Рішення

від 17.03.2017 по справі 902/1050/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 березня 2017 р. Справа № 902/1050/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Камео", м. Вінниця

про стягнення 136 000,00 грн

За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.

За участю представників:

позивача: Драпак Юрій Петрович, довіреність № 19 від 21.12.2016 р., посвідчення № 134 видане 20.05.2016 р.

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.12.2016 р. порушено провадження у справі № 902/1050/16 (суддя Білоус В.В.) за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камео" про стягнення 136 000,00 грн штрафних санкцій з яких 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою від 07.12.2016 р. розгляд справи призначено на 06.02.2017 р.

06.02.2017 р. розгляд справи не відбувся в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 08.02.2017 р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/1050/16 за результатами якого справу було розподілено судді Банаську О.О., оскільки станом на 08.02.2017 р. суддя Білоус В.В. перебуває на лікарняному.

Ухвалою суду від 09.02.2017 р. справу № 902/1050/16 прийнято до провадження новим складом суду та призначено до розгляду на 15.03.2017 р.

Ухвалою суду від 06.03.2017 р. в зв'язку з перебуванням судді Банаська О.О. у відрядженні, розгляд справи призначено на 17.03.2017 р.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином - ухвалою суду від 09.02.2017 р. яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання 17.03.2017 р. не з'явився, витребуваних доказів не подав, причин неявки та неподання витребуваних доказів не повідомив, хоча про час та день розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалами суду від 09.02.2017 р. та від 06.03.2017 р. надіслання яких стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції суду.

Як слідує з пошукової інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень ухвала від 06.03.2017 р. значиться "не вручене під час доставки".

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно із рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2015 р. № 73-р/к було розпочато розгляд справи № 03-08/30-15 проти Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Плутос Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Камео", у зв'язку з наявністю в їх діях ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", - у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів, за наслідками розгляду якої на відповідача було накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн (а.с. 13-18, т.1).

Копія рішення від 26.06.2016 р. № 73-р/к була направлена відповідачу із супровідним листом від 14.04.2016 р. № 01-27/11-1089 (а.с. 22, т.1).

Однак, відповідно до довідки поштового зв'язку надісланий лист повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 21, т. 1).

27.05.2016 р. позивач звернувся з листом № 01-27/11-1584 до газети обласної ради " Вінниччина" з проханням оприлюднити інформація про рішення № 73-р/к від 26.06.2015 р. (а.с. 19 т. 1).

29.06.2016 р. в газеті обласної ради "Вінниччина" № 50 (23092) оприлюднено інформацію про прийняте Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішення від 26.06.2016 р. № 73-р/к (а.с.20, т. 1).

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Згідно із ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Виходячи з положень наведеної норми, позивачем з 13.09.2016 р. розпочато нарахування пені та штрафу згідно з рішенням № 73-р/к від 26.06.2015 р.

З урахуванням наведеного, позивачем нараховано пеню за період прострочення сплати штрафу за 80 днів (з 13.09.2016 р. по 01.12.2016 р.) розмір якої склав 68 000,00 грн.

Несплата відповідачем нарахованого штрафу та пені в добровільному порядку, стала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглянувши позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що одним із основних завдань Антимонопольного комітету України, є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 22 Закону "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Отже, відповідно до вказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф не сплатив, чим порушив вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Тому позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 68 000,00 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні відомості про сплату штрафу в розмірі 68 000,00 грн та оскарження рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2015 р. № 73-р/к в судовому порядку.

Таким чином, з огляду на доведеність обставин, які свідчать про наявність вказаних вище порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку відповідача, беручи до уваги встановлену Законом обов`язковість виконання рішень Антимонопольного комітету України та сплати пені за несвоєчасну сплату штрафу, зважаючи на те, що вказане рішення позивача від 26.06.2015 р. № 73-р/к є чинним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000,00 грн та пені за несвоєчасну сплату штрафу в розмірі 68 000 ,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у даній справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, cуд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камео", вул. Б. Хмельницького, 9, кв. 2, м. Вінниця, 21001 (ідентифікаційний код - 37159402) згідно з рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2015 р. № 73-р/к до Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби у м. Вінниці (ідентифікаційний код - 38054707, р/р 31111106700002 в банку ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015, код бюджетної класифікації за доходами державного бюджету України 21081100, символ звітності 106) - 68 000 грн 00 коп. - штрафу та 68 000 грн 00 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камео", вул. Б. Хмельницького, 9, кв. 2, м. Вінниця, 21001 (ідентифікаційний код - 37159402) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29000 (ідентифікаційний код - 21312821, код банку 820172, банк одержувача - Державна казначейсська служба у м.Київ, р/р 35211043001853) - 2 040 грн 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 березня 2017 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул. Б. Хмельницького, 9, кв. 2, м. Вінниця, 21001.