ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 березня 2017 р. Справа № 902/151/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпро
до : Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс", м. Могилів-Подільський, Вінницька область
про зобов'язання визнання грошових вимог у розмірі 79 272,75 грн та включення їх до реєстру кредиторів
За участю секретаря судового засіданні Гнатовської Л.С.
За участю представників:
позивача: Рой Володимир Леонідович, довіреність № 8084-К-О від 28.12.2016 р., посвідчення № 7491 видане 20.04.2012 р.
відповідача: не з'явився.
В С Т А Н О В И В :
Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" заявлено позов до Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" про зобов'язання визнання грошових вимог у розмірі 110 437,74 грн та включення їх до реєстру кредиторів
Ухвалою суду від 09.02.2017 р. порушено провадження у справі № 902/151/17 та призначено до розгляду на 15.03.2017 р.
Ухвалою суду від 06.03.2017 р. в зв'язку з перебуванням судді Банаська О.О. у відрядженні, розгляд справи призначено на 17.03.2017 р.
Відповідач в судове засідання 17.03.2017 р. не з'явився, витребуваних доказів не подав, причин неявки та неподання витребуваних доказів не повідомив, хоча про час та день розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалами суду від 09.02.2017 р. та від 06.03.2017 р. надіслання яких стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції суду.
Як слідує з пошукової інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень ухвала від 06.03.2017 р. значиться "не вручене під час доставки".
При цьому про факт обізнаності відповідача про розгляд даної справи в суді свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали від 07.02.2017 р. № 21036 00970594, яке знаходиться в матеріалах справи.
Про факт обізнаності відповідача про розгляд даної господарської справи свідчить наявне в справі поштове повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2400000771444, яке підтверджує факт отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі.
Враховуючи наведене суд приймає до уваги наступні положення законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Крім того, відповідно до п.3.9.2 вказаної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 17.03.2017р. в якій останній просить суд зобов'язати Дочірнє підприємство "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у загальному розмірі 79 272,75 грн. з яких 18 179, 83 грн заборгованість за тілом кредиту, 44 431,51 грн заборгованість за відсотками, 3 763,26 грн заборгованість з комісій, 12 898,15 грн пені та включити зазначені грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс".
Вказана заява приймається судом до розгляду, як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, судом встановлено, що 03.03.2011 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та Дочірнім підприємством "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" (Позичальник) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування.
Згідно умов укладеного між сторонами договору, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (п.3.18.1.1).
Відповідно до п.3.18.1.3 Договору, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Пунктом 3.18.1.8 Договору передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").
Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Договір, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6).
За умовами Договору (п.3.18.6.1) визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до п.3.18.4.1 Договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 Договору від 03.03.2011 р.)
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Договору).
Пунктом 3.18.4.1.3 зазначеного правочину встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.
Цим же пунктом Договору банківського обслуговування передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Договору).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Договору).
У відповідності до п.3.18.4.4 обумовленого Договору, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Договору).
Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Договору банківського обслуговування від 03.03..2011 р. Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до умов зазначеного договору та як свідчить довідка позивача про розмір встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/170202115223 від 02.02.2017 р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 600,00 грн з 25.05.2011 р. на поточний рахунок 26006055302040, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (а.с.19, т.1, виписки з Приват -24, які додані до заяви від 02.02.2017 р.).
Частиною 2. ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За приписами ст. 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 цього кодексу.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Вказане закріплено в ст. 181 Господарського кодексу України.
Статтею 180 цього кодексу передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Як викладено в ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст.640 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, загальна сума грошових вимог ПАТ КБ Приватбанк до Дочірнього підприємства "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбуд сервіс" відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.03.2017 р. складає 79 272, 75 грн, з яких 18 179 грн 83 коп. заборгованість за тілом кредиту, 44 431 грн 51 коп. заборгованість за відсотками, 3 763 грн 26 коп. заборгованість з комісій, 12 898 грн 15 коп. пеня нарахована станом на 31.10.2014 р.
Згідно відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Дочірнє підприємство "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.41-43, т.1).
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пункт 3.2.2.12.1 Умов визначає, що у разі зміни правового статусу клієнта, реорганізації, зміни структури, останній зобов'язаний протягом 3-х днів повідомити про це Банк. У разі ліквідації клієнта, останній зобов'язується включити представника Банку до складу ліквідаційної комісії для забезпечення майнових інтересів у відповідності з цим Договором.
Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
24.11.2016 р. ПАТ КБ Приватбанк направив на адресу Дочірнього підприємства "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" заяву № 2014101ЗРВ0000001577 про розгляд, визнання кредиторських вимог в сумі 110 437.74 грн та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника (а.с.33-34, т.1).
Отже, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" своєчасно звернулося із кредиторськими вимогами до відповідача.
Відповіді від голови ліквідаційної комісії про результати розгляду вимог банк не отримав зазначивши, що вищевказана заява повернута неврученою на адресу позивача 03.01.2017 р., що підтверджується відомостями з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 40, т.1).
Згідно п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо боржник (відповідач) заперечує проти одержання ним вимоги кредитора, останній (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
Згідно ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Згідно з частиною восьмою статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
У визначений частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України строк відповідач заяву з кредиторськими вимогами позивача не розглянув, що і стало причиною виникнення спору.
За частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що 24.11.2016 р. ПАТ КБ Приватбанк на адресу Дочірнього підприємства "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" направив заяву про розгляд, визнання кредиторських вимог в сумі 110 437,74 грн та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника.
Однак ніякої відповіді про результати розгляду вимог, банк не отримав.
Таким чином, ліквідаційною комісією Дочірнього підприємства "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" кредиторські вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не розглядались та не вирішувалось питання про їх визнання або відхилення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправним ухилення ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" від визнання кредиторських вимог ПАТ КБ "Приват Банк".
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Станом на 17.03.2017 р. відповідачем не надано доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу Дочірнього підприємства "Газмонтаж" ВАТ "Вінницягазбудсервіс" грошових вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за договором банківського обслуговування від 03.03.2011 р.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позові вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.03.2017 р.
Приймаючи рішення у даній справі суд враховує аналогічну правову позицію Вищого господарського суду України при здійсненні касаційного перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про зобов'язання визнати кредиторські вимоги та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу (постанови ВГСУ від 15.01.2014 р. у справі № 908/1735/13, від17.05.2016 р. у справі № 910/2957/15-г).
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.
17.03.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094 ((ідентифікаційний код - 14360570) до Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс", вул. Шевченка, буд. 24, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000 (ідентифікаційний код - 32355014) в сумі 79 272 грн 75 коп. , з яких 18 179 грн 83 коп. заборгованість за тілом кредиту, 44 431 грн 51 коп. заборгованість за відсотками, 3 763 грн 26 коп. заборгованість з комісій, 12 898 грн 15 коп. пеня.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс" в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дочірнього підприємства "Газмонтаж" Відкритого акціонерного товариства "Вінницягазбудсервіс", вул. Шевченка, буд. 24, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000 (ідентифікаційний код - 32355014) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094 (ідентифікаційний код - 14360570) - 1 600 грн 00 коп . - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 22 березня 2017 р.
Суддя О.О. Банасько
віддрук. 2 прим.:
1 - до справи.
2- відповідачу - вул. Шевченка буд. 24, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2017 |
Оприлюднено | 28.03.2017 |
Номер документу | 65489860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Банасько О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні