Постанова

від 28.11.2011 по справі 4826/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2011 р.

Справа № 2-а-4826/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємства «Система Плюс»

до державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до вчинення певних дій,

встановив:

У вересні 2011 року приватне підприємство «Система Плюс» (надалі - позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі – ДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ щодо анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, про скасування рішення ДПІ №268/15-г про анулювання з 29.04.2011р. реєстрації позивача платником ПДВ, та про зобов'язання ДПІ здійснити перереєстрацію позивача платником ПДВ і видати позивачу нове свідоцтво платника ПДВ, зазначивши датою реєстрації 10.11.2005р. та подати до Реєстру платників ПДВ відомості для включення позивача до даного реєстру.

          Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач неправомірно анулював реєстрацію позивача, як платника ПДВ, винісши про це відповідне рішення №268/15-г, в якому послався на п.184.1 «з» ст. 184 Податкового кодексу України – закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість. Позивач вважає, що у ДПІ не було підстав для такого анулювання, оскільки його реєстрація платником ПДВ відбулась 10.11.2005р. згідно свідоцтва №30578647, яке видано без визначення терміну його дії. Представник позивача також зазначив, що зміна позивачем юридичної адреси і неповідомлення ДПІ про цей факт протягом 10 днів не дають ДПІ підстав для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ за п.184.1 «з» ст. 184 ПК України.

Згідно письмових заперечень на адміністративний позов та пояснень представника ДПІ в судовому засіданні, ДПІ просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на підставі п.184.1 «з» ст. 184 ПК України рішенням №268/15-г відбулось цілком правомірно, оскільки позивач 08.04.2011р. змінив свою юридичну адресу, яка зазначається в свідоцтві платника ПДВ та в податкових накладних, але не повідомив про цей факт ДПІ і протягом 20 днів після такої зміни не звернувся до ДПІ для перереєстрації і видачі нового свідоцтва платником ПДВ, що свідчить про втрату з 29.04.2001р. юридичної сили свідоцтва про реєстрацію позивача платником ПДВ №30578647 від 10.11.2005р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного:

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст..17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Предметом оскарження у даній справі є дії та рішення ДПІ, пов'язані із анулюванням реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Факт анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу має безпосередній вплив на права та інтереси такого платника податків, оскільки з моменту такого анулювання платник податків позбавляється права проводити господарські операції, що оподатковуються податком на додану вартість, з видачею податкових накладних покупцям, та формувати в деклараціях з ПДВ податкові зобов'язання та податковий кредит, а тому такі дії та рішення податкового органу можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

З 01.01.2011 року правовідносини, що пов'язані із реєстрацією платників ПДВ, врегульовані нормами розділу V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1400/18695(надалі - Положення №978).

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ прийняло рішення за №268/15-г про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Система плюс», зареєстрованого платником ПДВ згідно свідоцтва №30578647 від 10.11.2005р.

В даному рішенні зазначено, що датою анулювання реєстрації є 29.04.2011р., а датою його складання – 06.07.2011р.

В якості підстав для такого анулювання в рішенні вказано п.184.1 «з» ст. 184 Податкового кодексу України – закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.

Перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ як за ініціативою самого платника, так і за ініціативою податкового органу, наведений у пп. «а» - «и» п.184.1 ст. 184 ПК України. Цьому переліку повністю відповідає перелік підстав для такого анулювання, що міститься у п.1 розділу V Положення №978.

З огляду на правову конструкцію вищевказаних норм Податкового кодексу України та Положення №978 перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ є вичерпним.

Згідно підпункту «з» п.184.1 ст. 184 ПК України та пп. «з» п.1 розділу V Положення №978, на які посилається ДПІ в обґрунтування спірного рішення, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.

          В підпункті 5.2 п.5 розділу V Положення №978 визначений перелік документів, за наявності яких приймаються рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу.

          Так, для анулювання реєстрації згідно підпункт "з" пункту 184.1 статті 184 ПК України, тобто у зв'язку із закінченням строку дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника ПДВ, необхідна наявність самого свідоцтва або корінця свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії цього свідоцтва.

          Отже, єдиною умовою для анулювання реєстрації платника ПДВ за п.184.1 «з» ст. 184 ПК України є сплив терміну дії свідоцтва платника ПДВ, і цей термін повинен бути зазначений у цьому свідоцтві.

          Як вже зазначено вище, реєстрація позивача як платника ПДВ відбулась згідно свідоцтва №30578647 від 10.11.2005р., копія якого долучена до матеріалів справи.

          Зміст цього свідоцтва свідчить про те, що воно видане без визначення терміну його дії згідно із діючим на час його видачі Законом України «Про податок на додану вартість» та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України 01.03.2000 №79 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 30.09.2010 №758), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429 (надалі – Положення №79).

