Ухвала

від 15.03.2017 по справі 308/2555/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/2555/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., при секретарі Бомбушкар В.П., з участю слідчого - Сингаєвської М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області підполковника поліції Сингаєвської М.І., погоджене прокурором, про накладення арешту на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання та доданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження №42016071180000010 від 29.09.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, несучи персональну відповідальність за погоджені нею документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов'язків про те, що земельні частки паї громадянами пайовиками бувшого КСГП Шипіт отримувалися не із земель державної чи комунальної власності, а із земель переданих у колективну власність сільськогосподарському підприємству, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника міськрайуправління Держкомзему у Міжгірському районі умисно, зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки колективної власності, загальною площею 40, 5 га., що знаходяться за межами с. Пилипець Міжгірського району до інших фізичних осіб, використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом підписання ряду документів та висновків. Вказане стало можливим, після підготовки ДП Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою Проекту землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Шипіт в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, яка за своїм змістом суперечила вимогам Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . ОСОБА_2, достовірно знаючи, про неможливість та протиправність зазначених змін, діючи в інтересах третіх осіб, яким ці ділянки в подальшому було передано у приватну власність на загальних підставах, 04.11.2011 протягом робочого дня, у власному службовому кабінеті скріпила своїми підписами та відтиском печатки міськрайуправління Держкомзему в Міжгірському районі офіційні документи, а саме:

- висновок за вих. № 2444 до проекту землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Шипіт в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, відповідно до якого вона, як начальник міськрайуправління погоджує проект, яким передбачено вилучити з Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Шипіт 44,30 га (30,5 земельні частки паї) та передати їх в землі запасу сільської ради та включити в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Шипіт площу 42,50 га із земель запасу сільської ради , в який внесено завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений обмін є законним та здійснюється на підстав Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки паю в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств та організацій ;

- викопіювання з плану землекористування, що передбачаються до включення в земельні частки паї, на якому графічно в системах координат зображено місце розташування земельних ділянок, що підлягали обміну, у яку внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення та можливість такого обміну;

Після чого, зазначений проект було спрямовано для затвердження голові Міжгірської районної державної адміністрації та голові Пилипецької сільської ради.

Продовжуючи свої злочинні дії, діючи всупереч ст. ст. 1, 5, 7, 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента від 08.08.1995 № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , статті 17 Земельного кодексу України. для забезпечення незаконного обміну земельних ділянок та вивільнення для подальшої передачі третім особам комерційно привабливих земельних ділянок, виконавши всі залежні від неї дії спрямовані на підготовку документів, ОСОБА_2, 28.11.2011 підписала довідку про погодження проекту Розпорядження №311, що дало підстави голові адміністрації ОСОБА_3 28.11.2011 скріпити своїм підписом зазначене розпорядження та затвердити технічну документацію щодо внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСГП Шипіт , вилучити з Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Шипіт 44,30 га (30,5 земельні частки паї) та передати їх в землі запасу сільської ради та включити в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСГП Шипіт площу 42, 50 га із земель запасу Пилипецької сільської ради.

Таким чином, внаслідок умисних дій службової особи начальника міськрайуправління Держкомзему у Міжгірському районі ОСОБА_2, яка використала службове становище всупереч інтересам служби, вказані земельні ділянки загальною площею 44,30 га га., нормативною вартістю 934 287 гривень колективної власності незаконно передані до земель запасу сільської ради, що дало можливість в подальшому незаконно передати їх у приватну власність іншим фізичним особам, чим колективним інтересам членів КСГП Шипіт завдано матеріальних збитків на загальну суму 934 287 гривень, яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Як вбачається з клопотання, згідно відповіді отриманої з відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі №10-713-99.3-605\2-17 частина земельних ділянок вилучених з Схеми поділу на даний час сформовані та мають кадастрові номери та власників, загалом сформовано 93 кадастрових номери загальною площею 20,3186 га. :НОМЕР_1 площею 0,5574 га., НОМЕР_2 площею 1,9588 га., загальною площею 10,0556 га. на даний час придбані та належать ТОВ Таурус ленд (код 38969992).

2) НОМЕР_3 площею 0,2795 га. - ОСОБА_5;

- НОМЕР_4 0,04 га. та НОМЕР_6 площею 0,07 га. - ОСОБА_18;

- НОМЕР_5 площею 0,125 га. - ОСОБА_32;

- НОМЕР_7 площею 0,07 га. ОСОБА_50;

- НОМЕР_8 площею 0,14 га. ОСОБА_60;

Решта земельних ділянок загальною площею 23, 9814 га. не сформовані і перебувають у державній власності, тобто можуть бути надані у приватну власність громадянам керівництвом ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У відділ представництва прокуратури Закарпатської направлено матеріали для застосування представницький повноважень, а саме подання позовів з метою повернення земельних ділянок до Схеми поділу земельних ділянок КСГП Шипіт , що можливо тільки за умови не зміни дійсних власників земельних ділянок та витребування їх з чужого незаконного володіння.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зазначена земельна ділянка фактично є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки була безпосереднім об'єктом протиправних злочинних дій.

Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження вказаних земельних ділянок може призвести до їх продажу, що порушить права осіб, які купуватимуть земельні ділянки та перешкодить подальшому поверненню земельних ділянок у колективну власність для використання за відповідним цільовим призначенням.

А тому з огляду на вищевикладене, слідчий просить суд задовольнити клопотання.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила суд задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.

Фактичні власники земельних ділянок в судове засідання не викликалися, за клопотанням слідчого, на підставі ч.2 ст. 172 КПК, з метою недопущення продажу та зміни власника земельних ділянок.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, зазначені в клопотанні земельні ділянки є речовим доказом в кримінальному провадженні, тобто щодо них наявні достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, та не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження вказаних земельних ділянок може призвести до їх продажу

та перешкодить подальшому поверненню земельних ділянок у колективну власність для використання за відповідним цільовим призначенням, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання по накладення арешту на зазначені земельні ділянки є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна земельних ділянок загальною площею 20,3186 га. :

1) НОМЕР_10 площею 0,5574 га., НОМЕР_2 площею 1,9588 га., загальною площею 10,0556 га. на даний час придбані та належать ТОВ Таурус ленд (код 38969992).

2) НОМЕР_11 площею 0,2795 га. - ОСОБА_5;

- НОМЕР_12 площею 0,04 га. та НОМЕР_6 площею 0,07 га. - ОСОБА_18;

- НОМЕР_13 площею 0,10 га. - ОСОБА_30;

- НОМЕР_14 площею 0,015 га., НОМЕР_15 площею 0,125 га. - ОСОБА_32;

- НОМЕР_7 площею 0,07 га. ОСОБА_37;

- НОМЕР_16 площею 0,07 га. ОСОБА_50;

- НОМЕР_9 площею 0,2 га. ОСОБА_55;

- НОМЕР_17 площею 0,14 га. ОСОБА_60;

Накласти арешт у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі у приватну власність на несформовані земельні ділянки загальною площею 23, 9814 га., що були вилучені зі Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСГП Шипіт у 2011 році розпорядженням голови Міжгірської РДА №311 від 28.11.2011.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Придачук