Ухвала

від 17.03.2017 по справі 369/9977/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9977/16-к Головуючий у І інстанції Омельченко М. М. Провадження № 11-кп/780/354/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 34 17.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Гайдай Р.М.

суддів - Авраменка М.Г., Орла А.І.

при секретарі - Коломиченко А.С.

з участю:

прокурора - Сагей Л.І.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та представника ПрАТ Страхова компанія Український страховий стандарт на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

засуджено та призначено покарання за ч. 1 ст. 286 КК України - 2 роки обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково та постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 4 000 грн. завданої моральної шкоди та на користь ОСОБА_4 - 10 000 грн. завданої моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ПрАТ СК Український страховий стандарт на користь ОСОБА_3 - 62 631 грн. 69 коп. завданої майнової шкоди.

В решті позовних вимог - постановлено відмовити.

Постановлено позов прокурора в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 6 задоволити та стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 за лікування потерпілого ОСОБА_4 - 6 286 грн. 80 коп.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі - 3 080 грн. 60 коп.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те. що 22 липня 2016 року близько 21 години, керуючи автомобілем марки Audi A4 Avant , зареєстрованій в Латвійській Республіці під номером GCL 411, рухаючись по вул. Київській у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області в напрямку м. Києва, поблизу будинку 27 по вул. Київській, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості для руху, внаслідок чого на заокругленні дороги виїхав на праве по напрямку для руху узбіччя, де втратив керованість над автомобілем, після чого виїхав на зустрічну смугу для руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в напрямку с. Петрівське.

В результаті зіткнення водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 185/Д від 29.08.2016 року та пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 230/Д від 21.10.2016 року - отримали ушкодження середньої тяжкості.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 1.5, пп. б п. 2.3., п. 12.1, ПДР України, що стало умовою та причиною виникнення і настання даної ДТП і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали в результаті ДТП - отриманням потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість - скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України призначити покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. На підстав ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язавши періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не врахував підвищений ступінь суспільної небезпеки злочину, який вчинено з грубим порушенням ПДР, наслідків злочинного діяння - спричинення потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень та не призначив додаткового покарання, що не забезпечить досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

При вирішенні питання про необхідність призначення додаткового покарання, суд не врахував обставини вчинення злочину та не призначив ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що як наслідок, призвело до уникнення обвинуваченим додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ Страхова компанія Український страховий стандарт в особі ОСОБА_5 просить поновити строки на апеляційне оскарження вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року. Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року змінити та зобов'язати апелянта сплатити на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 58 653 грн., 69 коп. В іншій частині вирок залишити без зміни. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_6

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що згідно звіту № 739/12/16Н від 09.12.2016 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, становить 195 941,10 грн., що перевищує вартість автомобіля до настання ДТП, яка становить 51 966,69 грн. Отже, автомобіль НОМЕР_2, внаслідок ДТП, відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є фізично знищеним, а тому для розрахунку суми страхового відшкодування необхідно визначити вартість залишків автомобіля. Таким чином, для отримання страхового відшкодування, за шкоду, завдану майну, ОСОБА_3 мав надати до суду два експертні висновки: щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2; щодо вартості автомобіля НОМЕР_2 після ДТП. За відсутності експертного висновку щодо вартості залишків автомобіля місцевим судом мало бути відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування за матеріальну шкоду у зв'язку із передчасністю, оскільки визначити розмір суми страхового відшкодування на даний момент не виявляється можливим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра апеляційну скаргу прокурора підтримала в повному обсязі та просила її задоволити, апеляційну скаргу представника ПрАТ Страхова компанія Український страховий стандарт не підтримала, обвинуваченого ОСОБА_2, котрий не підтримав подані апеляційні скарги та просив вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження, підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами та не оспорюються в апеляційних скаргах.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та відповідно кваліфікував його дії.

Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість - є необґрунтованими.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 повністю дотримався вищезазначених корм кримінального закону.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2В, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, котрий раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, часткове відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Окрім того, колегія суддів враховує відшкодування ОСОБА_2 морального збитку потерпілому ОСОБА_3 в розмірі 9 000 грн вже після ухвалення вироку.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про не обґрунтоване не призначення обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то вони є безпідставними, оскільки додаткове покарання, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є альтернативним, а тому посилання прокурора на, нібито, порушення допущене судом, є надуманим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами, із звільненням його від відбування покарання з випробуванням та з покладенням відповідних обов'язків. Свої висновки суд достатньо обґрунтував, із якими колегія суддів погоджується в повному обсязі, вважаючи обране обвинуваченому ОСОБА_2 покарання справедливим та достатнім для його виправлення.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги представника ПрАТ Страхова компанія Український страховий стандарт в особі ОСОБА_5 про зобов'язання сплатити на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 58 653 грн. 69 коп. то вони також до задоволення не підлягають, оскільки апелянтом не надано на підтвердження своїх вимог належно оформленого висновку про дійсну вартість залишків автомобіля НОМЕР_2.

Окрім того, апелянт не позбавлений можливості вирішення питання відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2017 року, стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ: