Ухвала

від 21.03.2017 по справі 910/2195/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

21.03.2017Справа № 910/2195/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. , за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2195/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт Девелопмент , м. Київ,

до торгової біржі Київська агропромислова біржа , с. Петрівське, та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство Мостобуд , м. Київ, та товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Авіатехсервіс , с. Любимівка,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1, м. Прилуки,

про визнання недійсними результатів цільового аукціону,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача-1 - Шимка С.М. (генеральний директор);

відповідача-2 - Аліфанова Т.Ю. (довіреність від 28.11.2016 №47/26-50-10-20); Мегеди А.В. (довіреність від 25.04.2016 № 3/26-50-10-20);

третьої особи-1 на стороні позивача - не з'явилися;

третьої особи-2 на стороні позивача - ОСОБА_5 (довіреність від 20.12.2016 № б/н);

третьої особи на стороні відповідачів - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Девелопмент (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до торгової біржі Київська агропромислова біржа (далі - Біржа) та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання недійсними результатів цільового аукціону від 15.08.2016, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5, корп. 6-Б, з продажу майна публічного акціонерного товариства Мостобуд (далі - ПАТ Мостобуд ) ДПІ, за результатами якого згідно з протоколом № 6 ОСОБА_1 придбав майно, яке перебувало в податковій заставі, а саме: автокран КС-6472 інвентарний № 137709, тракторний навантажувач Т-156К інвентарний № 7032, баштовий кран FО/23 інвентарний № 13712.

Товариство вказує, що є власником складових баштового крану FО/23B№2007ВО79, які були з'єднані із складовими баштового крану FО/23 інвентарний № 13712 в одне ціле під час орендного користування і внаслідок поліпшення майна було збільшено його вартість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2195/17; призначено до розгляду на 07.03.2017; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПАТ Мостобуд та товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Авіатехсервіс (далі - Компанія); на стороні відповідачів: ОСОБА_1

06.03.2017 Біржа подала суду клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

07.03.2017 ДПІ подала суду: клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

07.03.2017 Компанія подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

07.03.2017 позивач подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на баштовий кран FО/23В разом із секціями L46АІ, розмір 1,6х1,6хз,0, баштового крану FО/23В № 079, у кількості 8 штук та одну рамку кріплення баштового крану до будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 у задоволенні заяви Товариства про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 розгляд справи було відкладено на 21.03.2017; зобов'язано позивача: надіслати третім особам копії позовної заяви з доданими до неї документами; докази, що підтверджують факт надсилання подати суду для долучення до матеріалів справи; надати пояснення та нормативне обґрунтування вимог, які інформації чи листування проводились між сторонами з заявленого предмету спору; надати оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; первинну бухгалтерську документацію та податкову звітність, що підтверджує оренду, користування краном, фактичне понесення витрат на його ремонт і поліпшення; зобов'язано відповідача-1: подати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву в порядку, передбаченому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України); зобов'язано третіх осіб: подати письмові пояснення з приводу заявленого позову з наданням доказів, що підтверджують викладені в них обставин.

20.03.2017 ДПІ подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представники позивача, третьої особи-1 на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідачів у судове засідання 21.03.2017 не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач не виконав вимоги ухвал суду від 13.02.2017 та від 07.03.2017 та витребувані судом документи та пояснення не подав.

Представник ДПІ подав суду письмові пояснення, в яких вказав, що даний спір є публічно-правовим, а тому провадження у справі має бути припинено.

Представник Біржі подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог і просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідачів у судовому засіданні 21.03.2017 надали пояснення по суті спору; просили суд припинити провадження у справі; проти розгляду справи без участі представника позивача не заперечували.

Представник третьої особи-2 на стороні позивача надав пояснення по суті спору; проти розгляду справи без участі представника позивача не заперечував; підтримав позицію ДПІ щодо припинення провадження у справі.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання недійсними результатів цільового аукціону від 15.08.2016, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5, корп. 6-Б, з продажу майна ПАТ Мостобуд ДПІ, за результатами якого згідно з протоколом № 6 ОСОБА_1 придбав майно, яке перебувало в податковій заставі, а саме: автокран КС-6472 інвентарний № 137709, тракторний навантажувач Т-156К інвентарний № 7032, баштовий кран FО/23 інвентарний № 13712.

При цьому позивач не був учасником аукціону.

