Рішення

від 14.03.2017 по справі 911/397/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р. Справа № 911/397/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Луцький Пивзавод , м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Праймселект ЛТД , смт.Глеваха

про розірвання договору

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Праймселект ЛТД , смт.Глеваха

до Публічного акціонерного товариства Луцький Пивзавод , м.Луцьк

про визнання договору дійсним

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Вітюк В.В.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Печериця М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Луцький Пивзавод (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Праймселект ЛТД (далі - відповідач) про розірвання договору.

Провадження у справі № 911/397/17 порушено відповідно до ухвали суду від 13.02.2017 року та призначено справу до розгляду на 02.03.2017 року.

01.03.2017 року, до початку розгляду справи по суті, до господарського суду від відповідача надійшов зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Луцький Пивзавод про визнання договору дійсним, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що 01.12.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Попередній договір оренди нерухомого та рухомого майна, що входить до цілісного майнового комплексу, сторони дійшли згоди стосовно всіх істотних умов договору оренди, 01.01.2017 року ними було складено, підписано та скріплено печатками акт прийому передачі нерухомого та рухомого майна, що входить до цілісного майнового комплексу, жодних претензій одна до одної сторони договору не виявили і з цієї ж дати ТОВ Праймселект ЛТД на законних підставах фактично приступило до користування майном, належним ПАТ Луцький Пивзавод , а тому вважає вищевказаний договір дійсним.

Оскільки, в разі встановлення викладених в зустрічному позові обставин та задоволення позовних вимог, спростовуються позовні вимоги за первісним позовом, зустрічний позов є взаємопов'язаним з первісним і результат його розгляду безпосередньо впливає на обставини, що мають значення для правильного вирішення первісного позову.

Таким чином, в судовому засіданні 02.03.2017 року зустрічний позов ТОВ Праймселект ЛТД було прийнято судом у відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України , рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 року між ПАТ "Луцький Пивзавод" та ТОВ "Праймселект ЛТД" було укладено Попередній договір оренди нерухомого та рухомого майна, що входить до цілісного майнового комплексу (далі попередній договір).

У судовому засіданні 02.03.2017 року представник ПАТ "Луцький пивзавод" пояснив, що на момент укладення основного Договору він вже втратив інтерес для позивача, тим більше, що Попередній договір не було укладено в нотаріальній формі, а тому вважає що цей договір слід розірвати в силу вимог ст. 635, ст. 793-794 ЦК України.

Представник ТОВ "Праймселект ЛТД" позов не визнав, письмових запреречень суду не надав та пояснив, що фактично всі заперечення та правова природа спірних взаємовідносин викладена ним у зустрічному позові.

Дійсно, 01.12.2016 року між ПАТ "Луцький Пивзавод" та ТОВ "Праймселект ЛТД" було укладено Попередній договір оренди нерухомого та рухомого майна, що входить до цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого останньому було передано в оренду нерухоме та рухоме майно, яке було у справному стані та придатне до використання за призначенням.

Відповідно до п. 1 Попереднього договору, предметом договору є оренда всього нерухомого та рухомого майна, яке використовується під час технологічного циклу виробництва безалкогольної та слабоалкогольної продукції (пива), що здійснюється на Цілісному майновому комплексі, який знаходиться за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 69 (далі майно), та належить позивачу.

Пунктом 1 Попереднього Договору також було встановлено, що основний договір має бути укладено не пізніше 01.01.2017 року.

01.01.2017 року позивачем та відповідачем було складено, підписано та скріплено печатками акт прийому передачі нерухомого та рухомого майна, що входить до цілісного майнового комплексу, жодних претензій одна до одної сторони договору не виявили і з цієї ж дати відповідач на законних підставах фактично приступив до користування належним позивачу майном.

Так, зокрема, ТОВ "Праймселект ЛТД" приступило до користування всього нерухомого та рухомого майна, яке використовується під час технологічного циклу виробництва безалкогольної та слабоалкогольної продукції (пива), що здійснюється на Цілісному майновому комплексі, який знаходиться за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 69. Зазначене нерухоме та рухоме майно перебувало у справному стані та було придатне до використання за призначенням, вказані обставини сторонами визнаються та не заперечуються.

Відповідно до п. 1 Попереднього договору термін дії основного Договору становитиме 35 місяців.

Згідно вимог п. 4 Попереднього договору, все майно, що передається в оренду, було оглянуте відповідачем до підписання даного договору.

Відповідно до п. 5 Попереднього договору за оренду майна, визначеного у договорі відповідач сплачує позивачу 300 000 (триста тисяч) гривень за весь час оренди після закінчення терміну оренди.

Відповідно до п. 6 Попереднього договору за домовленістю сторін витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору оренди нерухомого та рухомого майна, сторони несуть порівну; п. 16 Попереднього договору сторони погодили, що основний договір буде укладено в письмовій формі та посвідчено нотаріально.

Таким чином, п. 6, п. 16 Попереднього оговору сторони погодили нотаріальне посвідчення основного договору.

Отже, між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору оренди нерухомого та рухомого майна і всі вони були визначені у Попередньому договорі, а тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України, суд повинен визнати такий договір дійсним, оскільки відбулося часткове виконання договору, але позивач ухилився від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої та другої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1. частини другої ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою та частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами частини першої ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини першої ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з частиною другою ст. 180 ГК України Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Як зазначено вище, п. 6, п. 16 Попереднього договору сторони погодили нотаріальне посвідчення основного договору.

З огляду на приписи ст. 209 та ст. 635 ЦК України, Попередній договір оренди всього нерухомого та рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу від 01.12.2016 року підлягав, як і основний договір, нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з матеріалів справи, Попередній договір оренди всього нерухомого та рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу від 01.12.2016 року не посвідчений нотаріально, на що і посилається позивач як на обґрунтування своїх позовних вимог та просить розірвати договір оренди.

Підстави для розірвання договору, а також правові наслідки розірвання договору визначено у ст. ст. 651-654 ЦК України.

Так, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини 2 ст. 653 ЦК України,у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, в ході розгляду справи, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту наявності підстав для розірвання Попереднього договору оренди всього нерухомого та рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу від 01.12.2016 року

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як зазначено вище, 01.12.2016 між ПАТ "Луцький пивзавод" та ТОВ "Праймселект ЛТД" було укладено Попередній договір оренди нерухомого та рухомого майна, що входить до цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого останньому було передано в оренду відповідне майно, яке було у справному стані та придатне до використання за призначенням.

Відповідно до п. 1 Попереднього договору, предметом договору є оренда всього нерухомого та рухомого майна, яке використовується під час технологічного циклу виробництва безалкогольної та слабоалкогольної продукції (пива), що здійснюється на Цілісному майновому комплексі, який знаходиться за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 69 (далі майно), та належить позивачу.

Пунктом 1 Попереднього договору також було встановлено, що основний договір має бути укладеним не пізніше 01.01.2017, а строк дії основного договору становитиме 35 місяців.

Згідно вимог п. 4 Попереднього договору, майно, що передається в оренду, було оглянуте Позивачем до підписання даного договору.

Відповідно до п. 5 Попереднього договору за оренду майна, визначеного у договорі відповідач сплачує позивачу 300 000 (триста тисяч) гривень за весь час оренди після закінчення терміну оренди.

Відповідно до п. 6 Попереднього договору за домовленістю сторін витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору оренди виробничого комплексу, сторони несуть порівну; п. 16 Попереднього договору сторони погодили, що основний договір буде укладено в письмовій формі та посвідчено нотаріально.

Таким чином, п. 6, п. 16 Попереднього договору сторони погодили нотаріальне посвідчення основного договору.

05.01.2017 року представником ТОВ "Праймселект ЛТД" було вручено представнику ПАТ "Луцький Пивзавод" пропозицію прибути 13 січня 2017 року до приватного нотаріуса Рогози Олександра Петровича, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на 14.00 годину для укладення основного договору.

