Рішення

від 21.03.2017 по справі 904/1034/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2017 Справа № 904/1034/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 10 479,93 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 70/6 від 04.01.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА" про стягнення заборгованості у розмірі 10 479,93 грн. за договором № 286/КТ від 20.12.2014, з яких 8 800,00 грн. основна заборгованість, 1 308,64 грн. пеня, 371,29 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №286/КТ оренди (найму) відкритої площадки від 20.12.2014, в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 20.02.2017.

В межах строку встановлено ст. 69 ГПК України розгляд справи було відкладено з 20.02.2017 на 13.03.2017.

22.02.2017 представник відповідача подав клопотання, в якому визнав свою заборгованість за договором №286/КТ, але зазначає, що заборгованість частково погашено, зобов'язується сплатити всю заборгованість до 10.03.2017 та просить суд розглянути можливість укладення мирової угоди між сторонами.

13.03.2017 позивач подав через канцелярію суду довідку в якій повідомив, що станом на 10.03.2017 заборгованість відповідача погашена частково в сумі 4400,00 грн. Своєю довідкою позивач підтвердив позовні вимоги до відповідача в сумі 6079,93 грн., з яких: 4400 грн. основний борг, 1308,64 грн. пеня, 371,29 грн. 3% річних.

Заява про зменшення розміру позовних вимог позивачем не заявлялась.

Вказану довідку позивача суд не розцінює, як заяву про зменшення позовних вимог, оскільки позивачем не було дотримано порядку подання заяв такого типу, зокрема, не було направлено її на адресу відповідача.

В межах строку встановлено ст. 69 ГПК України розгляд справи було відкладено з 13.03.2017 на 21.03.2017.

21.03.2017 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Подав через канцелярію суду клопотання про долучення акту звірки та банківських виписок від 19.01.2017 та 25.01.2017 до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ" (позивач-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА" (відповідач, орендар) уклали договір №286/КТ оренди (найму) відкритої площадки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування частину території відкритого типу, площею 55 кв.м., розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 23, для зберігання тепловоза в холодному стані. Орендар зобов'язується здійснювати плату за користування об'єктом оренди у терміни, що передбачені цим договором (а.с. 8-9).

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в оренду майна підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 01.01.2015 (а.с.10).

Відповідно до п.2.1. договору, строк оренди за цим договором встановлюється з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Згідно з п.3.2. договору, загальний розмір щомісячної плати за об'єкт оренди складає: орендна плата загалом - 1100,00 грн. (із розрахунку 20,00 грн. за квадратний метр) в т.ч. ПДВ 183,33 грн.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендар своєчасно та в повному обсязі вносить орендну плату шляхом її перерахування на рахунок орендодавця, в строк до 5-го числа поточного місяця (авансом), незалежно від результатів ведення ним статутної діяльності. Орендна плата за користування об'єктом оренди починає сплачуватися з дати підписання актів прийому-передачі в обсягах фактично зайнятої орендарем площі, яка зазначається в актах прийому-передачі. Орендар має право вносити орендну плату наперед за квартал та півріччя.

При припиненні чи розірванні цього договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату по день фактичного повернення об'єкту оренди відповідно до акту прийому-передачі (п.3.5. договору).

В період користування орендованим майном між позивачем та відповідачем щомісячно складались акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 13 200 грн. (а.с.11-22).

31.12.2015 позивач та відповідач склали акт приймання-передачі майна з оренди (а.с.10).

Проте відповідачем свої зобов'язання зі сплати орендної плати виконані не в повному обсязі, заборгованість відповідача станом на 31.12.2015 складала 8800 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості за договором, у відповідь на які відповідач вказував, що згодом заборгованість буде погашена у повному обсязі.

Позивач зазначає, що станом на 16.01.2017 заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати становить 8800 грн., що і стало причиною звернення позивача до господарського суду.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно умов п. 3.3. договору, строк оплати є таким, що настав.

Позивач звернувся до господарського суду 30.01.2017 року.

Судом встановлено, що заборгованість у розмірі 4400 грн. була сплачена відповідачем 19.01.2017 та 25.01.2017 відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку позивача, тобто до порушення провадження у справі, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4400 грн. задоволенню не підлягають.

Отже, станом на час розгляду справи залишилась непогашеною заборгованість у розмірі 4400 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4400 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 371,29 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% за загальний період з 06.05.2015 по 16.01.2017, згідно якого 3% розмір склав 371,29 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що наданий розрахунок відповідає обставинами справи є обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 1308,64 грн., суд зазначає таке:

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі внесення орендної плати, або інших, передбачених умовами даного договору, платежів на рахунок орендодавця, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період нарахування пені, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, сторони погодили, що нарахування пені може здійснюватись протягом всього періоду прострочення. Натомість позивачем визначено період нарахування пені з 17.07.2016 по 16.01.2017, що є правом позивача.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що наданий розрахунок пені відповідає обставинами справи є обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1308,64 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню пропорційно розміру задоволеним вимогам від суми, яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА" (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 42, код 20262854) на користь Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (49051, м. Дніпро, вул. О.Оцупи, буд. 4, код 05509858) суму основного боргу у розмірі 4400 грн., пеню у розмірі 1308,54 грн., 3% річних у розмірі 371,29 грн. та суму судового збору у розмірі 928,24 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.03.2017

Суддя ОСОБА_2