Рішення

від 20.03.2017 по справі 904/150/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.2017 Справа № 904/150/17

За позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест", м. Дніпро

про стягнення 380 190,95 грн. пені, 180 300,00 грн. штрафу, 90 150,00 грн. неустойки

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Ренгус Є.В., довіреність №2599,2600 від 03.11.2016 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 380 190,95 грн. пені, 180 300,00 грн. штрафу та 90 150,00 грн. неустойки. Загалом заявлена до стягнення сума складає 650 640,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №ЦУПП-04/0031/15 від 29.10.2015р., згідно умов якого постачальник зобов'язався протягом жовтня-грудня 2015 року поставити покупцеві брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи (товар), а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Разом з тим, на виконання умов вищевказаного договору, відповідачем не поставлено жодної одиниці товару.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи є наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення (а.с. 66, 74 том 1).

Ухвалою суду від 24.02.2017 року строк розгляду справи було продовжено до 21.03.2017 року включно.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору поставки №ЦУПП-04/0031/15 від 29.10.2015р., з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.12.2015р., укладеного між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест" (постачальник), постачальник зобов'язався протягом жовтня-грудня 2015 року поставити покупцеві брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи (ДСТУ ГОСТ 8816-2009) (товар), зазначений в специфікації до договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар згідно умов договору.

Відповідно до п.3.1 Договору сума договору становить 1 803 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 300 500,00 коп.

Розрахунки проводяться шляхом остаточного фінансового взаєморозрахунку сторонами після підписання загального акту звірки, який складається і підписується сторонами після поставки за цінами відповідно до специфікації до цього договору. Перебіг строку оплати поставленого товару починається після сплину 90 банківських днів з моменту підписання акту звірки (п.4.1 Договору).

Згідно п.5.1 Договору строк поставки товару, відвантаження товару проводиться рівномірними партіями протягом місяця після письмової заявки покупця або згідно графіку поставки протягом жовтня-грудня.

Приймання товару по кількості і якості проводиться комісійно при його вивантаженні з транспортного засобу на складі вантажоодержувача на підставі, зокрема, двостороннього акту приймання-передачі товару по кількості та якості, за участю уповноважених представників постачальника та вантажоодержувача, який підтверджує факт отримання покупцем товару (п.5.4 Договору, в редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2015р.).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015р. (п.11.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів виконання умов договору та поставки товару зазначеного, в підписаній сторонами специфікації.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п.7.2, 7.3 Договору у разі непоставки (недопоставки) товару в передбачений термін постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% від вказаної вартості.

За невиконання умов договору позивачем, на підставі п.7.2 Договору нараховано 380190,95 грн. пені за загальний період прострочення з 01.11.2015р. по 29.06.2016р. та 180300,0 грн. штрафу.

Перевіривши розрахунок пені, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 380 190,95 грн. пені за загальний період прострочення з 01.11.2015р. по 29.06.2016р. та 180 300,0 грн. штрафу.

Згідно п.12.1 Договору на момент укладення даного договору постачальник зобов'язаний надати забезпечення виконання умов договору у формі договору неустойки на суму, що становить 5% від ціни договору, а саме 90 150,0 грн. Забезпечення виконання умов договору діє до повного виконання договору в частині поставок.

На виконання п.12.1 Договору сторонами було укладено Договір про неустойку №ЦУПП-04/0031/15-НУ від 29.10.2015р., згідно умов якого, у разі порушення своїх зобов'язань за договором поставки постачальник зобов'язується сплатити покупцю грошову суму у розмірі 90 150,0 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 90 150,0 грн. неустойки за вищевказаним договором.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору та неспростовно викладені в позовній заяві обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест" (49000, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 36, офіс 55; ідентифікаційний код 38231636) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) 380 190,95 грн. пені, 180 300,00 грн. штрафу, 90 150,00 грн. неустойки, 9 759,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.03.2017.

Суддя Е.М. Бондарєв