Листом від 06.01.2017 року ПАТ "Луцький Пивзавод" повідомило ТОВ "Праймселект ЛТД" про неможливість 13.01.2017 року прибути до м Києва для укладення основного договору та про свій намір переглянути необхідність укладання основного договору.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, відносно яких за заявою хоч би однієї із сторін може бути досягнута угода.

Згідно з частиною першою ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до частини першої ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги стосовно форми договору не встановлені законом.

Частиною четвертою ст. 639 ЦК України передбачено, що у випадку коли сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що між ПАТ "Луцький Пивзавод" та ТОВ "Праймселект ЛТД" досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди майна і вони визначені у попередньому договорі.

Відповідно до частини другої ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення,суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року N 11, вказано, що нотаріальне посвідчення правочинів (договорів) є обов'язковим лише у передбачених законом випадках або коли сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору (частина четверта статті 639 ЦК України). Зокрема, вимоги щодо обов'язкового нотаріального посвідчення правочину встановлено для довіреності, що видається у порядку передоручення, договору іпотеки, договору купівлі-продажу об'єкта приватизації державного майна, договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи тощо; при цьому, однак, слід мати на увазі, що такого посвідчення не потребує договір, укладений за участю громадянина, який набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У зв'язку з недодержанням вимоги щодо нотаріального посвідчення правочинів нікчемними є лише такі правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню чи такі, умовами яких передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення. У вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням правочинів, які піддягали нотаріальному посвідченню, дійсними (статті 219, 220 ЦК України), господарські суди повинні з'ясувати: чи підлягав відповідний правочин нотаріальному посвідченню, з яких причин його не було нотаріально посвідчено та чи втрачена можливість такого посвідчення, а також чи не суперечить зміст правочину вимогам закону, оскільки в такому разі позов не може бути задоволений. Правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).

Судом встановлено, що між ПАТ "Луцький Пивзавод" та ТОВ "Праймселект ЛТД" досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди майна і вони визначені у Попередньому договорі, відбулося часткове виконання договору, що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим відтисками печаток юридичних осіб Актом приймання-передачі всього нерухомого та рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, відповідно до договору оренди від 01.01.2017 року, нотаріальне посвідчення основного договору погоджено сторонами при підписанні Попереднього договору від 01.12.2016 року, у свою чергу, ПАТ "Луцький Пивзавод" ухилилося від нотаріального посвідчення основного договору не забезпечивши явку свого представника до приватного нотаріуса, а відтак, зустрічні позовні вимоги щодо визнання договору оренди всього нерухомого та рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Луцький Пивзавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Праймселект ЛТД" дійсним з 01.01.2017 року. є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги за первісним позовом ПАТ "Луцький Пивзавод" безпідставні, необґрунтовані та не доведені, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Праймселект ЛТД" знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат позивача за зустрічним позовом на оплату судового збору покладається на позивача за первісним позовом у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1 . В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Луцький Пивзавод" (4300, м.Луцьк, вул. Вінниченка, 69, код ЄДРПОУ 00381775) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймселект ЛТД" (08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт.Глеваха, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 40850769) відмовити в повному обзясі.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймселект ЛТД" (08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт.Глеваха, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 40850769) до Публічного акціонерного товариства "Луцький Пивзавод" (4300, м.Луцьк, вул. Вінниченка, 69, код ЄДРПОУ 00381775) задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати Договір оренди нерухомого та рухомого майна, яке використовується під час технологічного циклу виробництва безалкогольної та слабоалкогольної продукції (пива), що входить до цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 69, укладений між Публічним акціонерним товариством "Луцький Пивзавод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Праймселект ЛТД" дійсним з 01.01.2017 року.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Луцький Пивзавод" (4300, м.Луцьк, вул. Вінниченка, 69, код ЄДРПОУ 00381775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймселект ЛТД" (08630, Київська обл., Васильківський р-н, смт.Глеваха, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 40850769) 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя А.Ю. Кошик