Господарський суд полтавської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
21.03.2017 Справа № 917/1456/16
За заявою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 таким, що не підлягає виконанню у справі №917/1456/16
про стягнення суми основного боргу
Суддя Д.М. Сірош
Представники:
від стягувача: ОСОБА_1, посвідчення №2612 від 03.09.2012
від боржника: не з'явились
Обставини справи: розглядається заява Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 таким, що не підлягає виконанню у справі №917/1456/16.
Стягувач подав письмові заперечення на заяву, в яких зазначає, що між сторонами відсутні неврегульовані зобов'язання та зустрічні однорідні вимоги; підстав для припинення зобов'язань ПАТ Кременчуцький колісний завод немає.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.11.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2017, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", 39611, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8 (код ЄДРПОУ 00231610, р/р 26001019406943 в Регіональному відділенні АКБ "Індустріалбанк" м. Кременчук, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс", 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37 (код ЄДРПОУ 31017460, р/р 26001000079844 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Дніпро, МФО 300023) 454308,48 грн основного боргу, 6814,63 грн судового збору, 13000,00 грн витрат на послуги адвоката.
16.12.2016 суд видав наказ про примусове виконання рішення у справі №917/1456/16.
13.03.2017 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про визнання наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/1456/16 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої зави боржник посилається на те, що підприємство боржника направило ТОВ «Стен-плюс» претензію № 22-28-2-137, відповідно до якої станом на 23.02.2017 між ТОВ "Стен-Плюс" та ПАТ "Кременчуцький колісний завод" існує взаємна заборгованість на суму 474 123,11 грн, яка виникла внаслідок недоплати боржником по договору № 106 від 01.06.2012 і на підставі рішення господарського суду Полтавської області у справі № 917/1456/16 та несплати підприємством стягувача (позивача у справі) вартості додаткових витрат понесених ПАТ "Кременчуцький колісний завод" внаслідок поставки товару неналежної якості відповідно до вимоги від 01.06.2016 № 22-28-2-137.
Враховуючи те, що претензія не була задоволена, стягувачу направлено заяву про зарахування однорідних вимог, відповідно до положень ст. 601 ЦК України.
Таким чином, боржник вважає, що ним виконані грошові зобов'язання, зазначені в наказі господарського суду Полтавської області у справі № 917/1456/16.
Крім того, боржник зазначає, що наказ був виданий 16.12.2016 до набрання рішенням суду законної сили, а рішення у справі № 917/1456/16 набрало законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом, тобто 20 лютого 2017 року.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 117 ГПК України боржник просить суд визнати наказ господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 у справі № 917/1456/16 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
У пункті 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Отже, однією з підстав для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов'язку боржника за наказом повністю чи частково у зв'язку з його припиненням іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
За змістом ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Боржником не надано належних та допустимих доказів того, що вимога є безспірною та відповідно його обов'язок щодо сплати суми, стягнутої рішенням господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 відсутній.
Стосовно твердження боржника, що наказ був виданий господарським судом Полтавської області 16.12.2016 до набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає наступне.
Момент набрання рішенням господарського суду законної сили визначається приписами статті 85 ГПК.
Відповідно до зазначеної статті рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною 1 статті 93 ГПК України, відповідне рішення вважається таким, що набрало законної сили (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році, Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.03.2016 № 01-06/494/16).
Як убачається з матеріалів справи, наказ про примусове виконання рішення виданий господарським судом Полтавської області 16.12.2016.
Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів.
Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 28.11.2016 Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" направило до Харківського апеляційного господарського суду 14.12.2016, що підтверджується штампом на поштовому конверті.
До Харківського апеляційного господарського суду зазначена апеляційна скарги надійшла 19.12.2016 (вх. № 1414).
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Оскільки, апеляційну скаргу на рішення від 28.11.2016 у справі № 917/1456/16 не подано до господарського суду Полтавської області у строк, передбачений частиною першою статті 93 ГПК України, зазначене рішення набрало законної сили.
Отже, у суду не було підстав для відмови у видачі наказу про примусове виконання рішення.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційний господарський суд не вправі повертати апеляційну скаргу супровідним листом або в інший, не передбачений законом спосіб.
Апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, зазначених у першому реченні частини другої статті 93, у частині першій статті 97 ГПК, у частині другій статті 106 ГПК. Отже, апеляційний господарський суд не вправі повернути апеляційну скаргу, якщо її подано не через місцевий господарський суд, який розглянув справу. У разі надходження апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції останній направляє зазначену скаргу до місцевого господарського суду, який розглянув справу, з метою дотримання вимог статті 91 ГПК.
Отже, станом на момент видачі наказу (16.12.2016) у господарського суду Полтавської області були відсутні відомості про подання відповідачем апеляційної скарги на рішення суду.
29.12.2016 на запит Харківського апеляційного господарського суду апеляційна скарга разом з матеріалами справи № 917/1456/16 направлена до Харківського апеляційного господарського суду.
Як роз'яснено в п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав.
У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.
Отже, боржником в розумінні ст. 117 ГПК України не надано належних та допустимих доказів для визнання наказу господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький колісний завод" у задоволенні зави про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 28.11.2016 у справі №917/1456/16 таким, що не підлягає виконанню.
Суддя Д.М. Сірош
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 27.03.2017 |
Номер документу | 65468678 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні