Рішення

від 22.03.2017 по справі 904/1111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.2017 Справа № 904/1111/17

За позовом Приватного підприємства "Еко-Парк-Сервіс", м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром гарант плюс", м. Дніпро

про стягнення 22 500 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Савчук О.С., свід. №2209 від 09.11.2010р.;

від відповідача: Подольна Н.Г., дов. №208 від 01.12.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Еко-Парк-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром гарант плюс" заборгованість в розмірі 22 500 грн. 00 коп., відповідно до умов договору поставки № 0029 від 22.09.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, постачальник виставив рахунок-фактуру № 0028/0002156 від 26.12.2016р. на бензин А-95 у кількості 1000 літрів на загальну суму 22 500 грн. 00 коп. За платіжним дорученням №1394 від 26.12.2016р. на розрахунковий рахунок відповідача були сплачені кошти в повному обсязі. Найближчим часом постачальник виконає свої зобов'язання за договором поставки, у зв'язку із чим просить суд у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

21.02.2017р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20.02.2017р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 23 348 грн. 49 коп., з яких: 22 500 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 848 грн. 49 коп. - пеня, нарахована позивачем відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору поставки № 0029 від 22.09.2016р.

За приписами ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20.02.2017р., не приймає до розгляду в межах даної справи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 848 грн. 49 коп., оскільки заявляючи вказані вимоги, позивач вийшов за межі прав, наданих ст. 22 ГПК України, змінивши як підставу, так і предмет позову в ході розгляду справи по суті.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22 500 грн. 00 коп.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2016р. між Приватним підприємством "Еко-Парк-Сервіс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром гарант плюс" (постачальник) укладено договір поставки № 0029 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар (п. 1.1. договору).

За умовами п. п. 10.1, 10.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін ( за умови наявності печатки у сторони) терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах.

Згідно п. п. 1.2, 1.3, 1.4 договору найменування товару: згідно накладних на товар; одиниця вимірювання: літр; кількість: згідно накладних на товар.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997р. (п. 1.5. договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1. договору).

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (п. 3.1. договору).

Загальна сума договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними (п. 3.2. договору).

Пунктом. 4.1. договору визначені умови оплати, а саме: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день вилиски рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку і дійсна протягом дня його виписки, датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунка на наступні реквізити: р/р 26009050015544 в ПАТ КБ Приватбанк МФО 305299 ЄДРПОУ 39726851 Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інший рахунок (п. 4.2. договору).

Після оплати товару протягом 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику покупця, за умови: надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ; що скріплена підписом керівника покупця та печаткою (за умови ії наявності у сторони) покупця; представники покупця вказані у додатку 1 до договору та при наявності паспорту

Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору місце поставки (передачі) товарів:

Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1. договору).

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2. договору).

За умовами п. 6.1. договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору

Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п. 6.3. договору).

Як зазначає позивач, між сторонами досягнуто домовленості щодо виду товару бензин А-95 в кількості 1 000л, ціна за одиницю 17 грн. 74 коп., а також загальної вартості поставки - 22 500 грн. 00 коп.

На виконання умов договору постачальником виставлено рахунок-фактуру на оплату № 0028/0002156 від 26.12.2016р. (а.с. 14)

Відповідно до платіжного доручення № 1394 від 26.12.2016р. позивач оплатив рахунок в сумі 22 500 грн. 00 коп. (а.с. 15).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, довірчі документи (талони пластикові, паперові) на придбаний бензин А-95 на суму 22 500 грн. 00 коп. у визначений договором строк покупцю не передав.

30.12.2016р. позивач направив відповідачу вимогу № 06/1216 від 30.12.2016р., в якій просив 13.01.2016р. забезпечити наявність довірчих документів на придбання бензину А-95 на суму 22 500 грн. 00 коп., попередньо повідомивши покупця про місце та час в якому можливо буде отримати вищезазначені довірчі документи. У разі неможливості надати довірчі документи (талони пластикові, паперові)на придбаний бензин А-95 на суму 22 500 грн. 00 коп., просив здійснити повернення суми попередньої оплати у розмірі 22 500 грн. 00 коп. на поточний рахунок ПП Еко-Парк Сервіс у 7 (семи) денний строк з моменту невиконання обов'язку щодо передання довірчих документів (талонів пластикових, паперових) на придбаний бензин А-95 на суму 22 500 грн. 00 коп. У якості доказів направлення вимоги позивач надав фіскальний чек та опис вкладення датовані 30.12.2016р. (а.с. 18). Зазначена вимога отримана відповідачем 05.01.2017р., про що свідчить підпис представника відповідача у поштовому повідомленні № 4904408622485 (а.с. 18).

Позивач стверджує, що вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, в порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензіями від 04.01.2017р. № 01/0117 та від 06.01.2017р. № 07/01-17, в яких просив повідомити про причини відмови в наданні довірчих документів (талонів пластикових, паперових) на придбаний бензин А-95 на суму 22 500 грн. 00 коп. та повторно забезпечити наявність довірчих документів (талонів пластикових, паперових) на придбаний бензин А-95 на вказану суму. У протилежному випадку, вимагав здійснити повернення суми попередньої оплати у розмірі 22 500 грн. 00 коп. на поточний рахунок ПП Еко-Парк Сервіс у 7 (семи) денний строк з моменту отримання даної вимоги.

Вказані претензії (вимоги) отримані позивачем, але залишені останнім без відповіді та задоволення (а.с 22, 26, 27)

Заборгованість відповідача підтверджується договором, рахунком-фактурою, платіжним дорученням на підтвердження внесення позивачем попередньої оплати в сумі 22 500 грн. 00 коп. тощо.

На час розгляду справи, доказів повернення попередньої оплати чи передачі довірчих документів (талонів пластикових, паперових) на придбаний бензин А-95 на суму 22 500 грн. 00 коп. відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За приписами ч. 1 ст. статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Приватного підприємства "Еко-Парк-Сервіс" про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 22 500 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у справі зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 10 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані копія договору про надання правової допомоги від 28.12.2016р. № 7, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням Ассирія , копії ордерів, копії свідоцтв на право заняття адвокатською діяльністю від 16.04.2012р. № 2476 та від 15.11.2010р. № 2209, копію платіжного доручення від 27.01.2017р. № 1449 тощо.

Водночас, відповідно до п. 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на адвокатські послуги в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром гарант плюс" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40а, код ЄДРПОУ 39726851) на користь Приватного підприємства "Еко-Парк-Сервіс" (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 12 А, офіс 8, код ЄДРПОУ 36296560) 22 500 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) передплати, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, 3 000 грн. 00 коп. (три тисячі грн.. 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 21.03.2017