Рішення

від 20.03.2017 по справі 906/180/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" березня 2017 р. Справа № 906/180/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Бородін Д.В. - адвокат, свідоцтво №645 від 29.03.2012;

від відповідача: Костеля О.О. - представник за дорученням

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-люкс лтд" (м. Житомир)

про стягнення 55663,52 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 55663,52грн. за неналежне виконання договору купівлі-продажу №18 від 18.10.2016, з яких: 51000,00грн. - основний борг, 1025,05грн. - інфляційні, 352,11грн. - 3% річних, 3286,36грн. - пеня. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні факт існування заборгованості не заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2016 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-люкс лтд" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №18 (а.с.15-16), за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору (п.1.1 договору).

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару (далі - товар) зазначаються в додатках даного договору, які підписуються сторонами, додаються до цього договору та становлять його невід'ємну частину (п.1.2 договору).

Сума договору визначається як загальна сума вартості товару, що вказана в додатку № 1 до даного договору, і складає - 102000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% -17000,00грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 Договору товар поставляється на умовах склад продавця: Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське.

Термін поставки товару: не пізніше п'яти календарних днів після здійснення покупцем попередньої оплати, передбаченої п. 4.1 Договору (п.3.2 договору).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця після здійснення 100% оплати вартості товару (п.3.4 договору).

Згідно п.3.5 Договору продавець одночасно з передачею товару зобов'язаний надати покупцю видаткову накладну на товар. Видаткова накладна на товар є документом, що підтверджує факт передачі товару від продавця до покупця, відповідно, номенклатура, асортимент, комплектація, кількість та вартість товару, що вказані у видатковій накладній (видаткових накладних), повинні точно відповідати номенклатурі, асортименту, комплектації, кількості та вартості товару, що фактично переданий покупцю.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що покупець зобов'язаний провести за безготівковим розрахунком попередню оплату у розмірі 51000,00 грн., у тому числі ПДВ 8500,00 грн., в термін до 21 жовтня 2016 року.

Остаточний розрахунок у розмірі 51000,00 грн., у тому числі ПДВ 8500,00 грн., покупець зобов'язаний провести за безготівковим розрахунком протягом в термін до 29 листопада 2016 року (п.4.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.6.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 102000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000142 від 21.10.2016, долученою до матеріалів справи (а.с.17).

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару згідно договору поставки №18 від 18.10.2016 виконав частково, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 51000,00грн.

Не проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 51000,00грн. належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 352,11грн. - 3% річних, 1025,05грн. - інфляційних та 3286,36грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.2 договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений без порушень умов договору товар, покупець сплачує продавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виконання зобов'язань, обчислену від несплаченої в строк суми за кожний банківський день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних та річних (а.с.21-23), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня, інфляційні та 25% річних нараховані відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-люкс лтд" (10006, м. Житомир, провулок Петра Болбочана, 7, кв.2, код ЄДРПОУ 35730953)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10024, АДРЕСА_1 ід.номер НОМЕР_1):

- 51000,00грн. - основного боргу,

- 1025,05грн. - інфляційних,

- 352,11грн. - 3% річних,

- 3286,36грн. - пені,

- 1600,00грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23 березня 2017 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу