Рішення

від 21.02.2017 по справі 910/24034/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017Справа №910/24034/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Лімітед"

до 1) Державного підприємства "СЕТАМ"

2) Міністерства юстиції України в особі Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання недійсними електронних торгів

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача - 1: Воловик М.В. - за довіреністю від 02.09.2016 року;

від відповідача -2: не з'явилися;

від третьої особи - 1: Гіндрюк Т.С. - за довіреністю №422/16 від 27.07.2016 року;

від третьої особи - 2: Деак Ю.В. - за довіреністю від 20.12.2016 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгро Лімітед" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" та Міністерства юстиції України в особі Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача електронні торги, які були проведені ДП СЕТАМ 24.11.2016 року по реалізації нежилого приміщення №238-В (в літ. А), загальною площею 444,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 3 та належить ТОВ "Украгро Лімітед", були проведені з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених порядком реалізації арештованого майна з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про іпотеку .

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, які були проведені 24.11.2016 року, реєстраційний номер лота 17838, з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення №238-В (в літ. А), загальною площею 444,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 3 та належить ТОВ "Украгро Лімітед".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.02.2017 року.

23.01.2017 року через відділ діловодства суду від представника Приватного підприємства "Оптітрейд" надійшло клопотання про вступ у справу Приватного підприємства "Оптітрейд" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

25.01.2017 року через відділ діловодства суду від представника Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання про вступ у справу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Приватного підприємства "Оптітрейд"у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року розгляд справи відкладено на 21.02.2017 року, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. ЛЄСКОВА, буд. 9; код ЄДРПОУ 14305909) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та залучено до участі у справі Приватне підприємство"Оптітрейд" (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. МАЯКОВСЬКОГО ВОЛОДИМИРА, буд. 2, кв. 8; код ЄДРПОУ 31742504) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.02.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 21.02.2017 року представники позивача та відповідача-2 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.02.2016 року представники відповідача-1, третьої особи-1 та третьої особи-2 позовні вимоги не визнали та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників відповідача-1, третьої особи-1 та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі №910/1612/15-г (суддя Балац С.В.) (За позовом Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ЛІМІТЕД" третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКА ХОЛДІНГ ІНВЕСТ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 850.897,07 дол. США та 313.335,76 грн.):

1) Позовні вимоги задоволено повністю;

2) В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ХОЛДІНГ ІНВЕСТ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 літ. А; ідентифікаційний код: 33442427) перед публічним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код: 14305909) в рамках укладеної генеральної угоди від 16.11.2007 № 010/14/209, за кредитним договором від 29.11.2007 № 010/14/227 в сумі 850.897 (вісімсот п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто сім) дол. США 07 центів та 313.335 (триста тринадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 76 коп., яка складається з вимог щодо сплати:

- 688.983,47 дол. США заборгованості за кредитом;

- 161.913,60 дол. США заборгованості за процентами;

- 261.922,79 грн пені за прострочення повернення основного боргу;

- 51.412,97 грн пені за прострочення сплати відсотків за кредитом

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.05.2008 № 010/14/03/486 із змінами та доповненнями, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. (реєстраційний номер 2270), а саме: нежиле приміщення № 238-в (двісті тридцять вісім тире "в") (в літ. А), загальною площею 444,40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Празька, будинок № 3, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ЛІМІТЕД" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13; ідентифікаційний код: 35917480) на праві приватної власності

шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки в сумі 6.499.000,00 грн.

19.02.2016 року Господарським судом міста Києва, на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі №910/1612/15-г, видано наказ.

28.03.2016 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №550617482 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 19.02.2016 у справі №910/1612/15-г.

30.09.2016 року державним виконавцем Рагімовою А.Н. складено Акт опису й арешту нерухомого майна боржника: нежилого приміщення №238-в (двісті тридцять вісім тире "в") (в літ. А), загальною площею 444, 40 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Празька, будинок №3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгро Лімітед" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Украгро Лімітед").

Державним підприємством "СЕТАМ" (далі по тексту - відповідач-1, ДП СЕТАМ ), згідно інформаційного повідомлення, отриманого з офіційного Веб-сайту ДП "СЕТАМ" (https://setam.net.ua/auction/179061), проведено електронні торги арештованим майном Предметом іпотеки нежилим приміщенням №238-В (в літ. А), загальною площею - 444,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 3 (внесеного в Систему електронних торгів за лотом № 178382) 24.11.2016 року.

Електроні торги проводились згідно приписів Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 (далі по тексту - Порядок).

За результатами вищевказаних торгів складено Протокол проведення електронних торгів №214743 від 24.11.2016 року згідно якого переможцем став Учасник №10 з ціновою пропозицією 6 888 940,00 грн.

Позивач вважає електронні торги недійсними, в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що предмет іпотеки - нежиле приміщення №238-В (в літ. А), загальною площею - 444,40 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. З та належить ТОВ "Украгро Лімітед ", було виставлено на електронні торги за ціною - 6 499 000, 00 грн., що є значно меншою за дійсну вартість - 9 995 355,00 грн., визначену в Звіті про оцінку майна №16112016-038 від 16.11.2016 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно пункту 3 розділу VII Порядку підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Отже, при примусову зверненні стягнення на предмет іпотеки, в рамках виконавчого провадження, в тому числі і проведення оцінки предмета іпотеки, а також при проведенні електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, перевага надається саме нормам Закону України "Про іпотеку", який є спеціальним законом у пій сфері.

Частиною 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що початкова піна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова піна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи із вищезазначених норм Закону України "Про іпотеку", початкова піна продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється рішенням суду у справах за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, судова практика, яка склалася на даний час свідчить про те, що обов'язково у рішеннях судів про стягнення предмета іпотеки зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка визначається судом в порядку Закону України "Про іпотеку".

Постановою Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №6-61цс15 зазначено, що виходячи зі змісту поняття "ціна" , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" судова палата у цивільних справах Верховного Суду України приходить до правового висновку, що у розумінні статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, в резолютивній частині рішення Господарський суд міста Києва від 01.02.2016 у справі №910/1612/15-г зазначив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.05.2008 № 010/14/03/486 із змінами та доповненнями, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. (реєстраційний номер 2270), а саме: нежиле приміщення № 238-в (двісті тридцять вісім тире "в") (в літ. А), загальною площею 444,40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Празька, будинок № 3, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ЛІМІТЕД" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13; ідентифікаційний код: 35917480) на праві приватної власності

шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки в сумі 6.499.000.00 грн .

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосудця шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 591 ЦК України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Разом з цим, відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду. державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Отже, державний виконавець передав на реалізацію предмет іпотеки - нежиле приміщення №238-В (в літ. А), загальною площею 444,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 3 за ціною визначеною у рішенні суду, а тому відсутні жодні порушення норм чинного законодавства з боку органів державної виконавчої служби та Організатора торгів при визначені стартової ціни лоту.

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог Позивач також посилається на порушення ДП "СЕТАМ" порядку проведення електронних торгів, а саме відсутність публікації в двох місцевих друкованих засобах інформації повідомлення про проведення електронних торгів арештованим майном та неповідомлення позивача, як Боржника, про час, місце та дату проведення торгів.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Порядку, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України Про іпотеку .

Згідно ч. 3. Ст. 43 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

ДП "СЕТАМ" розміщено публікацію про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту №178382 у двох засобах масової інформації, а саме: газеті "Час Київщини" від 28.10.2016 №42 та в газеті "Метро" від 31.10.2016 року №127 (копії документів містяться в матеріалах справи).

З Листа №5511/18-18-16 від 27.10.2016 року вбачається, що на виконання ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", ДП "СЕТАМ" письмово повідомило про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", ТОВ "Украгро Лімітед". (копія листа міститься в матеріалах справи ).

Таким чином, ДП "СЕТАМ" вчинило всі дії з метою дотримання вимог п. 3 розділу VII Порядку та ст. 43 Закону України "Про іпотеку".

Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 18.11.2015 № 6-1884цс15).

Також Позивач, як підставу для визнання електронних торгів недійсними посилається на те, що інформаційне повідомлення містить не повну інформацію про лот №178382.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності, так як з інформаційного повідомлення чітко вбачається, що ДП "СЕТАМ", як Організатором внесено повну інформацію про лот №178382, так як це передбачено в цілому Розділом III Порядком так в розділах Характеристика лоту та Інформація про лот зазначено:

- що це предмет іпотеки;

- номер виконавчого провадження;

- призначення будівлі;

- розмір площі приміщення;

- місце розташування;

- що майно належить боржнику на підстав договору купівлі-продажу;

- вказано відсутність земельних ділянок, що відображається в числовому значенні;

- окрім того на сайті розміщено 17 фотографій лоту №178382, які дають змогу учаснику визначити стан приміщень, як зовні так із середини.

Отже, вказане твердження позивача є безпідставним та необґрунтованим.

Також в пункті 11 розділу III Порядку зазначено, Інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку. Тобто документів підготовленими державною виконавчою службою.

Відповідно до п.п 3, 4, розділу II Порядку "Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна...

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.".

Разом з тим відповідно до п. 5 розділу II Порядку державний виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України Про виконавче провадження , керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Отже, саме державна виконавча служба несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в Системі, оскільки Організатор торгів вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заявці органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, у позовній заяві Позивач вказує, що ДП "СЕТАМ", як Організатор торгів, не мав права проводити електронні торги арештованим майно по лоту №178382 через наявний мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Украгро Лімітед", введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2016 року № 911/3290/16 про банкрутство ТОВ "Украгро Лімітед".

Однак, з даним твердженням суд не погоджується. Так п. 2 розділу XI Порядку згідно якого підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є:

- рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна;

- зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України Про виконавче провадження ;

- відкладення проведення виконавчих дій;

- наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов'язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов'язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

Суду не надано жодних доказів того, що на адресу ДП "СЕТАМ" ні до початку торгів за лотом №178382 ні в ході їх проведення жодних постанов про припинення або зупинення електронних торгів від державного виконавця не надходило.

Відповідно до п. 9 та підпункту 9.10. постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 Про судове рішення Резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. Якщо позивачем не виконано відповідних вимог суду у встановлений останнім строк, суд може вжити щодо позивача заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК, та/або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

При цьому господарські суди повинні зазначати: у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Господарським судом Київської області в ухвалі №911/3290/16 від 4.11.2016р. не було прийнято рішення про зупинення ДП "СЕТАМ" реалізації арештованого майна Предмету іпотеки. Нежилого приміщення №238-В (в літ. А), загальною площею - 444,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. З (лот № 178382) тобто дана ухвала не була адресована ДП "СЕТАМ".

Таким чином, у ДП "СЕТАМ", як Організатора торгів, не було правових підстав для зупинення реалізації лоту №178382.

Відповідно до статті 111-28 висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно- правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України у постанові №3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, згідно якої "умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХІУ та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999року№ 74/5 (далі - Інструкція).

Законом № 606-ХІУ встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Законом № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1- 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України" підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Господарськими судами у справі, що розглядається, таких порушень не встановлено.

Що стосується порушень вимог статті 58 Законом № 606-XIV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними .

Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, ие наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15).

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

Поряд з цим, Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016 у справі №6-2988цс15 приходить до правового висновку, що "головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними ".

Також, у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 викладений наступний правовий висновок: "чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результат торів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, які оспорюють результати торгів

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.

Отже, враховуючи викладене, Позивач повинен довести належним та допустимими доказами, що:

1. відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів;

2. ці порушення вплинули на результати торгів;

3. законні інтереси позивача порушенні під час торгів.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю .

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.03.2017 року.