          Пунктом 15 Положення №79 було передбачено, якщо установчими документами особи, Свідоцтвом про державну реєстрацію особи, договором про спільну діяльність чи угодою про розподіл продукції визначається строк, на який створено особу, укладено договір чи угоду, Свідоцтво видається тільки на такий строк. У таких випадках у лівій верхній частині Свідоцтва та на корінці Свідоцтва вчиняються однакові спеціальні записи "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення строку, на який створено особу, укладено договір про спільну діяльність чи угоду про розподіл продукції.

          Згідно п.15 Положення №978 якщо відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у Свідоцтві, зазначене Свідоцтво видається тільки на такий строк. У таких випадках у лівій верхній частині Свідоцтва та на корінці Свідоцтва вчиняються однакові спеціальні записи "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення строку, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у Свідоцтві.

          Оскільки видане позивачу свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ №30578647 від 10.11.2005р. не містить терміну його дії, суд вважає що у ДПІ не було правових підстав для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на підставі п.184.1 «з» ст. 184 ПК України.

          Твердження ДПІ про те, що вказане свідоцтво з 29.04.2011р. втратило свою юридичну силу, оскільки позивач, змінивши 08.04.2011р. свою юридичну адресу, не звернувся до ДПІ для перереєстрації і видачі нового свідоцтва платником ПДВ, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

          Як вже зазначено вище, реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання такої реєстрації, яка відбувається у за наявності підстав, визначених у пп. «а» - «и» п.184.1 ст. 184 ПК України.

          Зміна місцезнаходження платника ПДВ відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІV Положення №978 є підставою для перереєстрації такого платника ПДВ та заміни свідоцтва платника ПДВ. Для цього платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

Жодна норма Податкового кодексу України та Положення №978 не передбачає, що внаслідок неподання платником ПДВ протягом 20 днів податковому органу вищевказаної заяви про перереєстрацію, раніше видане свідоцтво платника ПДВ втрачає юридичну силу і реєстрація особи платником ПДВ підлягає анулюванню.

Норми ПК України та Положення №978 не містять такої підстави для анулювання реєстрація платника ПДВ, як неподання податковому органу заяви про перереєстрацію платника ПДВ у зв'язку із зміною місцезнаходження.

Зміна місцезнаходження платника ПДВ є підставою для перереєстрації такого платника, а не для анулювання його реєстрації як платника ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Отже, з огляду на принцип вичерпності переліку підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ, визначених у п.184.1 ст. 184 ПК України, суд приходить до висновку, що ДПІ, винісши рішення №268/15-г про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, діяла без належних правових підстав і не в спосіб, що передбачений законодавством України, а тому такі дії та рішення слід визнати неправомірними.

Що стосується заявлених позивачем способів захисту про зобов'язання ДПІ здійснити перереєстрацію позивача платником ПДВ і видати позивачу нове свідоцтво платника ПДВ, зазначивши датою реєстрації 10.11.2005р. та подати до Реєстру платників ПДВ відомості для включення позивача до даного реєстру, то суд не вбачає підстав для їх застосування, виходячи з наступного.

Як вже зазначено вище, відповідно до п.2 розділу ІV Положення №978 перереєстрація платника ПДВ із видачею нового свідоцтва платника ПДВ здійснюється на підставі поданої до податкового органу додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація", до якої мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва.

Оскільки судом не встановлено того факту, що позивач звертався до ДПІ із вказаною заявою, а ДПІ безпідставно відмовило позивачу у її задоволенні, і сам позивач на такі обставини не посилається, то, відповідно, у ДПІ і не виникло обов'язку провести таку перереєстрацію позивача.

Крім того, Положенням №978 передбачений механізм відновлення реєстрації платника ПДВ в Реєстрі платників ПДВ у випадку відміни анулювання такої реєстрації.

Так, згідно п.6.2 розділу V Положення №978 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даній справі повинно бути визнання судом неправомірними дій ДПІ по анулювання реєстрації позивача як платником ПДВ та скасування рішення ДПІ №268/15-г, що в силу п.6.2 розділу V Положення №978 є підставою для автоматичного відновлення відповідачем реєстрації позивача як платника ПДВ в Реєстрі платників ПДВ.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства «Система Плюс» до державної податкової інспекції у м.Херсоні задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у м.Херсоні щодо анулювання реєстрації приватного підприємства «Система Плюс» як платника податку на додану вартість.

Визнати неправомірним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №268/15-г від 06.07.2011р. про анулювання з 29.04.2011р. реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Система Плюс»

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Система Плюс» (код ЄДРПОУ 33824798) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою з рахунку державної податкової інспекції у м.Херсоні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 грудня 2011 р.

Суддя Кравченко К.В.

кат. 8