Аукціон проводила Товарна біржа "Київська агропромислова біржа", як повірений ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі Договору -доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 02.07.2016 №8125/10/28-50-17-10

Отже, вказаний аукціон було проведено ДПІ як суб'єктом владних повноважень, через свого повіреного, після отримання дозволу на реалізацію майна в судовому порядку - постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 зі справи № 826/16638/14, якою надано Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, ідентифікаційний код 01386326), що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 25 липня 2013 року № 14 на суму 4 651 046 (чотири мільйони шістсот п'ятдесят одна тисяча сорок шість) грн. 11 коп.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У пункті 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК України).

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено статтею 12 ГПК України.

У підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Частинами першою та другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів (далі - Постанова № 8) адміністративним судам роз'яснено, що за змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Законодавство не містить визначення терміна публічно-правовий спір . Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань (пункт 3 Постанови № 8).

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Верховного суду України від 15.01.2014 було встановлено та наступним чином застосовано норми матеріального права, на відміну від подібних за змістом правовідносин, норми яких в оскаржуваній Ухвалі були застосовані невірно, а саме: Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином . Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносяться до договорів купівлі-продажу процедури прилюдних торгів.

Тобто, торги -це особлива процедура укладення договору.

Слід зазначити, що спір про визнання недійсним результатів цільового аукціону в даному випадку є публічно-правовим, оскільки ДПІ як суб'єкт владних повноважень проводило цільовий аукціон, виконуючи владні повноваження керуючись при цьому, зокрема, Податковим кодексом України (ст.95) та Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 571 та на виконання судових рішень: ухвали Київського апеляційного адміністративного суду №826/15981/13-а від 18.02.2014 у справі за адміністративним позовом Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників до публічного акціонерного товариства Мостобуд про стягнення податкового боргу, якою підтверджено дозвіл адміністративного суду першої інстанції на погашення суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" у розмірі 29 952 123,18 грн. та постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 зі справи № 826/16638/14 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про отримання дозволу на реалізацію майна.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду №826/15981/13-а від 18.02.2014 встановлено, що ПАТ Мостобуд перебуває на обліку в Міжрегіональному ГУ Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників як платник окремих податків та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно розрахунку боргу відповідача і даних облікових карток платника, у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, у відповідача станом на 26 листопада 2013 року виникла заборгованість сумі 29952123,18 грн. (податковий борг за податковими зобов'язаннями (недоїмка) - 29573913,87 грн., залишок несплаченої пені - 378209,31 грн.), у тому числі: податок на додану вартість - 19131390,96 грн. (заборгованість), 18891913,40 грн. (недоїмка), 239477,56 грн. (залишок несплаченої пені); орендна плата з юридичних осіб - 9283106,15 грн. (заборгованість), 9163071,17 грн. (недоїмка), 120034,98 грн. (залишок несплаченої пені); орендна плата з юридичних осіб - 1522912,39 грн. (заборгованість), 1504523,20 грн. (недоїмка), 18389,19 грн. (залишок несплаченої пені); земельний податок з юридичних осіб - 14713,68 грн. (заборгованість), 14406,10 (недоїмка), 307,58 грн. (залишок несплаченої пені).

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, 09 лютого 2012 року в.о.першого заступника начальника СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Києві у відповідності до ст.89 Податкового кодексу України винесено рішення №3556/10/24-053 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим 25 липня 2013 складено акт опису майна №14 на загальну суму 34603169,29 грн.

Водночас Товариство вказує, що з матеріалів не вбачається , що аукціон проведено в інтересах державного бюджету. такі доводи спростовані матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 вказаного порядку під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: початкова й остаточна ціна продажу лота; відомості про учасників аукціону; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор; результати аукціону; відомості про переможця - учасника, який під час аукціону запропонував найвищу ціну, або відомості про те, що аукціон закінчився без виявлення переможця.

Протокол складається в чотирьох примірниках (по одному примірнику для органу доходів і зборів, переможця аукціону, організатора аукціону та власника майна), підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) та погоджується керівником (заступником керівника) органу доходів і зборів.

Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону.

Протокол, оформлений в результаті аукціону має силу адміністративного договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 зі справи № 6-1981цс16.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню в адміністративному суді, а провадження у справі - припиненню.

Частиною третьою статті 80 ГПК України передбачено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

При цьому господарський суд роз'яснює, що у разі включення в опис майна належного третій особі, така особа, не позбавлена права на пред'явлення позову про виключення майна з опису та на захист свого права власності. Водночас у разі оспорюваня договору укладеного за результатами аукціону, слід взяти до уваги, що стороною договору є фізична особа, а відтак має бути враховано суб'єктний склад сторін.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/2195/17.

2. Повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

3. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до статті 87 ГПК України.

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку

Суддя І.Д. Курдельчук