Рішення

від 16.03.2017 по справі 917/28/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 р. Справа №917/28/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт - Енерго", 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.34-б, оф.7

до Приватного підприємства "Експорт Пром", 36039, м. Полтава, вул. Остапа Вишні, буд.5, кім.4

про стягнення грошових коштів у сумі 268 004,17 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором на поставку продукції № П-1 від 16.11.2015 р. в розмірі 268 004,17 грн., з яких: 215 000,00 грн. - сума попередньої оплати; 19 250,00 грн. - сума 7% штрафу від вартості несвоєчасно поставленої продукції; 7 140,82 грн. - 3% річних; 26 613,35 грн. - інфляційні втрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), вимог попередньої ухвали суду не виконав.

Відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про де які питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

16 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт - Енерго" (далі - ТОВ "ТД "Контракт - Енерго") та Приватним підприємством "Експорт Пром" (далі - ПП "Експорт Пром") було укладено договір на поставку продукції № П-1 (далі - Договір).

За умовами Договору, Постачальник (ПП "Експорт Пром") зобов'язався поставити у власність Покупця (ТОВ "ТД "Контракт - Енерго") лісоматеріали (ОСОБА_2), а Покупець

зобов'язався прийняти та оплатити ОСОБА_2, найменування номенклатура, асортимент, загальна кількість та ціна якої узгоджені Сторонами у Специфікаціях до Договору.

Відповідно до Специфікації №1 (далі - Специфікація), Постачальник зобов'язався поставити Покупцю ОСОБА_2, а саме: Пиловик для тех. потреб (рудстойка), кількістю 500 м 3 на загальну суму 275 000 грн. з ПДВ.

Пунктом 5 Специфікації визначено, що розрахунки за ОСОБА_2 здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на таких умовах: 1) передоплата в розмірі 100 % вартості партії ОСОБА_2; 2) остаточний розрахунок після здійснення постачання ОСОБА_2, підписання видаткової накладної, виставлення рахунку Постачальником на компенсацію вартості доставки (залізничного тарифу).

Згідно виставленого Відповідачем рахунку № 3 від 17.11.2015 р. Покупець 26.11.2015 р. та 27.11.2015 р. здійснив 100 % передоплату ОСОБА_2 за Договором у розмірі 225 000,00 грн. та 50 000,00 грн., всього на суму 275 000,00 грн., що також підтверджується виписками з банку по особовому рахунку Позивача 26.11.2015 р. та від 27.11.2015 р.

Згідно п. 3 Специфікації, поставка здійснюється на протязі 30 днів з моменту передоплати згідно Специфікації.

Згідно п.7.З.1. Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку ОСОБА_2 в порядку і в строки, встановлені Договором.

Відповідач ОСОБА_2 Позивачу не поставив.

Згідно п. 9.4. Договору, у випадку прострочення Постачальником строків поставки ОСОБА_2 покупець має право відмовитися від прийняття такої ОСОБА_2, вимагати повернення сплачених збитків з урахуванням індексу інфляції і трьох відсотків річних, відшкодування завданих збитків.

28 квітня 2016 року ТОВ "ТД "Контракт - Енерго" листом № 28/04-1 було надіслано вимогу ПП "Експорт Пром" повернути передоплату за Договором в розмірі 275 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю потреби в придбанні товару, були вказані реквізити для перерахування належної до сплати суми заборгованості.

ПП "Експорт Пром" в рахунок повернення передоплати за Договором були проведені наступні платежі:

на суму 35 000,00 грн. згідно виписки по розрахунковому рахунку Позивача від 25.05.2015 p.;

на суму 10 000,00 грн. згідно виписки по розрахунковому рахунку Позивача від 29.06.2016 p.;

на суму 5 000,00 грн. згідно виписки по розрахунковому рахунку Позивача від 19.07.2016 p.;

на суму 10 000,00 грн. згідно виписки по розрахунковому рахунку Позивача від 22.07.2016р.

Всього перераховано 60 000,00 грн.

Пунктом 9.4. Договору визначено, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань з поставки продукції з Постачальника стягується пеня в розмірі 2 (двох) процентів від суми несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, а за прострочення більш ніж на 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми несвоєчасно поставленої ОСОБА_2. Крім того, Постачальник відшкодовує всі понесені Покупцем збитки, спричинені затримкою виконання Постачальником зобов'язань за Договором. :

Враховуючи викладене ТОВ "ТД "Контракт - Енерго" просить суд стягнути з ПП "Експорт Пром" 215 000,00 грн., штрафу в розмірі 7 відсотків від суми несвоєчасно поставленої ОСОБА_2 - 19 250,00 грн., суми 3 відсотків річних за весь період прострочення поставки продукції (з 28.12.2015 р. по 19.12.2016 р.) у розмірі 7 140,82 грн., інфляційних втрат за весь період прострочення (з 28.12.2015, р. по 19.12.2016 р.) у розмірі 26 613,35 грн.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Правова природа договору поставки визначена частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 525, 530, 610, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 215 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов»язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно п. 9.4. Договору, у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань з поставки продукції з Постачальника стягується пеня в розмірі 2 (двох) процентів від суми несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, а за прострочення більш ніж на 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми несвоєчасно поставленої ОСОБА_2. Крім того, Постачальник відшкодовує всі понесені Покупцем збитки, спричинені затримкою виконання Постачальником зобов'язань за Договором.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є: можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання - невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання понад встановлений сторонами зобов'язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення.

Відтак, умови договору передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойки і збільшення її розміру за рахунок встановлення штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання з оплати у встановлений вказаним договором строк не суперечить чинному законодавству, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такого виду неустойки як пеня.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога про стягнення штрафу в сумі 19 250,00 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу за період з 28.12.2015р. по 19.12.2016р. 3% річних в розмірі 7 140,82 грн. та інфляційні втрати в розмірі 26 613,35 грн.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 7 140,82 грн. 3% річних та 26 613,35 грн. інфляційних втрат , суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Будь-яких доказів у спростування позовних вимоги відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Експорт Пром" (36039, м. Полтава, вул. Остапа Вишні, буд.5, кім.4, код ЄДРПОУ 39851188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт - Енерго", 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.34-б, оф.7, код ЄДРПОУ 33536263) суму попередньої оплати за Договором на поставку продукції П-1 від 16.11.2015р. в розмірі 215 000,00 грн., 3% річних - 7140,82 грн., 7% штрафу - 19 250,00 грн., інфляційні втрати - 26 613,35 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 4020,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.