Рішення

від 09.03.2017 по справі 442/8039/16-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/8039/16-ц

Провадження №2/442/493/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря - Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі її Виконавчого комітету про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зобов'язання зняти з реєстрації за місцем проживання, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулася до суду із позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до відповідача про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме - будинком № 194 по вул. Молодіжній в с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області та зобов'язання Дережицької сільської ради в особі її виконавчого комітету провести дії щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 з будинку 194 по вул. Молодіжній в с. Дережичі Дрогобицького району. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належав на праві спільної сумісної власності будинок під № 194 на вул. Молодіжна, с. Дережичі Дрогобицького району. З 1996 року ОСОБА_1 і відповідач фактично припинили свої шлюбні відносини і з цього часу відповідач не проживає по вищевказаній адресі, а став проживати ІНФОРМАЦІЯ_1. 05.10.2006 між ними було розірвано шлюб.

Після розірвання шлюбу 24.12.2008 ОСОБА_1 та відповідач уклали договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 прийняла у власність частку у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться під № 194 на вул. Молодіжній у с. Дережичі Дрогобицькою району без виділу цієї частки. Отже, ОСОБА_1 стала власником усього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Після укладення вищевказаного договору відповідач зобов'язувався знятися з реєстрації з будинку та зареєструватися за фактичним місцем проживання, але в силу не відомих обставин, він не вчиняє жодних дій, спрямованих на зняття з реєстрації. Враховуючи вищенаведене, просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком № 194 по вул. Молодіжній у с. Дережичі Дрогобицькою району Львівської області із зняттям його з реєстраційного обліку.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції з повідомленням.

Представник Дережицької сільської ради Дрогобицького рацону Львівської області в особі її Виконавчого комітету ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подавши заяву про слухання справи у його відсутності.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. А згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з Договору купівлі-продажу житлового будинку від 24.12.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 4399, Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 6870982 від 24.12.2008 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2008 № 21408317 ОСОБА_1 належить будинок № 194 по вул. Молодіжній в с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області.

Згідно витягу з Будинкової книги та Довідки № 1851 від 12.12.2016, виданої Дережицькою сільською радою Дрогобицького району Львівської області у вищевказаному будинку, зокрема зареєстрований ОСОБА_2.

Однак, відповідно до Акту обстеження фактичного місця проживання від 12.12.2016, складеного комісією в складі Дережицького сільського голови ОСОБА_3П, секретаря сільської ради ОСОБА_5, за участю позивача та сусідів ОСОБА_2 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, проте, за вказаною адресою не проживає з 1996 року.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Як роз'яснив Верховний Суд України, право члена сім'ї власника жилого будинку (квартири), який не є співвласником, на користування цим будинком (квартирою) згідно зі ст. 156 ЖК України обумовлене наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у даному будинку (квартирі). Виходячи з цього особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у належному власникові жилому будинку (квартирі), якщо вона вийшла зі складу сім'ї останнього і перейшла проживати в інше місце.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

В судовому засіданні 22.02.2017 свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що ОСОБА_2 не живе за адресою позивача тривалий час, навідуючись лише до своїх дітей.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження поважності причин відсутності ОСОБА_2 у будинку, що належить на праві власності ОСОБА_1

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до переконання, що оскільки відповідач не проживає у житлі позивача понад встановлені законом строки, добровільно це житло залишив, не користується ним, не несе витрат по його утриманню, а тому його слід визнати такими, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В постанові від 01.03.2016 у справі № 21-5446а15 (825/1335/13-а) ВСУ залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, якою було скасовано рішення Деснянськогорайонногосудум. Чернігова від 30.03.2010 та задоволено позов: визнано дії відповідача про зняття з реєстрації місця проживання позивачів протиправними; зобов'язано управління ДМС вчинити необхідні дії щодо реєстрації обліку та поновити реєстрацію місця проживання позивачів за Адресою 1. Тобто спори про зобов'язання реєстраційного органу зняти з реєстраційного обліку фізичну особу підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином провадження у справі в частині позову про зобов'язання Дережицької сільської ради в особі її Виконавчого комітету провести дії щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 в будинку № 194 по вул. Молодіжній в с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 205, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 194 по вул. Молодіжній в с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області.

В частині позову про зобов'язання Дережицької сільської ради в особі її Виконавчого комітету провести дії щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 в будинку № 194 по вул. Молодіжній в с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення - з дня отримання такого.

Суддя Ю.С. Кучаковський