Рішення

від 20.03.2017 по справі 905/437/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.20170р. Справа № 905/437/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД" м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості за договором від 21.02.2013р. №7 у розмірі 478211,77грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №05-1309-01 від 30.12.2016р.);

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 20.03.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД" м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за договором від 21.02.2013р. №7 у розмірі 478211,77грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором від 21.02.2013р. №7 з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 173, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 13, 15, 54- 57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Закону України Про рекламу .

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: договір №7 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 21.02.2013р. із додатками №1-7 до нього; додаткову угоду №1 від 15.06.2015р. із додатком №1; претензію №66 від 28.12.2016р. та докази її направлення відповідачу.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: письмові пояснення №31.6.2-19891-31.8.1 від 06.03.2017р.; копії рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №77 від 20.02.2013р. та дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами; роздруківку з сайту ЄДРПОУ щодо правового статусу позивача; письмові пояснення №31.6.2-22390-31.8.1 від 17.03.2017р.; рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №478 від 20.11.2013р.; розрахунок суми боргу.

Представник позивача в судове засідання 20.03.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2017р. не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013р. Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради винесено рішення № 77 Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя , за яким продовжено термін дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма СТАНДАРТ ЛТД на бігборд терміном на 5 років згідно з додатком 2 (п.1.2 рішення), зокрема:

- пл. ОСОБА_2, розмір 3,0х6,0м, термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- перехрестя вул. Сонячної та Володарського шосе, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

-перехрестя пр. Металургів та вул. Котляревського, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- перехрестя пр. Будівельників та вул. Лавицького, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Леніна, 66/39, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

-пр. Ілліча (район ринку) №1, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Іл ліча (район ринку) №2, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Ілліча (район ринку) №4, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Металургів (район КНС №5), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- перехрестя пр. Ілліча та вул. ОСОБА_3, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- перехрестя пр. Луніна та пр. Нахімова, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- Донецьке шосе (450 м. від пам'ятного знаку Сталевар ), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Леніна (район будинку №45), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Леніна (район будинку №60), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- пр. Леніна (район будинку №57), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 26.06.2012 до 26.06.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 464, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 465, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 466, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 467, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 468, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 469, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. ОСОБА_4 та вул. Казанцева, № по схемі 470, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. Урицького та вул. 9 Авіадивізії (район автостоянки), № по схемі 472, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя вул. Урицького та вул. 9 Авіадивізії (район автостоянки), № по схемі 473, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- бул. Шевченка (район будинку №89/105), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- вул. Олімпійська (на карнизі навісу ринку), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 14.02.2012 до 14.02.2017;

- перехрестя пр. Перемоги та вул. Ломізова (район АЗС), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 20.02.2013 до 20.02.2018;

- вул. Червонофлотська, 125 (район автобази), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 20.02.2013 до 20.02.2018;

- вул. Червонофлотська, 125 (район авторинка), розмір 3,0х6,0м., термін дії з 20.02.2013 до 20.02.2018;

- перехрестя вул. Приазовської та. вул. Курчатова (розподільча смуга), № по схемі 661, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 20.02.2013 до 20.02.2018;

- перехрестя вул. Приазовської та. вул. Курчатова (розподільча смуга), № по схемі 662, розмір 3,0х6,0м., термін дії з 20.02.2013 до 20.02.2018.

На підставі цього рішення між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма СТАНДАРТ ЛТД , як розповсюджувачем, був укладений договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів № 7 від 21.02.2013р.

За умовами цього договору, виконком надає розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та сплачує за користування зазначеними місцями.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади міста Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.2. договору).

Згідно п. 1.3. договору, місця розташування рекламних засобів надаються розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.4. договору).

Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими виконкомом і прийнятими розповсюджувачем з моменту укладення цього договору (п.1.5. договору).

Вказаний договір передбачає обов'язок розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування, та не розміщувати рекламні засоби до отримання відповідного дозволу. Також, розповсюджувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором (п.2.3.2, п.2.3.3 та п. 2.3.15 договору).

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування розповсюджувачу становить 16615,51грн. на місяць. Загальна сума договору за п'ять років становить 996930,59грн.

Згідно п. 3.4. договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється розповсюджувачем: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Згідно п. 3.5. зобов'язання розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету міста Маріуполя.

Плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів вноситься розповсюджувачем незалежно від факту встановлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (п.3.8. договору).

Відповідно до розділу 5 Строк договору , цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і, у випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню (п.5.2., п.5.4, 5.5. договору).

Договір №7 від 21.02.2013р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.

Матеріали справи містять дозволи Виконавчого комітету Маріупольської міської ради на розміщення зовнішньої реклами відповідачем рекламних щитів розміром 3,0х6,0м згідно переліку місць розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма СТАНДАРТ ЛТД в місті Маріуполь (додатку №17 до рішення виконкому міської ради №77 від 20.02.2013р.).

Таким чином, враховуючи узгоджені сторонами умови розділу 5 Строк договору договору №7 від 21.02.2013р., наявність рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №77 від 20.02.2013р. про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма СТАНДАРТ ЛТД на 5 років, договір №7 від 21.02.2013р . діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл - до 20.02.2018р.

У період з 20.02.2013р. по 10.11.2013р. у відповідача існувала заборгованість, яка рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №478 від 20.11.2013р. була реструктуризована згідно додатку №25 до рішення.

В письмових поясненнях №31.6.2-19891-31.8.1 від 06.03.2017р. та №31.6.2-22390-31.8.1. від 17.03.2017р. позивач зазначив, що з урахуванням реструктуризації боргу та з урахуванням перерахунку за розміщення соціальної реклами у 2014р. порядок внесення оплати до міського бюджету становить 21230,93грн.

Внаслідок порушення розповсюджувачем реклами грошових зобов'язань за укладеним договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №7 від 21.02.2013р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 478211,77грн. за період з 10.03.2015р. по 10.01.2017р.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України Про рекламу , Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами інших нормативних актів, та умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір №7 від 21.02.2013р. має ознаки договору найму, адже опосередковує тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності, що зумовлює висновок суду про застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обов'язок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату.

Отже укладений між позивачем та відповідачем договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №7 від 21.02.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не були в повному обсязі виконані грошові зобов'язання із оплати за користування місцями розміщення зовнішньої реклами. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач таким, що прострочив відповідне грошове зобов'язання у розумінні ч1. ст.612 Цивільного кодексу України.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано, доказів сплати заборгованості в сумі 478211,77грн. не надано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 478211,77грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 283, 285 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України Про рекламу , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД" м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 478211,77грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД" (87520, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Рівна, буд. 93-А, ЄДРПОУ 23415488) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Мира, буд. 70, ЄДРПОУ 04052784) суму заборгованості у розмірі 478211,77грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 7173,17грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.03.2017р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Я.О. Левшина

Надруковано 2 прим.:

1 - ГСДО,

1 - відповідачу.