Рішення

від 21.03.2017 по справі 910/23058/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2017 Справа № 910/23058/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АДС-СТАНДАРТ» ,

смт. Гостомель, Київська область,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК

ІНДАСТРІ» , м. Глухів, Сумська область,

про стягнення 28626 грн. 04 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_2 (ордер серія КВ № 253560 від 05.12.2016);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 28 626 грн. 04 коп., в тому числі 24 793 грн. 50 коп. попередньої оплати у зв'язку з не поставкою товару, 2 006 грн. 54 коп. пені, 1 620 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 206 грн. 00 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: площа Рудченко, будинок 5, м. Глухів, Сумська область, 02125.

Ухвали господарського суду Сумської області від 10.02.2017 про призначення розгляду справи № 910/23058/16, від 27.02.2017 про відкладення розгляду справи № 910/23058/16, що були надіслані за місцезнаходженням відповідача повернуті до суду з відміткою пошти за даною адресою не проживає .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що позивачем платіжним дорученням № 1477 від 21.07.2016 перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 24 793 грн. 50 коп. за обладнання (гальма) згідно з виставленим відповідачем рахунком № 227 від 20.07.2016.

Відповідно до вказаного рахунку, термін постачання товару: 4-6 тижнів, умови постачання - DDP правила Інкотермс 2010 (поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 24 793 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виставлення відповідачем рахунку для його оплати та перерахування грошових коштів позивачем на підставі цього рахунку, свідчать про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини внаслідок укладення договору поставки у спрощений спосіб. При цьому, чинне законодавство не встановлює спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене частиною другою статті 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Судом встановлено, що згідно з платіжним дорученням № 1477 від 21.07.2016 позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 24793 грн. 50 коп. в якості передоплати за товар.

Разом з цим, докази виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару в матеріалах справи відсутні, відповідачем не подані.

Листом від 19.09.2016 за № 34 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти в сумі 24 793 грн. 50 коп. у зв'язку з простроченням термінів постачання обладнання.

Згідно з гарантійним листом № 05 10/2016 від 05.10.2016, відповідач зобов'язався повернути грошові кошти до 31.10.2016.

Разом з цим, докази повернення відповідачем позивачу грошових коштів в матеріалах справи відсутні, відповідачем не подані.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 24 793 грн. 50 коп. попередньої оплати суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасне повернення грошових коштів, відповідачеві позивачем нараховано пеню в сумі 2006 грн. 54 коп. за період з 02.09.2016 по 12.12.2016.

Разом з цим, статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи відсутність між сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчиненого у письмовій формі, вимога позивача про стягнення з відповідача 2006 грн. 54 коп. пені є необґрунтованою та безпідставною, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 206 грн. 00 коп. та інфляційні збитки в сумі 1620 грн. 00 коп. за період з 02.09.2016 по 12.12.2016.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність застосовується до правовідносин зобов'язального характеру, які виникають з приводу грошових зобов'язань.

У силу положень статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Тобто порушенням грошового зобов'язання є невиконання боржником обов'язку сплатити грошові кошти.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо повернення грошових коштів виник у відповідача після пред'явлення позивачем вимоги та закінчення семиденного строку для виконання від дня пред'явлення вимоги.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів 19.09.2016, докази надсилання відповідного листа з вимогою відповідачу в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює встановити дату отримання відповідачем відповідної вимоги. Натомість гарантійний лист відповідача № 05 10/2016 свідчить про отримання останнім відповідної вимоги позивача 05.10.2016.

Таким чином, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних збитків з 13.10.2016, після закінчення семиденного строку для виконання вимоги від дня пред'явлення.

З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних збитків за період з 13.10.2016 по 12.12.2016, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, та максимального розміру відповідних нарахувань, згідно з яким 3% річних складають 123 грн. 97 коп., інфляційні збитки - 1153 грн. 00 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми Ліга:Закон Еліт 9.5.3. ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» , ТОВ «Ліга Закон» , 2017 та долучений до матеріалів справи.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення грошових коштів після пред'явлення вимоги, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 123 грн. 97 коп. 3 % річних, 1153 грн. 00 коп. інфляційних збитків. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 467 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 82 грн. 03 коп. 3% річних суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК ІНДАСТРІ» (площа Рудченко, будинок 5, м. Глухів, Сумська область, 02125, код ЄДРПОУ 39729962) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АДС-СТАНДАРТ» (вул. Миру, буд. 19Б, смт. Гостомель, місто Ірпінь, Київська область, 08290, код ЄДРПОУ 35023330) 24 793 грн. 50 коп. попередньої оплати, 123 грн. 97 коп. 3 % річних, 1153 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.03.2017

Суддя Є.А. Жерьобкіна