/2 від 23 липня 2015 року в повному обсязі відповідає поняттю угоди між відповідним іноземним оператором експрес-перевезень, що має всесвітню мережу з системою центральних і регіональних сортувальних станцій, та експрес-перевізником України про обмін МЕВ.

Також, як одна із підстав для відмови у листі ДФС України зазначено, що положення договору про надання транспортно-експедиційних послуг №SC2454/2 від 23 липня 2015 року не відповідають вимогам пункту 1 розділу III Інструкції, відповідно до якого експрес-перевізник зобовязаний забезпечити наявність у ЦСС (РСС) інформації в електронному вигляді про кожне МЕВ, що переміщується (пересилається) через митний кордон України, та можливість перегляду посадовими особами ПМО інформації, що міститься в цій комп'ютерній мережі відстеження проходження МЕВ від відправника до одержувача.

Разом з тим, суди обґрунтовано погодилися з доводами позивача про те, що відсутність посилання в договорі про надання транспортно-експедиційних послуг №SC2454/2 від 23 липня 2015 року на функціонування комп'ютерної мережі проходження МЕВ від відправника до одержувача, не може свідчити про її відсутність.

Як встановлено судами, на офіційному веб порталі ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс", що знаходиться за адресою: www.fhd.org.ua/track інтегрована програма відстеження поштових пересилань, яка дозволяє відстежувати статус поштового відправлення від відправника до одержувача.

Таким чином, у службовому приміщенні для посадових осіб ПМО, знаходяться персональні компютери, які приєднані до мережі Інтернет та з яких за допомогою офіційного сайту ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс", будь-яка посадова особа ПМО може від стежити статус знаходження поштового пересилання від відправника до одержувача.

Окрім цього,як встановлено судами, при проведенні огляду приміщень ЦСС ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс" працівниками Одеської митниці Державної фіскальної служби проводилась перевірка працездатності мережі відстеження проходження МЕВ від відправника до одержувача. Недоліків стосовно роботи вищезгаданої мережі не виявлено, що підтверджується відсутністю зауважень в акті Одеської митниці ДФС України №87 від 5 серпня 2016 року.

Також, як однією із підстав для відмови, зазначено в листі, що на офіційному Інтернет сайті компанії DSV A/S (www.dsv.com) відсутня інформація щодо наявності в Естонії компанії з назвою DSV Xpress global courier Transport AS або DSV Xpress Transport global courier AS. При цьому, згідно Переліку ЦСС (РСС) і повірених, що складає локальну мережу експрес перевізників по всьому світу, а також згідно інформації що міститься на офіційному Інтернет сайті компанії DSV A/S (www.dsv.com), в Естонії інтереси компанії представляє компанія DSV Transport AS, що знаходиться за адресою: Parnu mnt. 53576401 Saku vald Harjumaa Estonia. Директором Естонського офісу є Jaan Lepp.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що інформація яка розміщена на офіційному сайті компанії DSV A/S (www.dsv.com) не є вичерпною та не могла взагалі братись відповідачем до уваги як вид доказування чи спростування певних доводів та фактів.

Крім того, як встановлили суди, DSV Xpress global courier Transport AS є структурним підрозділом компанія DSV Transport AS, що знаходиться в Естонії. Даний факт підтверджується тим, що директором структурного підрозділу DSV Xpress global courier Transport AS та компанія DSV Transport АS є Jaan Lepp. Структурний підрозділ DSV Xpress global courier Transport AS та компанія DSV Transport AS знаходяться за однією адресою: Parnu mnt. 53576401 Saku vald Harjumaa Estonia. Структурний підрозділ DSV Xpress global courier Transport AS та компанія DSV Transport AS мають єдиний ідентифікаційний номер (Reg. nr. 10342368, VAT nr. EE100172524). На договорах які укладаються структурним підрозділом DSV Xpress global courier Transport AS проставляється печатка компанії компанія DSV Transport AS.

Зазначені адреси та реквізити в договорі і посиланні на інформацію з сайту компанії DSV A/S (www.dsv.com) мають різне значення та правову природу, а відтак ідентичних відомостей щодо осіб та адрес можуть і не містити.

Таким чином, як вірно вважають суди попередніх інстанцій, висновки викладені в листі Державної фіскальної служби України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17 не знаходять свого підтвердження та спростовуються документами, наявними в матеріалах справи.

Щодо четвертого пункту листа Державної фіскальної служби України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У якості підстави для відмови в погодженні місця розташування ЦСС та внесенні до Реєстру ЦОС (РСС) позивачу зазначено те, що документи подані ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" як перелік ЦСС (РСС) і повірених, що складає локальну мережу експрес-перевізників по всьому світу, не відповідає вимогам пункту 2 розділу II Інструкції і пункту 40 статті 4 Кодексу.

Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції №728, до заяви додаються нотаріально засвідчені копії установчих і реєстраційних документів (статуту, засновницького договору, свідоцтва про реєстрацію) суб'єкта господарської діяльності, а також засвідчені експрес-перевізником, зокрема перелік ЦСС (РСС) і повірених, що складають локальну мережу експрес-перевізника

Відповідно до п.40 статті 4 Митного кодексу України, повірений - особа, яка діє на підставі договору доручення з експрес-перевізником і здійснює пред'явлення міжнародних експрес-відправлень органу доходів і зборів за місцезнаходженням одержувача (відправника).

Згідно із вимогами Інструкції та Митного кодексу України, додатком до заяви директора ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" Капацини Д.І. №01 від 18 липня 2016 року, під номером 31 була подана належним чином посвідчена копія переліку ЦСС (РСС) і повірених, що складає локальну мережу експрес-перевізника на 210 арк.

Щодо п'ятого пункту листа Державної фіскальної служби України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, судом встановлено наступне.

У якості підстави для відмови зазначено те, що надання документу "Час роботи ТОВ "Ф.Х.Д. Сервіс" не відповідає вимогам пункту 2 розділу II Інструкції, згідно з якими до заяви має надаватись графік роботи ЦСС.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскільки чинне законодавство України не містить чіткого визначення поняття "графік роботи", то потрібно виходити із правового звичаю та ділового обороту, згідно яких графік роботи - це установлений локальним актом порядок розподілу і використання робочого часу протягом доби, тижня, інших календарних періодів. Елементами "Графіку роботи" є час початку і закінчення роботи, час і тривалість перерв, перелік вихідних днів.

Відтак, документ під назвою "Час роботи ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" по своїй суті є графіком роботи, оскільки містить основні його елементи: час початку і закінчення роботи (з 9-00 до 21-00); час і тривалість перерв (без перерви); перелік вихідних днів (без вихідних).

Щодо шостого пункту листа Державної фіскальної служби України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, суд зазначив наступне.

Так, підставою для відмови зазначено те, що надання ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" ліцензії АЕ №523733 на здійснення митної брокерської діяльності не відповідає вимогам статті 405 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції №728, до заяви додається засвідчена експрес-перевізником, копія ліцензії на провадження посередницької діяльності митного брокера.

Згідно із частиною першою статті 405 Митного кодексу України (в чинній редакції), на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів.

Відповідно до частини першої статті 405 Митного кодексу України (в редакції з 25 лютого 2015 року), на здійснення митної брокерської діяльності видаються ліцензії. На провадження видів діяльності, зазначених у пунктах 2 - 6 статті 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 лютого 2015 року, Державна фіскальна служба України видала ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" ліцензію серії АЕ №523733 на здійснення митної брокерської діяльності.

Оскільки, ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" звернулось до Державної фіскальної служби України до внесення відповідних змін до Митного кодексу України, підприємству була видана Ліцензія на провадження митної брокерської діяльності, а не виданий дозвіл.

Відповідно до вимог Інструкції №728 та Митного кодексу України, додатком до заяви директора ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" Капацини Д.І. №01 від 18 липня 2016 року, під №6 була подана належним чином посвідчена копія ліцензії виданої ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" серії АЕ №523733 на здійснення митної брокерської діяльності.

Відтак, суди попередніх інстанцій правильно вважають, що внесення змін до статті 405 Митного кодексу України не може ставити під сумнів дійсність ліцензії виданої ТОВ Ф.Х.Д.Сервіс серії АЕ №523733 на здійснення митної брокерської діяльності.

Щодо сьомого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, суди зазначили наступне.

Підставою для відмови зазначено те, що надання копій документів, що підтверджують наявність у штаті позивача лише однієї особи, уповноваженої на декларування, яка прийнята на роботу за сумісництвом у режимі неповного робочого часу 4 год. (з 13 год. до 17 год.) не відповідає вимогам пункту 2 розділу II Інструкції, яким передбачено подання копій документів, що підтверджують наявність у штаті ЦСС осіб, уповноважених на декларування.

Разом з тим, зазначена підстава для відмови є необґрунтованою та не відповідає вимогам Інструкції № 728, оскільки у п. 2 розділу II Інструкції №728, йдеться про обов'язок подання копій документів, що підтверджують наявність у штаті ЦСС осіб, уповноважених на декларування.

Однак, жоден пункт чи розділ Інструкції №728 не встановлює чисельність та графік роботи осіб, уповноважених на декларування.

Щодо восьмого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Підставою для відмови зазначено те, що позначені на план-схемі ЦСС позивача, що розташована за адресою: м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1, зони для зберігання імпортних (експортних пересилань не відповідають вимогам пункту 3 розділу І Інструкції, згідно з яким, місце зберігання МЕВ - це спеціально визначене та обладнане складське приміщення чи відокремлена експрес-перевізником частина приміщення (огороджена територія, що виключає можливість вилучення МЕВ поза митним контролем), що призначене для зберігання МЕВ.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вищевказаний висновок відповідача спростовується тим, що в якості додатків до заяви під №№14,15 позивачем були надані: належним чином посвідчена копія схеми службових приміщень, співробітників митниці на території митного ліцензійного складу ІЛЦ на 1 арк.; належним чином посвідчена копія плану будівлі ЛС ТОВ ІЛЦ на 1 арк.

На вищевикладених схемах та плані, чітко та детально вказано розташування приміщень, що призначені для співробітників митниці, а також складського приміщення, із зазначенням зон зберігання імпортних МЕВ, експортних МЕВ, тимчасово затриманих МЕВ, що в повній мірі відповідає вимозі пункту 3 розділу І Інструкції, оскільки позивачем обладнана відокремлена частина приміщення), призначена для зберігання МЕВ, що виключає можливість вилучення МЕВ поза митним контролем.

Як встановлено судами та вбачається з п. 8 акту №87 від 5 серпня 2016 року, що був складений Одеською митницею ДФС, у приміщенні в наявності стелажі, для зберігання товарів, дерев'яні піддони у кількості 8 шт. Автоматичні ролети з дверима на яких можливе накласти митне забезпечення. В службовому приміщенні, де будуть розташовані, посадові особи ПМО в наявності двері для виходу до оглядового залу з можливістю накладення митного забезпечення.

Таким чином, актом Одеської митниці ДФС спростовуються висновки ДФС України щодо неналежного обладнання складського приміщення, призначеного для зберігання МЕВ.

Щодо дев'ятого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Підставою для відмови зазначено те, що відсутність відомостей про посади осіб, включених до переліку працівників ЦСС, яким буде надано право доступу до місць зберігання МЕВ, не надає можливості митниці прийняти рішення щодо дотримання позивачем вимог законодавства, а також про наявність персоналу достатнього для забезпечення функціонування ЦСС. При цьому Одеська митниця ДФС посилалася на те, що надання позивачем документу з назвою "Список лиц, имеющих доступ в центральную сортировочную станцию ТЛС", а також наявність у цьому списку не пояснених скорочень не відповідає вимогам пункту 2 розділу II Інструкції.

Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції №728, до заяви додаються засвідчені експрес-перевізником, зокрема перелік працівників ЦСС (РСС), яким буде надано право доступу до місць зберігання МЕВ. При цьому, ані пункт 2 розділу II Інструкції №728, ані сама Інструкція №728 в цілому не містить жодних вимог, форм, заборон чи зобов'язань до переліку працівників ЦСС (РСС), яким буде надано право доступу до місць зберігання МЕВ.

Таким чином, як правильно вважають суди попередніх інстанцій, додатком під №21, до заяви позивачем було надано належним чином засвідчену копію переліку осіб, які мають право доступу до ЦСС ТЛС, який в повному обсязі відповідає вимогам пункту 2 розділу II Інструкції.

Відносно десятого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

У якості підстави для відмови, зокрема, зазначено, що наданий позивачем перелік наявного обладнання та технічних засобів (вантажно-розвантажувальних, транспортних, зв'язку, оргтехніки, технічних засобів контролю), достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС) нібито не містить всієї передбаченої Інструкцією Інформації, а саме пункту 2 розділу II Інструкції, а саме не включені до переліку, але надані документи на ваги електронні платформенні ZEUS ВПЕ 00.00.001. РЄ та на ваги товарні РП- 2Ш13М (50-2000 кг.) При цьому по обох вагах закінчився термін дії висновку про придатність вагів до експлуатації. Крім того, відсутні в переліку, але зазначені в пункту 11 додатку 3 до акту ваги для статичного зважування електронні 4BDU3000-1515, термін дії висновку про придатність вагів закінчився.

Проте, як вірно вважають суди попередніх інстанцій, даний висновок відповідача будується лише на припущеннях, оскільки при проведенні обстеження Одеською митницею ДФС, з боку позивача було надано уточнений перелік наявного обладнання та технічних засобів, достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС), в якому зазначено ваги електронні платформенні ZEUS ВПЕ 00.00.001. РЄ, ваги товарні РП- 2Ш13М (50-2000 кг.) та ваги для статичного зважування електронні 4BDU3000-1515.

При цьому, з огляду на те, що вищезазначеною постановою суду, яка набрала законної сили, встановлено, що позивачем надано до Одеської митниці ДФС Інструкції з експлуатації ваг з відповідними відмітками їх повірок, що проводилася у 2015 році, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність встановлення відповідачем такого недоліку, як відсутність документального підтвердження щодо проведення щорічної метрологічної повірки ваг для статичного зважування.

Крім того,як встановлено судами попередніх інстанцій та як вбачається з листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, причиною для відмови послугувало те, що до переліку наявного обладнання та технічних засобів, достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС) не включено перелік обладнання та технічних засобів в оглядовій залі, обладнання для роботи працівників ЦСС і посадових осіб митниці.

Проте, як встановлено судами, при проведенні обстеження Одеською митницею ДФС з боку позивача було надано уточнений перелік наявного обладнання та технічних засобів, достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС), в якому міститься повний перелік обладнання та технічних засобів в оглядовій залі, обладнання для роботи працівників ЦСС і посадових осіб митниці.

Крім того, з п. 10 акту Одеської митниці ДФС №87 від 5 серпня 2016 року вбачається, що для роботи посадових осіб підрозділу митного оформлення, у тимчасове користування надані приміщення, обладнані меблями, оргтехнікою, засобами телефонного та факсимільного зв'язку, комп'ютерами тощо. Під час проведення обстеження вся наявна оргтехніка у справному стані. Користувачем приміщення виконуються вимоги пункту 2 статті 556 Митного кодексу України.

При цьому, ані пункт 2 розділу II Інструкції №728, ані сама Інструкція №728 в цілому не містить жодних вимог, форм, заборон чи зобов'язань до переліку наявного обладнання та технічних засобів (вантажно-розвантажувальних, транспортних, зв'язку, оргтехніки, технічних засобів контролю), достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС).

Також, як встановлено судами та вбачається з листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, підставою для відмови послугувало те, що відсутня інформація про системи відео спостереження у зоні зберігання МЕВ та виведення з неї інформації в ПМО, як це передбачено п. 2 розділу III Інструкції №728.

Інструкція №728 не містить такої підстави як відсутність інформації про систему відео спостереження.

Ппунктом 2 розділом III Інструкції №728 встановлено, що у місці зберігання МЕВ експрес-перевізник зобов'язаний забезпечити, зокрема наявність системи відеоспостереження (далі - СВС) та виведення інформації з неї в підрозділ митного органу.

Отже, як правильно вважають суди попередніх інстанцій, позивачем забезпечено дотримання пункту 2 розділу III Інструкції №728, що підтверджується пунктом 12 акту Одеської митниці ДФС №87 від 5 серпня 2016 року, в якому зазначено, що територію приміщення обладнано СВС, яку складають стаціонарно встановлена 1 відеокамера. Система відео спостереження марки DVR Infinity 2416 DIA VRS. Марка камери - Panasonic CW С-280, Запис по руху. На момент обстеження СВС у робочому стані. Технічні характеристики СВС відповідають встановленим рекомендаціям. Під час обстеження представникам комісії було надано план розміщення із зазначенням камер відеоспостереження.

З листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17 також вбачається, що підставою для відмови також послугувало те, що відсутня інформація про транспортні засоби, зазначені у переліку. Перевезення вантажів автомобільним транспортом, як це передбачено Договором №11/09/15 від 11 вересня 2015 року між позивачем і ПАТ "АТП "Атлант" суперечить принципам організації діяльності експрес-перевізника, закладеним Кодексом.

Інструкція №728 не містить такої підстави як суперечність принципам, закладеним Кодексом.

Крім того, у зазначеному пункті листа відповідача не зазначено, якій саме нормі матеріального права суперечить Договір №11/09/15 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11 вересня 2015 року.

Судами встановлено, що додатком до заяви позивача за №35 було додано належним чином засвідчені копії свідоцтв на транспортні засоби на перевезення товарів під митними пломбами і печатками, що мають використовуватись для доставки товарів до ЦСС (РСС). Згідно вищезазначених свідоцтв, вбачається марка, модель транспортного засобу, її державний номер та печатка акредитації в митному органі.

Відтак, суд правильно вважає, що вищезазначені твердження ДФС України є безпідставними та спростовуються документами, що були подані позивачем в якості додатків до заяви.

Щодо одинадцятого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, судами встановлено наступне.

Як встановлено судами, підставою для відмови послугувало те, що поданий позивачем, договір №4/08 про надання послуг з фізичної охорони від 4 серпня 2016 року не дає підстав для висновку про забезпечення позивачем цілодобової охорони, як це передбачено пунктом 2 розділу III Інструкції, оскільки невідомо стосовно яких "відокремлених приміщень, будівель, об'єктів" надаються послуги з фізичної охорони - не надано дислокацію.

Пунктом 2 розділу II Інструкції №728, визначено перелік обов'язкових документів, що додаються експрес-перевізником до заяви. Серед переліку документів, зазначеному у пункті 2 розділу II Інструкції №728, взагалі відсутній обов'язок щодо надання послуг з надання фізичної охорони.

Так, пунктом 2 розділу III Інструкції №728 встановлено, що у місці зберігання МЕВ експрес-перевізник зобов'язаний забезпечити цілодобову охорону. Проте будь які вимоги щодо дислокації цієї охорони та будь які інші вимоги, зазначений пункт Інструкції не містить. Відтак, суд вважає, що позивачем було надано належним чином засвідчену копію договору №4/08 про надання послуг з фізичної охорони від 4 серпня 2016 року, що підтверджує наявність цілодобової охорони за адресою місцезнаходження ЦСС позивача.

Відповідно до пункту 4 акту Одеської митниці ДФС №87 від 5 серпня 2016 року, приміщення позивача знаходиться на території місця прибуття ТОВ "Іллічівський логістичний центр". Територія місця прибуття огороджена та цілодобово охороняється.

Щодо дванадцятого пункту листа ДФС України від 16 вересня 2016 року за №30842/7/99-99-18-01-04-17, суди зазначили наступне.

Підставою для відмови послугувало те, що деякі документи, засвідчені позивачем, оформлені з порушенням вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 7 квітня 2003 року за №55, яким передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа, складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Законодавство України встановлює безліч різних ГОСТів, ДСТУ, ТУ, технічних регламентів та інших нормативів, що встановлюють вимоги до якості товарів і послуг, процесів і способів їх виробництва.

Згідно із частиною другою статті 15 Господарського кодексу України, застосування стандартів та їх обов'язкових положень є обов'язковим для: суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах; учасників договору з розробки, виготовлення чи постачанні продукції, якщо в ньому є посилання на певні стандарти; виробника чи постачальника, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи вказав позначення цих стандартів у їх маркуванні.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про стандартизацію", стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.

З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що виконання вимог ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 7 квітня 2003 року за №55 не є обов'язковим для позивача.

Вищий адміністративний суд України, з урахуванням викладеного, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ "Ф.Х.Д.Сервіс" забезпечило виконання у повному обсязі Інструкції організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України при подачі заяви щодо погодження визначеного позивачем місця розташування і внесення до Реєстру ЦСС (РСС) територію з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України, в міжнародних експрес-відправленнях, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно, повно, всебічно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а тому зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: